Рішення № 39275261, 19.06.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1715/14-ц

Провадження № 2/591/991/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - Шершак М.І.

за участю секретаря - Кузьмичової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Грандфінресурс", про визнання недійсним договору та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом мотивує вимоги тим, що 13.02.2014 року між ним та ТОВ „Грандфінресурс", укладено договір про надання послуг про отримання грошової суми розміром 5000 грн., в цей-же день він вніс за додатковою угодою суму яка була обов'язковою для внесення з метою отримання заявлених коштів розміром 325,00 грн., однак кошти не отримв просить суд постановити рішення про визнання укладеного договору та додатків до нього недійсними, стягнення завданих матеріальних збитків у вигляді сплаченої винагороди за фактично невиконану роботу у розмірі в сумі в подвійному розмірі 650 грн., моральну шкоду розміром 100 грн.,, вважає, що відповідач ввів його в оману і він помилялася щодо природи правочину. Укладений договір не відповідає вимогам ст. 19 Закону України " Про захист прав споживачів ", якими заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, заборонено включення до тексту несправедливих умов договору, крім того, ТОВ" Грандфінресурс " не мав відповідного дозволу ( ліцензії ) на укладення оскаржуваного договору.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відгукові на позов останнього не визнає, зазначає, що позивач усвідомлював наслідки укладення договору, всі роз'яснення йому надавались.

Суд заслухавши позивача, по справі вважає, дослідивши зібрані докази по справі в їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню згідно наступного:

Як було встановлено під час судового розгляду, що 13.02.2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Грандфінресурс» було укладено договір за №226202.

Згідно з п. 1.1 вищевказаного договору, адміністратор, за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, або відповідної суми у позику, в тому числі : сформувати реєстр учасників, організовувати та здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику.

Відповідно до договору, учасник в день підписання договору сплачує одноразовий комісійний внесок та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачує загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Відповідно до договору, його укладено у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Цей договір не є поворотною фінансовою допомогою. Усі додатки до нього є його невід'ємною частиною. Підписання угоди є свідченням того, що сторони повністю розуміють її значення та умови, правові наслідки, що вона не носить характеру фіктивного або удаваного правочину, і що договірні умови є обов'язковими для виконання ( а.с. 13 ).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 додатку № 2 до договору, його предметом є послуги з формування реєстру учасників програми, метою яких є придбання відповідної грошової суми.

Після вчасної сплати чергового загального платежу учасник набуває право брати участь у найближчому заході, коли фонд реєстру є достатнім .

Конкретні умови отримання учасником заявленої суми визначені у додатку.

Адміністратор гарантує учаснику надати обумовлену грошову суму за умови виконання останнім всіх умов договору і додатків до нього.Учасник підтверджує, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів умови додатку №2 та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом.

На виконання умов договору, позивач сплатив 325,00 грн.

Із умов договору вбачається, що позивач сплачував зазначені кошти не за сам товар, тобто гроші, які він бажав отримати, а за дозвіл отримати позику. Передбачувана позика сплачується із коштів учасників групи і ні договір, ні умови програми " Альянс Україна " не передбачають залучення власних коштів ПП.

З наведеного слідує, що предметом оспорюваної угоди є надання учаснику програми « Альянс Україна » адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою отримання заявленої до надання грошової суми.

Оплатні послуги адміністратора при виконанні споживачем всіх умов договору забезпечують не можливість, а реальне отримання останнім грошової суми за рахунок фонду реєстру, який формується з чистих внесків його та інших учасників, з наступним повним погашенням цієї суми своїми внесками. До того ж при невиконанні цього обов'язку, настає відповідальність, передбачена відповідно до додатку №2.

Таким чином, позивач за оспорюваним договором виявив бажання отримати кошти, добровільно скориставшись наданими йому послугами, і у кінцевому результаті не за рахунок залучення інших споживачів.

За наявності наведених вище доказів та обставин, суд вбачає нікчемність укладеного між сторонами договору у зв'язку з тим, що діяльність відповідача носить ознаки пірамідальної схеми, яка є забороненою та тим, що вона вводить споживача в оману. Права на надання фінансових послуг у ТОВ немає.

Пунктом 3 частини 1 ст. 9 Закону « Про ліцензування певних видів господарської діяльності » унормовано, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність, зокрема, із надання фінансових послуг.

Згідно з пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 1 Закону « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг » під фінансовою установою слід розуміти юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги ( операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Такими фінансовими послугами, як зазначено у пунктах 2, 6, 11 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, вважаються довірче управління фінансовими активами, надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту та адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Водночас п. 4 ч. 1 ст. 34 даного Закону передбачено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Здійснення такої діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліценції ( ч. 2 ст. 34 вказаного Закону ).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для укладення договору з позивачем відповідач повинен був отримати у встановленому законом порядку відповідну ліцензію.

Тому вчинення ним цього правочину без відповідного дозволу ( ліцензії ) в силу ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215, ст. 227 ЦК України, є підставою для визнання договору недійсним.

Виходячи з правових наслідків недійсності правочину, визначених абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 325 грн. 00 коп. на повернення внесених ним за договором платежів. Що стосується вимог про стягнення моальної шкоди то в задоволенні даних вимог слід відмовити, оскільки відповідно до ч.2 ст. 230 ЦК сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні моральну шкоду, завдану у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Статтею 23 ЦК передбачається, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначав, що відповідач завдав йому моральну шкоди, однак у судовому засіданні не пояснив в чому вона виразилась, названі доводи позивача являються такими, що не заслуговують на увагу і в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Договір №226202 укладений між ТОВ «Грандфінресурс» та ОСОБА_1 від 13 лютого 2014 року, та додаток до договору №226202 від 13 лютого 2014 року №2 визнати недійсним.

Стягнути з ТОВ «Гранфінресурс», на користь ОСОБА_1 суму розміром 325,00 грн., сплачені за договором № 226202 від 13.02.2014 року.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ «Гранфінресурс», на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, протягом 10 діб з часу його проголошення і в порядку передбаченому ст. 294 ЦПК України.

Суддя М.І. Шершак