Рішення № 39276787, 17.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 р. справа № 914/1420/14

за позовом: державного підприємства "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Львів

до відповідача: Яворівської міської ради, м. Яворів

про стягнення 88 322,76 грн.

суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дяків Ю.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява державного підприємства "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" до Яворівської міської ради про стягнення 81 766,52 грн. основного боргу, 1 693,60 грн. 3% річних, 4 456,84 грн. пені та 405,80 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 18.04.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 06.05.2014 р.

06.05.2014р., 03.06.2014р. розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги, подавав докази в їх обгрунтування, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача явку свого уповноваженого представника в жодне судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомляв, вимоги попередніх ухвал суду не виконував.

Виходячи з того, що в силу приписів ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом з'ясовано:

27.08.2012р. між ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (позивачем) та Яворівською міською радою (відповідачем) було укладено договір №507 по виготовленню технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Яворів Львівської області.

В п. 2.1 сторони погодили, що загальна вартість послуг за цим договором становить 81 766,52 грн. Оплата проводиться згідно ст. 49 Бюджетного кодексу України та актів здачі приймання наданих послуг за рахунок коштів місцевого бюджету.

Відповідно до п. 4.1 договору, виконавець зобов'язався виконати роботи за договором з моменту його підписання до 30 грудня 2012р.

29.12.2012р. між сторонами було укладено додаткову угоду№1 до договору №507 від 27.08.2012р., згідно якої виконавець зобов'язався виконати роботи по договору до 28.06.2013р.

На виконання умов вказаного договору, позивачем було виготовлено та передано відповідачу технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Яворова Львівської області, що підтверджується актом №91 приймання-передачі наданих послуг від 27.06.2013р. на суму 50 102,89 грн. та актом №92 від 27.06.2013р. на суму 31 663,63 грн. Відповідач підписав акти без зауважень.

За твердженням позивача, всього за договором відповідачу було надано послуг на загальну суму 81 766,52 грн., однак останнім не були виконані зобов'язання щодо їх належної та своєчасної оплати.

08.11.2013р. позивач надіслав відповідачу претензію №1444 з вимогою оплатити вказану суму заборгованості. Однак, станом на час розгляду спору дана заборгованість відповідачем так і не була оплачена.

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача

81 766,52 грн. основного боргу, 1 693,60 грн. 3% річних, 5170,33 грн. пені та 405,80 грн. інфляційних втрат в судовому порядку.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно акту №91 приймання-передачі наданих послуг від 27.06.2013р. на суму 50 102,89 грн. та акту №92 від 27.06.2013р. на суму 31 663,63 грн. надано, а відповідачем отримано вказані у договорі послуги. У свою чергу, відповідач своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг в розмірі 81 766,52 грн. не виконав. Доказів протилежного суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.2 договору, у випадку недотримання замовником п. 2.2 договору, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

У відповідності до вищенаведеного, позивачем проведено нарахування:

· 3 % річних: (за період прострочення - з 22.02.2013р. до 17.12.2013р.). - на суму 1 693,60 грн.;

· пені: ( за період прострочення - з 27.06.2013р. до 17.12.2013р.) - на суму

4 456,84 грн.

· інфляційні втрати: (за період з липня 2013р. по грудень 2013р.) - на суму 405,80 грн.

Господарський суд, перевіривши нараховані позивачем суми, дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині.

Зокрема, при розрахунку 3% річних позивачем безпідставно збільшено термін прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати послуг. Так, згідно договору та підписаних сторонами актів прийому-передачі, термін прострочення виконання зобов'язання розпочався з 28.06.2013р. Однак, позивач нараховував 3% річних починаючи з 22.02.2013р., тобто тоді, коли зобов'язання у відповідача щодо сплати отриманих послуг ще не виникло.

З огляду на це, господарський суд за результатами перевірки встановив, що розмір 3% річних становить 1162, 65 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то судом встановлено, що сума яка підлягає до стягнення з відповідача складає 241,77 грн. Натомість, у розрахунку до позовної заяви позивач безпідставно нарахував відповідачу 405,80 грн.

Розмір подвійної ставки НБУ нарахований позивачем правильно та становить 4 456,84 грн.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не подано доказів погашення заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково в сумі 81 766,52 грн. основного боргу, 1162,65 грн. 3% річних, 4 456,84 грн. пені та 241,77 грн. інфляційних втрат.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43 ,33,34,44,49,75,82,82-1,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги державного підприємства "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" задоволити частково.

2. Стягнути з Яворівської міської ради (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 15, код ЄДРПОУ 33213539) на користь державного підприємства "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (79058, м. Львів, просп. Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 00702009) 81 766,52 грн. основного боргу, 1162,65 грн. 3% річних, 4 456,84 грн. пені, 241,77 грн. інфляційних втрат. та 1 827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 17.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.06.2014р.

Суддя Юркевич М. В.