Постанова № 39275697, 12.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа № 816/1099/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. по справі № 816/1099/14

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держземагенства у Полтавській області

про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

24 березня 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у Полтавській області (далі по тексту - ГУ Держземагентства у Полтавській області, відповідач), в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині порушення строків розгляду поданих позивачем клопотань, встановлених ст.123 Земельного кодексу України та ст.20 Закону України «Про звернення громадян»; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття ним рішень за результатами розгляду клопотань позивача в порядку та у формі, передбаченими ст.ст.20, 22 Закону України «Про землеустрій»; визнати протиправними дії відповідача щодо надання позивачу відповіді, яка носить формальний характер та не містить в собі результатів розгляду поданих позивачем клопотань по суті та була надана у спосіб, що не передбачений Законами України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі № 816/1099/14 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Полтавській області про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства у Полтавській області щодо порушення строків розгляду клопотань ОСОБА_2 встановлених статтею 123 Земельного кодексу України.

Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Полтавській області розглянути клопотання від 30 грудня 2013 року ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Держземагенства у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38803395, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 48 (сорок вісім) грн. 72 коп.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції змінити частково постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі № 816/1099/14, в частині постанови щодо зобов'язання Головного управління Держземагенства у Полтавській області розглянути клопотання від 30.12.2013 року ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та відмови у задоволенні решти позовних вимог - скасувати; в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття ним рішень за результатами розгляду клопотань в порядку та у формі, передбаченими ст.ст.20, 22 Закону України «Про землеустрій» та визнання протиправними дій відповідача щодо надання відповіді, яка носить формальний характер та не містить в собі результатів розгляду поданих позивачем клопотань по суті і була надана у спосіб, що не передбачений Законами України, позовні вимоги задовольнити повністю; в іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року - залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність підстав у суду першої інстанції для виходу за межі позовних вимог та зобов'язання ГУ Держземагенства у Полтавській області розглядати клопотання ОСОБА_2 від 30 грудня 2013 року про надання дозволу на виготовлення проекту технічної документації, оскільки нормою ч.3 ст.123 Земельного кодексу України передбачено право позивача замовити виготовлення технічної документації без надання такого дозволу у випадку ненадання його у встановлений законом строк, яке було реалізовано позивачем по справі. Крім того, вказує, що надана ГУ Держземагентства у м. Полтаві відповідь не дає можливості визначити, яке з поданих позивачем п'яти клопотань фактично було розглянуте та на яке з них було надано відмову у наданні дозволу, і який результат розгляду інших чотирьох клопотань. Однак, зазначеній обставині судом не надано належної оцінки, та не зроблено висновків відносно того, що відповідач повинен був надати дозвіл або відмову окремо по кожній земельній ділянці, а також щодо його форми, кількості та змісту повідомлень про відмову у наданні дозволів. З огляду на викладене, зазначив, що судом не належним чином було застосовано норму ст. 123 Земельного кодексу України та не було застосовано норми ст. 20, 22, 25 Закону України «Про землеустрій», Методичних рекомендацій щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб, затверджених наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 28.02.2013 р. із змінами та доповненнями, ст.ст.1,4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», внаслідок чого безпідставно не було задоволено позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття ним рішень за результатами розгляду клопотань в порядку та у формі, що передбачені ст.ст. 20, 22 Закону України «Про землеустрій», а також визнання протиправними дії відповідача щодо надання відповіді, яка носить формальний характер та не містить в собі результатів розгляду поданих клопотань по суті і була надана у спосіб, що не передбачений Законами України.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги задовольнити, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі № 816/1099/14 скасувати в частині зобов'язання ГУ Держземагенства у Полтавській області розглянути клопотання від 30.12.2013 року ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог; позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття ним рішень за результатами розгляду клопотань в порядку та у формі, передбаченими ст.ст.20, 22 Закону України «Про землеустрій», та визнання протиправними дій відповідача щодо надання відповіді, яка носить формальний характер та не містить в собі результатів розгляду поданих позивачем клопотань по суті і була надана у спосіб, що не передбачений Законами України - задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області із клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення (рілля) за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, а саме:

- клопотання б/н, від 30 грудня 2013 року про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення (рілля) за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області площею 18,8 га; /а.с.11/

- клопотання б/н, від 30 грудня 2013 року про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення (рілля) за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області площею 13,8 га; /а.с.12/

- клопотання б/н, від 30 грудня 2013 року про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення (рілля) за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області площею 12,4 га; /а.с.13/

- клопотання б/н, від 30 грудня 2013 року про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення (рілля) за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області площею 17,5 га; /а.с.14/

- клопотання б/н, від 30 грудня 2013 року про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення (рілля) за межами населених пунктів на території Великопавлівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області площею 10,3 га; /а.с.15/

Разом з клопотаннями подано копію паспорта, ідентифікаційного номера, викопіювання земельної ділянки та копію довідки ЄДРПОУ.

Листом 03 лютого 2014 року №31-16-0.4-807/2-14 Головне управління Держземагенства у Полтавській області повідомило позивача про те, що клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля) площею 18,8 га, 13,8 га, 12,4 га, 17,5 га, 10,3 га для ведення фермерського господарства з метою передачі в оренду на території Великопавлівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області розглянуто та залишено без задоволення у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявності освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, а також відсутності у клопотанні обґрунтування розмірів земельних ділянок у урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства /а.с.21/.

Позивач не погодився із зазначеною відповіддю ГУ Держземагентства у Полтавській області, та звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності останнього в частині порушення строків розгляду поданих позивачем клопотань, неприйняття ним рішень за результатами розгляду його звернень, а також про визнання неправомірними дій відповідача щодо надання відповіді, яка носить формальний характер, не містить у собі результатів розгляду поданих клопотань, та надана у спосіб, що не передбачений законом.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держземагенства у Полтавській області щодо порушення строків розгляду клопотань ОСОБА_2, встановлених статтею 123 Земельного кодексу України, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем було порушено строк розгляду клопотань, передбачений ст.123 Земельного кодексу України.

Приймаючи рішення про зобов'язання ГУ Держземагентства у Полтавській області розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозоволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, вважаючи, що це є належним способом захисту порушених прав позивача по справі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття ним рішень за результатами розгляду клопотань позивача в порядку та у формі, передбаченими ст.ст.20, 22 Закону України «Про землеустрій», визнання протиправними дій відповідача щодо надання позивачу відповіді, яка носить формальний характер та не містить в собі результатів розгляду поданих позивачем клопотань по суті та була надана у спосіб, що не передбачений Законами України, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, однак вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі № 816/1099/14 такою, що прийнята при частково невірному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а також в частині виходу за межі позовних вимог та зобов'язання ГУ Держземагентства у Полтавській області розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З аналізу наведених норм вбачається, що Головне управління Держземагенства у Полтавській області, як орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, мало розглянути клопотання позивача у місячний строк та за результатами його розгляду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу, а саме: лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області листом від 03 лютого 2014 року №31-16-0.4-807/2-14 клопотання ОСОБА_2 залишено без задоволення, при цьому в якості підстави для відмови вказано відсутність документів що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти здобутої в аграрному навчальному закладі, а також відсутність у клопотанні обґрунтування розмірів земельних ділянок у урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Однак, за приписами частини 2 статті 123 Земельного кодексу України не передбачено долучення до відповідного клопотання документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

При цьому слід відмітити, що вказані правові норми містять пряму заборону органам виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, в тому числі відповідачу, до повноважень яких віднесено право передачі земельних ділянок у власність або користування, вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем було необґрунтовано відмовлено у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення (рілля) з метою передачі в оренду для ведення особистого селянського господарства.

Між тим, слід вказати, що відповідно до абз. 3 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки ГУ Держземагенства у Полтавській області не надало позивачеві у місячний строк дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні, позивачем у справі ОСОБА_2 було замовлено розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що він письмово повідомив Головне управління Держземагенства у Полтавській області своїм письмовим повідомленням від 05.02.2014 року, до якого було додано копію договору від 05.02.2014 року на виготовлення технічної документації із землеустрою (а.с.22-24).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що зобов'язання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_2 від 30.12.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не є належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах, як помилково зазначив суд першої інстанції, оскільки спосіб захисту такого права передбачений безпосередньо нормою ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, і позивач ним скористався.

За таких обставин, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, а відтак, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі № 816/1099/14 в частині зобов'язання ГУ Держземагентства розглянути клопотання від 30 грудня 2013 року ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, підлягає скасуванню.

З приводу позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині порушення строків розгляду поданих позивачем клопотань, встановлених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», колегія суддів зазначає, що спірні відносини, що виникли між позивачем і відповідачем, підлягають врегулюванню виключно правовими нормами Земельного кодексу України, як спеціальним законодавчим актом, що регулює земельні відносини з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а відтак, норми ст.20 України «Про звернення громадян» застосуванню до спірних відносин не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття ним рішень за результатами розгляду клопотань позивача в порядку та у формі, передбаченими ст.ст.20, 22 Закону України «Про землеустрій», визнання протиправними дій відповідача щодо надання позивачу відповіді, яка носить формальний характер та не містить в собі результатів розгляду поданих позивачем клопотань по суті та була надана у спосіб, що не передбачений Законами України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи копії листа ГУ Держземагентства № 31-16-0.4-807/2-14 від 03.02.2014 року, останній містить відповідь суті порушених позивачем питань та дає можливість встановити, які обставини відповідач вважає підставою для відмови у задоволенні клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Так, у зазначеному листі відповідачем з посиланням на ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» зазначено про відсутність в поданих позивачем матеріалах документів на підтвердження досвіду роботи у сільському господарстві або наявності освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, а також відсутність обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства (а.с.21).

При цьому, зі змісту вказаного листа вбачається, що Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення (рілля) площею 18,8 га, 13,8 га, 12,4 га, 17,5 га, 10,3 га, тобто, по всім п'яти земельним ділянкам, які позивач бажав отримати в оренду.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність можливості встановити з відповіді ГУ Держземагентства у м. Полтаві, яке з поданих позивачем п'яти клопотань було розглянуте та за яким є результат розгляду кожного з клопотань.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою; д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень (ст.22 Закону України «Про землеустрій»).

У відповідності до пункту д) частини 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документації із землеустрою.

Згідно із ст.30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Колегія суддів зазначає, що Земельним кодексом України не встановлено форми рішення, що приймається за результатами розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а також вимог щодо прийняття окремого наказу по кожній земельній ділянці, про затвердження проекту землеустрою якої порушується питання одним і тим же заявником, і лише встановлено обов'язок відповідного мотивування відмови у наданні такого дозволу.

При цьому, Методичними рекомендаціями щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києва та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність та користування (на без конкурентних засадах) для всіх потреб, затвердженими Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 28.02.2013 р. № 72, на які посилається позивач, прийняття окремого наказу по кожній земельній ділянці передбачено лише у випадку задоволення клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, але не у випадку відмови у наданні такого дозволу, що мало місце у спірних відносинах.

Щодо посилань позивача на норми ст.1, пар. 4 п.5 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему в Україні», колегія суддів зазначає, що порядок дій відповідача у спірних відносинах урегульовано Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», приписи яких є спеціальними порівняно з положеннями Закону України «Про дозвільну систему в Україні», а відтак, норми останнього підлягають застосуванню до спірних відносин лише в частині, що не суперечить Земельному кодексу України, Закону України «Про землеустрій».

Колегія суддів зауважує, що вимог про скасування рішення про відмову у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення (рілля), орієнтованою площею 18,8 га., 13.8га., 12.4 га., 17,5 га., 10,3 га. на території Великопавлівської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області за межами населених пунктів, оформленого листом № 31-16-0.4-807/2-14 від 03.02.2014 року, ОСОБА_2 заявлено не було.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття ним рішень за результатами розгляду клопотань позивача в порядку та у формі, передбаченими ст.ст.20, 22 Закону України «Про землеустрій», визнання протиправними дій відповідача щодо надання позивачу відповіді, яка носить формальний характер, не містить в собі результатів розгляду поданих позивачем клопотань по суті та була надана у спосіб, що не передбачений Законами України, оскільки відповідь ГУ Держземагентства у Полтавській області № 31-16-0.4-807/2-14 від 03.02.2014 року, за своєю формою та порядком прийняття оформленого нею рішення відповідає вимогам Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій».

У відповідності до п.4 ч.1 ст.202 КАС України порушення норм матеріального та процесуального права, які призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно з ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі № 816/1099/14 в частині зобов'язання ГУ Держземагентства у Полтавській області розглянути клопотання від 30 грудня 2013 року ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, підлягає скасуванню.

Водночас, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття ним рішень за результатами розгляду клопотань позивача в порядку та у формі, передбаченими ст.ст.20, 22 Закону України «Про землеустрій», визнання протиправними дій відповідача щодо надання позивачу відповіді, яка носить формальний характер, не містить в собі результатів розгляду поданих позивачем клопотань по суті та була надана у спосіб, що не передбачений Законами України, вважає, що у цій частині суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі № 816/1099/14 - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Держземагентства у Полтавській області розглянути клопотання від 30 грудня 2013 року ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року по справі № 816/1099/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Русанова В.Б.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.06.2014 року.