Ухвала суду № 39275913, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15221/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України в особі Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач або ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (далі - відповідач) про проведення безкоштовної заміни ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на користь ОСОБА_2

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи, що її прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не встановлено всіх обставин.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, позивач 19.07.2013 року подав до управління з питань банкрутства департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України заяву про заміну ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

При прийомі документів позивачу повідомили про відмову у їх прийнятті, мотивуючи це тим, що строк прийому документів закінчився.

Цього ж дня позивач засобами поштового зв'язку надіслав заяву про заміну ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого з доданими до неї документами на адресу відповідача.

За наслідками розгляду даної заяви позивач отримав лист від 27.08.2013 року, у якому повідомлялось, що заміна ліцензій на свідоцтво проводилась з 19.01.2013 року по 18.07.2013 року.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов висновку про пропуск позивачем строку на звернення щодо заміни ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а відтак правомірності відмови відповідача у вчиненні такої заміни.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та здійснивши аналіз чинного законодавства, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 року №4212-VI діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) не підлягає ліцензуванню.

Так, відповідно до п. 3 статті 5 даного Закону право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень цього Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом продовжують діяти ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом державний орган з питань банкрутства безоплатно замінює за заявою арбітражного керуючого чинну на день набрання чинності цим Законом ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яке відповідно до цього Закону надає право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Після закінчення цього строку втрачають чинність ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Як вбачається з реєстраційного номеру, за яким зареєстрована заява позивача (№11297-0-33-13) та з відповіді відповідача від 17.08.2013 року за №3-11314 позивач звернувся до Міністерства юстиції України 19.07.2013 та 22.07.2013 року відповідно.

При цьому суд першої інстанції встановив, що позивач пропустив строк на звернення до відповідача з відповідною заявою про заміну ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки строком, в межах якого позивач повинен був звернутись із такою заявою, є період з 19.01.2013 року по 18.07.2013 року включно.

Водночас позивач вважає, що строк для звернення до відповідача з такою заявою закінчився не 18.07.2013 року, а 19.07.2013 року.

Разом тим, враховуючи, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 № 4212-VI був опублікований 18.01.2012 року у газеті «Голос України», № 8-9, колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується в повному обсязі, а доводи позивача вважає помилковими.

З аналізу нормативно-правових актів вбачається, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому, строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, з наведеного випливає, що якщо встановлений шестимісячний строк розпочався, наприклад, з 01 січня, то закінчився він би 30 червня.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що останнім днем, встановленим законом для звернення позивача із заявою про заміну ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та який починається 19.01.2013 року, є 18.07.2013 року включно.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 09.06.2014 року.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.