Ухвала суду № 39276645, 26.05.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/324/14 Справа № 702/1674/13-к Категорія: ч. 2 ст. 307 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Діденко Т. І. Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБезверхого І.В. суддів секретаряДемиденка А.І., Неділька М.І. Бєлан О.В. з участю прокурораСвищ Л.А., адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянула матеріали кримінального провадження за апеляцією прокурора у кримінальному провадженні на вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження, раніше судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком три роки з покладенням на нього обов'язку періодичної явки в орган КВІ для реєстрації та без її відому не змінювати місця постійного проживання, а також не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВІ.

Із обвинуваченого ОСОБА_8 стягнуто на користь держави судові витрати при проведенні судово-хімічних експертиз в загальній сумі 489 грн. 44 коп.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком місцевого суду ОСОБА_8 засуджений за те, що він восени 2010 року, близько 14 години незаконно придбав в своєму будинку, що розташований по АДРЕСА_1, одну гілку рослини коноплі, де шляхом відокремлення листя від стебла та подальшого їх подрібнення, незаконно виготовив з метою збуту речовину рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 17,393 гр., яку незаконно зберігав в своєму будинку за вищевказаною адресою з метою збуту, а 28.11.2013 року близько 08 години, перебуваючи на території свого домоволодіння по АДРЕСА_1, умисно та незаконно за 50 грн. збув гр. ОСОБА_9 з даної кількості частину вищезазначеного наркотичного засобу сухою масою 4,834 гр.

Він же, повторно, на території свого домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, із незаконно придбаного восени 2010 року та виготовленого наркотичного засобу, умисно та незаконно, з метою збуту зберігав речовину рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 12,559 гр., до 09 години 20 хвилин 28.11.2013 року поки вказаний наркотичний засіб не був виявлений працівниками міліції під час обшуку.

Не оспорюючи кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор в апеляції ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення особі обвинуваченого, яке за своїм розміром, як на думку прокурора, є явно несправедливим через його м'якість.

При цьому зазначає, що відповідно до п. 3 ПП ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Зокрема, ОСОБА_8 засуджений за вчинення злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким та карається позбавленням волі на строк від 6 років, він раніше судимий, крім того, різниця у вчиненні злочинів є невеликою, а тому відповідно до вимог ст. 67 КК України це є обтяжуючою покарання обставиною (рецидив злочинів).

Прокурор просить ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією ? частини належного йому на праві приватної власності майна.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, підтримавшого апеляцію прокурора у кримінальному провадженні, думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7, про залишення вироку місцевого суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження і обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції прокурора, колегія суддів приходить до наступного.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об"єктивно з"ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевірені матеріали кримінального провадження та оскаржуваний вирок місцевого суду свідчать про те, що місцевим судом при його винесенні було дотримано цих вимог закону належним чином.

Висновок місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні того злочину за який він засуджений при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку і який не оскаржується учасниками судового процесу і в тім числі і самим засудженим ОСОБА_8

В апеляційній скарзі прокурора не оскаржується питання про доведеність його вини, ні правильність кваліфікації його дій, крім міри покарання. А тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг, тобто в даному випадку тільки в частині призначення ОСОБА_8 покарання.

Дії ОСОБА_8 за ст. 307 ч. 2 КК України судом першої інстанції кваліфіковані вірно.

Що стосується покарання, то судова колегія вважає, що воно ОСОБА_8 призначене у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66 КК України з врахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, позитивних даних про його особу, наявності цілого ряду пом"якшуючих його відповідальність обставин (в тому числі: позитивної характеристики за місцем проживання, те що він здійснює догляд за хворою матір"ю, яка є особою похилого віку, також враховано ті обставини, що злочином не завдано нікому збитків, від скоєння злочину не настало тяжких наслідків).

Колегія суддів також вважає, що місцевим судом на законних підставах застосовано до ОСОБА_8 вимоги ст. 69 КК України і йому призначено покарання за ч.2 ст. 307 КК України нижче від найнижчої межі, чим передбачено санкцією даної статті Закону.

А тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_8 без реального відбування покарання, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов"язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України, враховуючи встановлені по справі та наведені у вироку позитивно характеризуючі засудженого дані.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обране покарання ОСОБА_8 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи якої про невиправдану м"якість призначеного ОСОБА_8 місцевим судом покарання є необгрунтованими.

В зв'язку з вищенаведеним колегія суддів приходить до висновку, що доводи прокурора у апеляції про м'якість призначеного ОСОБА_8 покарання є безпідставними і непереконливими, оскільки вони не грунтуються на зібраних по справі доказах і тому на увагу не заслуговують.

За таких обставин апеляція прокурора у кримінальному провадженні до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2014 року щодо ОСОБА_8 за ч.2 ст. 307 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, - залишити без задоволення.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її оголошення апеляційним судом, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 3-х місяців до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :