Ухвала суду № 39274040, 18.06.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 310/10600/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 310/10600/13-к Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 11- кп/778/507/14 Вєдєнєєва Т.Г.

Категорія ч.1 ст. 122 Доповідач в апел. інстанції

КК України Жечева Н.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Жечевої Н.І.,

суддів Татарінової А.І., Алейнікова Г.І.,

при секретарі Соляковій С.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу прокурора на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 березня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_2, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1, раніше не судимий,

визнаний невинним за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та виправданий за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Вироком залишено без розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3633,71 грн., моральної шкоди в розмірі 14500 грн. та цивільний позов прокурора в інтересах КУ «Бердянська міська лікарня» про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 1529 грн. 60 коп..

Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Сєвальнєв О.А.,

адвокат ОСОБА_5,

потерпілий ОСОБА_4,

виправданий ОСОБА_3.

Прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій він, посилаючись на неповноту судового розгляду, оскільки не були досліджені обставини, з'ясування, яких може мати істотне значення для ухвалення законного та обгрунтованого рішення, однобічність, необгрунтованість та суперечливість висновків суду, їх невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження, надання переваги доказам сторони захисту і підтримання її позиції, порушення принципу змагальності сторін в кримінальному процесі, необхідність допиту в якості свідка ОСОБА_6, працівника кафе «ЗігЗаг»у приміщенні якого скоєно злочин, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та оперуповноваженого СКР Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_13., який 14,05.2014 року відбирав пояснення у ОСОБА_3 щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення, просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3, винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді шести місяців виправних робіт з відрахуванням 10 відсотків від суми заробітку, задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_3 на користь КУ «Бердянська міська лікарня» Бердянської міської ради 1 529 грв. 60 коп..

Згідно з вироком суду, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, тобто в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121КК України, але спричинило тривалий розлад здоров'я за наступних обставин.

28 квітня 2013 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на балконі кафе «Зіг-Заг», розташованого за адресою: Запорізька область м. Бердянськ вул. Ювілейна 23, діючи умисно, на підставі раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4, з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень, наніс йому один удар кулаком в обличчя, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому суглобового відростка зі зміщенням нижньої щелепи справа, яке згідно висновку експерта № 170 від 06.06.2013 року кваліфікується як ушкодження середнього ступеню тяжкості, яке не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я тривалістю понад 3 тижні.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд послався на недоведеність стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, суперечливість показів потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 в частині спричинення ОСОБА_3, а не іншою особою, тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, а також припущення свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо можливості ОСОБА_3 спричинити потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження, зазначивши, що відповідно до ст. 62 Конституції України вони не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, а всі наявні в справі сумніви повинні тлумачитись на користь ОСОБА_3.

Крім того, суд зазначив, що за заявами ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 від 28.04.2013 року проводилося окреме досудове розслідування по трьох кримінальних провадженнях відносно однієї і тієї ж події, за участі одних і тих же осіб, але прокурором, в порушення вимог ст. 217 КПК України, не було прийнято рішення про їх об'єднання в одне провадження, що в подальшому призвело до порушення вимог ст. 9 КПК України та прийняття незаконних та упереджених процесуальних рішень.

Заслухавши доповідь судді, прокурора який підтримав доводи апеляційної скарги, вислухавши виправданого ОСОБА_3 та його захисника, які вважають вирок суду законним та обгрунтованим, потерпілого ОСОБА_4, який вважає вирок суду не законним, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до положень ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа; не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; а також не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Статтею 374 КПК України передбачено, що у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

На думку колегії суддів, вказаних вимог закону судом першої інстанції не виконано.

Виправдовуючи ОСОБА_3 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.122 КК України, суд у вироку зазначив про недоведеність участі останнього у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» передбачено, що в разі, якщо не доведена участь підсудного у вчиненні злочину, виправдувальний вирок постановляється лише тоді, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлений, проте досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

В оскаржуваному вироку не встановлено, які із зазначених в ньому доказів є доказами обвинувачення, а які - захисту, мотиви, з яких він бере до уваги одні докази та відхиляє інші, тобто за змістом вказаний вирок не відповідає вимогам ч.3 ст. 374 КПК України.

В порушення вимог ст. 374 КПК України суд не зазначив мотиви, з яких він відкинув докази обвинувачення, основним мотивом зазначивши лише те, що вони суперечать доводам обвинуваченого.

Таким чином при розгляді справи судом допущено неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При апеляційному розгляді встановлені і інші порушення кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, після надходження обвинувального акту до суду, обвинуваченим було укладено договір на надання юридичних послуг з адвокатом ОСОБА_5.

В судовому засіданні 21.11.2013 року суд прийняв відмову обвинуваченого ОСОБА_3 від захисника ОСОБА_12 і допустив адвоката ОСОБА_5.

В цей же день головуючий - суддя Вєдєнєєва Т.Г. почала активне листування з органами прокуратури, в тому числі і прокуратури області, з метою надання можливості адвокату ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.

Вказані дії судді, та інші порушення принципу змагальності в судовому засіданні, стали приводом для відводу судді Вєдєнєєвої Т.Г. прокурором у кримінальному провадженні.

Перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, заслухавши за клопотанням сторони захисту відтворення частини судового процесу, колегія суддів вважає заяву про відвід головуючого обґрунтованою з наступних підстав.

Із матеріалів кримінального провадження, в тому числі за результатами вивчення журналу судового засідання і відтворення запису судового засідання вбачається порушення принципу змагальності сторін у судовому процесі, при допиті потерпілого в судовому засіданні 10.12.2013 року обговорювались питання, які виходять за межі допиту, адвокатом та головуючим коментувались пояснення потерпілого під час досудового розслідування без іх належного дослідження.

Показам потерпілого ОСОБА_4 судом дана невірна оцінка, у вироку викладені не повні пояснення потерпілого в судовому засіданні, а лише вибірково, що суттєво впливає на їх суть.

Про упередженість суду свідчить і висновок у вироку щодо постанови про закриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_3, де постанова про закриття кримінального провадження від 29.08.2013 року розцінена судом як «явно необґрунтована».

На думку колегії суддів, допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, у зв'язку з чим оскаржуваний вирок суду не може бути визнаний законним та обґрунтованим і відповідно до вимог ст.ст.412, 415 КПК України, підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати викладене в даній ухвалі, усунути вищевказані недоліки, всебічно , повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження і, в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Виправдувальний вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 березня 2014 року щодо ОСОБА_3 скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Жечева Н.І. Татарінова А.І. Алейніков Г.І.