Постанова № 39276789, 10.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року о 16 год. 00 хв.

Справа № 808/2625/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010»

до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та скасування податкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» (далі - позивач) до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та такими, що носять корупційний характер дії відповідача, скасувати податкову вимогу №1-11 від 05.02.2014 та вимогу №Ю-47-25 від 02.04.2014 р., стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10926,15 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, 10.06.2014 р. подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10926,15 грн. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, 06.06.2014 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що проти позову заперечує.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 10 березня 2014 року позивачем отримано податкову вимогу №1-11 від 05.02.2014 р., якою позивача зобов’язано сплатити податковий борг в розмірі 3668,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 2446,80 грн. та 1221,70 грн. за штрафними санкціями. 08 квітня 2014 року позивачем отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-47-25 від 02.04.2014 р., якою позивача зобов’язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 10926,15 грн.

Позивач, не погодившись з отриманими вимогами, звернувся з позовом до суду.

Стосовно податкової вимоги №1-11 від 05.02.2014 р., суд зазначає наступне.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачем в період з 15.10.2012 по 19.10.2012 проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №210/2202/37197029 від 19.10.2012 р. На підставі акту перевірки №210/2202/37197029 від 19.10.2012 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0001761701 від 07.11.2012 р. на загальну суму 5113,53 грн.

Позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення – рішення №0001761701 від 07.11.2012 р. до Державної податкової служби в Запорізькій області. За результатом розгляду скарги ДПС в Запорізькій області прийнято рішення №188/10/10-4200 від 17.01.2013 р. про часткове скасування податкового повідомлення – рішення №0001761701 від 07.11.2012 р.

22.01.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення №0000211701, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3668,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 2446,80 грн. та 1221,70 грн. за штрафними санкціями (яке стало підставою для складання оскаржуваної податкової вимоги №1-11 від 05.02.2014 р.).

28.01.2013 р. позивач, не погодившись з рішенням ДПС в Запорізькій області, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги ОСББ «Сусіди – 2010», звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України №2594/6/10-2315 повторну скаргу ОСББ «Сусіди – 2010» залишено без задоволення, рішення ДПС в Запорізькій області прийнято рішення №188/10/10-4200 від 17.01.2013 р. – без змін.

Суд зазначає, що згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.56.18 ст.58 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем оскаржено податкове повідомлення – рішення №0000211701 від 22.01.2013 р. до Запорізького окружного адміністративного суду. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. по справі №808/5136/13-а позовну заяву повернуто позивачу.

ОСББ «Сусіди-2010», не погодившись з ухвалою суду від 02.07.2013 р. по справі №808/5136/13-а, подало апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення позовної заяви. 12.12.2013 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом задоволено апеляційну скаргу ОСББ «Сусіди – 2010» та скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. по справі №808/5136/13-а, а справу направлено для подальшого розгляду.

28 березня 2014 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/5136/13-а відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 14 квітня 2014 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент формування оскаржуваної податкової вимоги (05.02.2014 р.), грошове зобов’язання, визначене податковим повідомленням – рішенням №0000211701 від 22.01.2012 р. узгодженим не було, оскільки оскаржувалось позивачем в судовому порядку, а отже були відсутні підстави для формування податкової вимоги.

Суд не приймає посилання представника відповідача на п.4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень – рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №2135/22447 від 28.11.2012 р. та те, що на даний час оскаржувана податкова вимога є відкликаною, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України визначено перелік підстав, за яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, а саме: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, суд зазначає, що відповідно до п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України порушення провадження у справі, в якій оскаржується податкове повідомлення – рішення, яке стало підставою для формування податкової вимоги, не тягне за собою відкликання податкової вимоги. Оскільки відповідно до приписів Податкового кодексу України підставою для скасування податкового повідомлення – рішення та/або податкової вимоги є саме рішення суду, що набрало законної сили, яким скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкова вимога №1-11 від 05.02.2014 р. у встановленому законодавством порядку не відкликана не була, а отже наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині та скасування вказаної податкової вимоги.

Стосовно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-47-25 від 02.04.2014 р., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області проведено позапланову перевірку ОСББ «Сусіди-2010» за період з 14.10.2010 по 27.11.2012 р., за результатами якої складено акт №204 від 28.11.2012 р. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.4, ч.2 ст.6, ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме заниження суми фактичних витрат на оплату праці на суму 27526,49 грн. та заниження суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на 10267,19 грн.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» позивачу вручено вимогу про сплату боргу з єдиного внеску від 28.11.2012 р. №Ю028 на суму 10267,39 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в редакції Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до 11.08.2013 р. Пенсійний фонд України був органом, уповноваженим відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом. 11 серпня 2013 року в Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесено зміни, відповідно до яких саме органи доходів і зборів є центральним органом виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Таким чином, після змін в чинному законодавстві саме на органи доходів і зборів покладено обов’язок, серед іншого, адміністрування єдиного внеску. На виконання вимог чинного законодавства відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-47-25 від 02.04.2014 р., якою позивача зобов’язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 10926,15 грн.

З письмових пояснень відповідача, судом встановлено, що оскільки у позивача був наявний борг зі сплати єдиного внеску та податковому органу не було відомо про наявність вимоги управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про сплату недоїмки відповідачем було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-47-25 від 02.04.2014 р.

Крім того, відповідач в письмових поясненнях зазначає, що на даний час оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-47-25 від 02.04.2014 р. відповідачем відкликана, про що було повідомлено позивача.

Суд зазначає, що оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору про скасування вимоги, слід встановити, чи є оскаржувана вимога відповідача такою, що породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і впливає на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.

Отже, враховуючи, що на час розгляду справи в суді вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-47-25 від 02.04.2014 р. відкликана (про що належним чином повідомлено ОСББ «Сусіди-2010»), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимоги (вх.22283 від 10.06.2014 р.) про стягнення з відповідача на користь ОСББ «Сусіди – 2010» моральної шкоди в розмірі 10926,15 грн., суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що позивач в поданому до суду клопотанні не обґрунтовує, в чому саме полягає моральна шкода, завдана Приморською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області позивачу, також в поданому клопотанні не міститься розрахунку моральної шкоди, що унеможливлює встановлення судом, якими саме діями відповідача, позивачу завдана моральна шкода в розмірі 10926,15 грн.

Стосовно позовних вимог про визнання дій відповідача такими, що носять корупційний характер, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Отже, суд зазначає, що Конституція України, КАС України та інші нормативно-правові акти не наділяють адміністративний суд повноваженнями щодо встановлення в діях посадових осіб ознак корупційного правопорушення чи злочину. У разі наявності, на думку позивача, в діях посадових осіб Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ознак корупційного правопорушення чи злочину, позивач має право звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання дій відповідача такими, що носять корупційний характер.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010».

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» до Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування податкових вимог задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №1-11 від 05.02.2014 р.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» судовий збір в розмірі 24,36 грн. (двадцять чотири гривні 36 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В.Мінаєва