Постанова № 39276828, 17.06.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 року Справа № 904/7714/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Дармін М.О., Дмитренко А.К.

секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від відповідача: Єрмілко Т.А., довіреність №261 юр від 17.12.13, представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2014р. у справі №904/7714/13

за позовом публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11180,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду із заявою вих. № 394/17/1-01 від 22.04.2014р. про визнання судового наказу господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2013р. у справі №904/7714/13 про стягнення з ПАТ "Дніпрогаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати у сумі 1076,54 грн., 3% річних у сумі 1607,42 грн., витрати на сплату судового збору у сумі 413,03 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2014 року (суддя Бєлік В.Г.) відмовлено ПАТ "Дніпрогаз" в задоволенні заяви про визнання судового наказу господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2013р. у справі №904/7714/13 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що судові рішення у справі, в якій було розглянуто спір про стягнення з відповідача сум заборгованості, пені, інфляції та 3% річних, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням умов договору №9814/99/133954-ВТВ купівлі-продажу природного газу від 28.09.2012р., набрали законної сили. На момент розгляду справи по суті прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за спірними відносинами мало місце, а додаткова угода №1 від 28.01.2014р., на яку посилається заявник, як на підставу звільнення відповідача від сплати інфляційних втрат у сумі 1076,54 грн. та 3% річних у сумі 1607,42 грн. не була предметом оцінки під час розгляду справи, оскільки була укладена сторонами вже після прийняття рішення господарським судом за спірними відносинами. Тому суд зробив висновок, що доводи відповідача, викладені в заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, зводяться до перегляду справи по суті, тоді як ст. 117 ГПК цього не передбачає.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2014р. у справі №904/7714/13 ПАТ "Дніпрогаз" (відповідач) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати означену ухвалу суду та прийняти нову, якою задовольнити заяву ПАТ "Дніпрогаз" і визнати судовий наказ №904/7714/13 від 27.12.2013р., виданий господарським судом Дніпропетровської області, таким, що не підлягає виконанню щодо стягнення з ПАТ "Дніпрогаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" втрат інфляційних процесів у сумі 1076,54 грн., 3% річних в сумі 1607,42 грн. і судовий збір у сумі 413,03 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач вважає, що при винесенні судом оскаржуваної ухвали було порушено ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, оскільки згідно нової редакції договору купівлі-продажу природного газу від 28.09.2012р. №9814/99133054-ВТВ сторонами було змінено дату остаточного розрахунку за зобов'язаннями, відтак підстави для відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань відсутні, тому виданий наказ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що Компанія погоджується з позицією відповідача, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 117 ГПК України. Вказує, зокрема, що оскільки сторонами було змінено дату остаточного розрахунку за зобов'язаннями за договором купівлі-продажу природного газу від 2809.2012р. №9814/99133054-ВТВ у Компанії відсутні правові підстави для стягнення з боржника 1076,54 грн. інфляційних втрат та 1607,42 грн. 3 % річних. Дана обставина, на думку позивача, дає право боржнику визнати означений наказ таким, що не підлягає виконанню. Просить врахувати цю думку Компанії при прийнятті постанови за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача у даній справі.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів судової справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013р. у справі №904/7714/13 задоволено позовні вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ПАТ "Дніпрогаз" про стягнення заборгованості 11180,02 грн., яка складається з сум: 1076,54 грн. - втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, 1683,91 грн. - 3% річних, 8419,56 грн. - пені.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2013р. означене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013р. у справі №904/7714/13 частково змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Дніпрогаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати у сумі 1076,54грн., 3% річних у сумі 1607, 42 грн., витрати на сплату судового збору у сумі 413,03 грн. В іншій частині позову відмовлено.

27.12.2013р. на підставі постанови суду апеляційної інстанції господарським судом Дніпропетровської області був виданий відповідний судовий наказ про стягнення з ПАТ "Дніпрогаз" на користь ПАТ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" інфляційні втрати в сумі 1076,54 грн., 3% річних в сумі 1607,42 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 413,03 грн.

На день подання відповідачем заяви вих. № 394/17/1-01 від 22.04.2014р. про визнання судового наказу господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2013р. у справі №904/7714/13, за яким стягнуто з нього на користь позивача інфляційні втрати, 3% річних і судовий збір, таким, що не підлягає виконанню, стягнення за наказом не відбулося.

