Ухвала суду № 39276947, 10.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7910/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеськії області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеськії області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

18 листопада 2013 року Мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 13.09.2013 року № 0002742250.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 13.09.2013 року № 0002742250.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що у період з 21.08.2013 року по 28.08.2013 року на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 20.08.2013 року № 427 та направлення від 20.08.2013 року №000226/325, уповноваженою особою ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку МП у формі ТОВ "Колійник" щодо документального підтвердження господарських відносин із МП у формі ТОВ "Гамалс" (код ЄДРПОУ 13918998) за податковий період: червень 2012 року, липень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року та визначення впливу на податковий облік за відповідні податкові періоди, за результатами якої складено Акт №1296/15-53-22-5/13919207 від 04.09.2013 року.

Згідно вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення: п.п.14.1.178, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого МП у формі ГОВ "Колійник" занижено податок на додану вартість на загальну суму 104195 грн., в тому числі в розрізі відповідних податкових (звітних) періодів:- у червні 2012 року в сумі 33372 грн.;- у липні 2012 року в сумі 28158 грн.;- у вересні 2012 року в сумі 25644 грн.;- у жовтні 2012 року в сумі 17021 грн.

13 вересня 2013 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002742250 за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 156293 грн., із них: за основним платежем платежем - 104195 грн., за штрафними санкціями - 52098 грн.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного повідомлення-рішення від 13.09.2013 року № 0002742250, при тому, що позивач довів суду реальність здійснення господарських операцій з контрагентом МП у формі ТОВ "Гамалс" та відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках Акту перевірки №1296/15-53-22-5/13919207 від 04.09.2013 року, а тому позов Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Колійник" підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 03 травня 2012 року між МП у формі ТОВ "Колійник" та МП у формі ТОВ "Гамалс" укладено договір субпідряду № 07/0. Відповідно до положень договору, МП у формі ТОВ "Колійник" (Підрядник) доручає, а МП у формі ТОВ "Гамалс" (Субпідрядник) зобов'язується своїми силами та на власний розсуд здійснити роботи по будівництву контейнерного терміналу в Іллічівському морському рибному порту, улаштування залізничних шляхів на причалі №4, Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

01 червня 2012 року між МП у формі ТОВ "Колійник" та МП у формі ТОВ "Гамалс" укладено договір субпідряду № 7. Відповідно до положень договору: МП у формі ТОВ "Колійник" (Підрядник) доручає, а МП у формі ТОВ "Гамалс" (Субпідрядник) зобов'язується своїми силами та на власний розсуд здійснити роботи з ремонту ділянки з'єднувального шляху №1 з 4-го км ПК 3 до 3-го км та залізничного переїзду. Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На підтвердження господарських операцій за вказаними договорами з МП у формі ТОВ "Гамалс", МП у формі ТОВ "Колійник" було надано наступні документи: довідка по формі КБ-3 від 08.06.2012р.; акт № 3 по формі КБ-2в від 08.06.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 18.06.2012р.; акт № 5 по формі КБ-2в від 18.06.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 12.06.2012р.; акт № 4 по формі КБ-2в від 12.06.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 25.06.2012р.; акт № 6 по формі КБ-2в від 25.06.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 09.07.2012р.; акт № 7 по формі КБ-2в від 09.07.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 16.10.2012р.; акту № 8 по формі КБ-2в від 16.10.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 08.10.2012р.; акт № 7 по формі КБ-2в від 08.10.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 28.09.2012р. ; акт № 6 по формі КБ-2в від 28.09.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 10.09.2012р.; акт № 5 по формі КБ-2в від 10.09.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 03.09.2012р.; акт № 4 по формі КБ-2в від 03.09.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 24.07.2012р.; акт № 2 по формі КБ-2в від 24.07.2012р.; довідка по формі КБ-3 від 16.07.2012р.; акт № 1 по формі КБ-2в від 16.07.2012р.; податкова накладна № 43 від 09.07.2012р.; податкова накладна № 57 від 12.06.2012р.; податкова накладна № 1 від 03.09.2012р.; податкова накладна № 100 від 10.09.2012р.; податкова накладна № 39 від 08.06.2012р.; податкова накладна № 120 від 18.06.2012р.; податкова накладна № 273 від 28.09.2012р.; податкова накладна № 60 від 08.10.2012р.; податкова накладна № 172 від 25.06.2012р.; податкова накладна № 121 від 16.07.2012р.; податкова накладна № 125 від 16.10.2012р.; податкова накладна № 240 від 24.07.2012р.; платіжні доручення №175, №192, №210, №222, № 243, №138, №118, №101, №89, №79, №72.

Суми податку на додану вартість за переліченими вище податковими накладними включено МП у формі ТОВ "Колійник" до податкового кредиту за червень 2012 року - 33372,16 грн., за липень 2012 року - 28157,51 грн., за вересень 2012 року - 25643, 87 грн., за жовтень 2012 року - 17020,55 грн., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень, липень, вересень, жовтень 2012 року.

Згідно ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно п.14.1.178 ст.14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.8. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень -з 01 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, відсутність факту реєстрації платником податку-продавцемподаткових наладних на суму понад 10000 грн. (з 01.01.2012р.) у Єдиному реєстрі пдаткових накладних. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

З матеріалів справи колегія суддів не вбачає жодного факту, який би свідчив про те, що господарські відносини МП у формі ТОВ "Колійник" із МП у формі ТОВ "Гамалс" за податковий період: червень 2012 року, липень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року не відповідали дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання договорів субпідряду №07/05 від 03.05.2012 року та №7 від 01.06.2012 року.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій, які мали місце між позивачем та МП у формі ТОВ "Гамалс" за червень 2012 року - 33372,16 грн., за липень 2012 року - 28157,51 грн., за вересень 2012 року - 25643, 87 грн., за жовтень 2012 року - 17020,55 грн., сформований в повній відповідності з положеннями р.5 Податкового кодексу України.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим не прийняття судом першої інстанції посилання представника податкового органу в акті перевірки № 1296/15-53-22-5/13919207 на отримання ДПІ у Приморському районі м. Одеси від ДПІ у Київському районі м.Одеси листа від 04.01.2013р. № 264/7/22-34/, яким доведено до відома Рішення від 26.12.2012р. № 2422/18-02/15-02/55 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МП у формі ТОВ "Гамалс", у зв'язку із відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням виходячи з наступного.

Господарські відносини між МП у формі ТОВ "Колійник" та МП у формі ТОВ "Гамалс" виникли, ще в травні, червні 2012 року та перевірялись податковою інспекцією за червень 2012 року, липень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, а анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МП у формі ТОВ "Гамалс" здійснено 26.12.2012 року, а тому під час господарських відносин між МП у формі ТОВ "Гамалс" та МП у формі ТОВ "Колійник" обидва підприємства мали спеціальну правосуб'єктність, тобто були платниками ПДВ. Тому анулювання реєстрації платника податку на додану вартість МП у формі ТОВ "Гамалс" вже після здійснння господарських операцій між підприємствами не повинно впливати на правомірність формування податкового кредиту позивачем за період, що перевірявся.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не зобов'язує платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Несплата податку продавцем (у тому числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеськії області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеськії області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.