Заява відповідача була мотивована зміною умов договору на купівлю-продаж природного газу від 28.09.2012р. №9814/99/133054-ВТВ в частині здійснення відповідачем остаточного розрахунку за фактично переданий газ за договором, яка відбулася внаслідок укладення сторонами Додаткової угоди № 1 від 28.01.2014р. до договору № 9814/99/133954-ВТВ купівлі - продажу природного газу від 28.09.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" правонаступником, якої є ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) і ПАТ "Дніпрогаз" (Покупець) був укладений Договір за №9814/99/133054-ВТВ від 28.09.2012р. на купівлю-продаж природного газу.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ (далі-газ), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Пунктом 6.1 Договору від 28.09.2012р. №9814/99/133054-ВТВ визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2.Договору.

Сторонами узгоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу (абз.2 п. 6.2. Договору).

Умовами Договору, а саме пунктом 7.1. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України.

У разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1, 6.2 цього Договору він зобовязується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 11.1. Договору, договір набув чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 вересня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

У даній справі позивач реалізував своє встановлене ст. 625 Цивільного кодексу України право вимоги стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних та встановлене умовами договору право стягнення пені шляхом пред'явлення позову до відповідача, у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань щодо дотримання строків оплати за поставлений йому природний газ за вказаним договором поставки.

Однак в подальшому 28.01.2014р. між Сторонами у справі було укладено Додаткову угоду за №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 28.09.2012р. №9814/99/133054-ВТВ, у пункті 1 якої Сторони виклали абз. 2 п. 6.2. ст. 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" у наступній редакції: "Остаточний розрахунок за фактично переданий газ за Договором здійснюється до 31.01.14р.".

Стаття 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та стаття 115 Господарського процесуального кодексу України встановлюють обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду, що набрали законної сили на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відповідно до роз'яснень наданих у п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

За висновком місцевого господарського суду, який був зроблений із аналізу наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем не було зазначено можливих підстав, визначених ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та не надано доказів часткового або повного виконання наказу господарського суду, а тому відсутні підстави для задоволення такої заяви відповідача.

Крім того, місцевим господарським судом відзначено, що Додаткова угода №1 від 28.01.2014р., на яку посилається заявник, як на підставу звільнення відповідача від сплати інфляційних втрат у сумі 1076,54 грн. та 3% річних у сумі 1607,42 грн. не була предметом оцінки під час розгляду справи, оскільки була укладена сторонами вже після прийняття рішення господарським судом за спірними відносинами, що за висновком суду першої інстанції свідчить про намагання відповідача здійснити перегляд цього рішення.

Проте колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором (ч.4 ст. 604 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, правовим наслідком укладання між сторонами Додаткової угоди за №1 від 28.01.2014р. до договору купівлі-продажу природного газу від 28.09.2012р. №9814/99/133054-ВТВ стала зміна основного зобов'язання відповідача, встановленого пунктом 6.1 цього договору, зокрема щодо строків остаточних розрахунків, які визначені певною датою - до 31.01.2014р. Зміну цього первісного основного зобов'язання у свою чергу можна розцінювати як підставу для припинення й додаткових зобов'язань відповідача щодо сплати втрат позивача від інфляції та трьох процентів річних, які виникли у зв'язку із несвоєчасним виконанням основного зобов'язання у строки, які первісно були визначені сторонами.

Отже, обов'язок відповідача перед позивачем, як боржника перед стягувачем, який був визначений до примусового виконання за зазначеним судовим наказом, на час вирішення місцевим господарським судом заяви відповідача про визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню, вже був відсутній. За таких обставин, колегія суддів вважає невірним висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених ст. 117 Господарського процесуального кодексу України підстав для визнання вказаного судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З встановленого вище вбачаються передбачені п.4 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, як такої, що прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та процесуального права.

У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає повноваження апеляційної інстанції, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що апеляційну скаргу ПАТ "Дніпрогаз" належить задовольнити, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2014р. у справі № 904/7714/13 - слід скасувати, прийнявши нове рішення, яким вимоги ПАТ "Дніпрогаз" за заявою про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на результат вирішення справи по суті спору, судові витрати за розгляд справи судом апеляційної інстанції покладаються на відповідача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 ч.1 п.2, 104 ч.1 п.4, 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м.Дніпропетровськ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2014р. у справі №904/7714/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2013р. у справі №904/7714/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати у сумі 1076, 54 грн., 3% річних у сумі 1607,42 грн., витрати на сплату судового збору у сумі 413,03 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 19.06.2014р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін

Суддя А.К. Дмитренко