Ухвала суду № 39273715, 18.06.2014, Кам'янський районний суд Черкаської області

18.06.2014

Справа № 696/843/13-к

Провадження № 1-кп/696/5/14

У Х В А Л А

18 червня 2014 року Кам'янський райсуд Черкаської обл.

в складі: головуючої-судді Романової Н. Г.

при секретарі Салата Н. В.

за участю прокурора Протас І. О.

захисника ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янка кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Кам'янського райсуду Черкаської обл. надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 який обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення повторної авто-технічної експертизи, посилаючись на те, що висновок експерта є неповним, необ'єктивним та необгрунтованим. Так, поряд з іншими вихідними даними, які досліджував експерт, є дані, добуті під час слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7, де останній вказав, що «Не доїжджаючи 130 м. до місця ДТП водій автомобіля NISSAN РRІМЕRА реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався по середині дороги зі швидкістю 100 км/год.; не доїжджаючи 130 м. до місця ДТП, водій даного автомобіля, плавно змінив напрямок руху вправо, виїхав на праве узбіччя, рухаючись по ньому, скоїв наїзд на перешкоду дерево». Таким чином, моментом виникнення небезпеки для подальшого руху, який визначено слідчим та прийнято експертом як вихідні дані при проведенні досліджень, є момент зміни автомобілем під керуванням ОСОБА_6 напрямку руху на відстані 130 метрів до місця з'їзду автомобіля з проїзної частини. Враховуючи дані про швидкість автомобіля - 100 км/год. та відстань 130 метрів до місця ДТП моменту виникнення небезпеки для руху, експерт зробив висновок про те, що при таких вихідних даних ОСОБА_6 шляхом застосування екстреного гальмування мав технічну можливість уникнути з'їзду з проїзної частини дороги, оскільки зупиночний шлях автомобіля при швидкості 100 км/год., становить 101 метр, що менше 130 метрів. Таким чинам, висновок експерта базується лише на даних слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 щодо моменту виникнення небезпеки для руху, а саме 130 метрів до місця з'їзду з проїзної частини. Слідчим при наданні вихідних даних для проведення експертизи взагалі не взято до уваги інших даних, добутих під час досудового розслідування. Обвинувачений ОСОБА_6 до проведення експертизи взагалі допитаним не був, оскільки про підозру в скоєнні злочину на момент призначення експертизи йому оголошено ще не було, однак в суді він пояснив, що не доїжджаючи близько 30 метрів до місця зіткнення, пасажир ОСОБА_8, який перебував в автомобілі на правому передньому сидінні, нахилився до водія, схопив руками за кермо, повернувши його праворуч та заблокувавши таким чином можливість керування автомобілем, внаслідок чого автомобіль повернув праворуч та здійснив наїзд на дерево. Аналогічні покази дав і свідок ОСОБА_9, який хоч і не бачив, чи дійсно ОСОБА_8 схопив кермо автомобіля, однак підтвердив той факт, що ОСОБА_8 різко нахилився до водія ОСОБА_6, після чого автомобіль почав різко змінювати напрямок руху. Тобто, ОСОБА_6 стверджує, що причиною зміни напрямку руху став фізичний вплив з боку пасажира автомобіля в процес керування, що мав місце на відстані близько 30 метрів від перешкоди, що підтверджує і свідок ОСОБА_9 Ці покази будь-якими доказами не спростовано, слідчого експерименту з ОСОБА_6 взагалі не проводилось. Однак, на момент призначення експертизи слідчим уже було проведено слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_9 У постанові слідчого про призначення експертизи не враховані результати слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9, зокрема щодо моменту виникнення небезпеки для руху, а саме початок зміни напрямку руху автомобіля - близько 30 метрів до моменту зіткнення, а взято до уваги лише дані слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7, який зазначив, що автомобіль почав змінювати напрямок руху за 130 метрів. Дані, що отримані в результаті слідчого експерименту з ОСОБА_9 могли суттєво вплинути на результати експертизи, адже відстань, яку подолав автомобіль до зіткнення, яку вказав ОСОБА_9 значно перевищує цю відстань (130 м.), яку покладено як вихідні дані, однак врахованими ці дані безпідставно не були. Автотехнічною експертизою не встановлено причинний зв'язок між діями водія та виникненням ДТП. Факт втручання з боку пасажира ОСОБА_8 в керування транспортним засобом і як наслідок різка зміна напрямку руху автомобіля вправо за умови такого втручання на відстані близько 30 метрів до зіткнення не досліджувався взагалі. Разом з тим, на схемі ДТП зафіксовано два сліди руху при з'їзді з проїзної частини, а не більше, що вказує на те, що перед з'їздом заносу автомобіля не було, а було втручання в керування автомобілем. За таких обставин, не поставлено перед експертом і питання, чи перебував водій ОСОБА_6 внаслідок такого втручання в аварійній обстановці. Викликають сумнів з технічної точки покази ОСОБА_7 в тій частині, що автомобіль під керуванням ОСОБА_6 перед зіткненням з деревом плавно змінивши напрямок свого руху направо за 130 метрів до виїзду на узбіччя (вихідні дані постанови про призначення експертизи), продовжив свій рух під кутом, який зазначено в схемі до протоколу огляду місця події (приблизно 20-25 градусів порівняно з напрямком проїзної частини), адже рухаючись так, як зазначив ОСОБА_7, подолавши після зміни напрямку руху 130 метрів, автомобіль повинен був рухатись по узбіччю зі значно меншим кутом. Вирішення зазначеного питання потребує також експертного дослідження. Проведення експертизи просив доручити незалежній державній експертній установі - експертам Черкаського відділення КНДІСЕ.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

Прокурор Протас І. О. заперечила проти призначення даної експертизи, вказавши, що при її проведенні були дослідженні всі матеріали. Обставина втручання в керування т/з NISSAN РRІМЕRА реєстраційний номер НОМЕР_2, досліджено експертом та був проведений слідчий експеримент. Суперечностей в показах свідків немає, а свідок ОСОБА_9 знаходився в стані алкогольного сп'яніння та неодноразово міняв свої покази.

Представник потерпілих ОСОБА_3 заперечив проти клопотання захисника ОСОБА_2, вказавши, що воно безпідставне та не обгрунтоване і має на меті тільки одну причину - затягнути судовий розгляд кримінального провадження з метою уникнення від покарання обвинуваченого ОСОБА_6 Захисник не вірно та не точно посилається на вимоги «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», а також самостійно її редагує у зручному для себе варіанті. Так в клопотанні вказано, що відповідно до п.п. 2.1, 2.2 «Інструкції...», «експерт повинен був направити клопотання слідчому про надання всіх необхідних вихідних даних, після отримання яких виконувати експертні дослідження, що зроблено не було». Однак, згідно п. 2.1, 2.2. експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи. Також в клопотанні зазначено, що згідно п.1.5. розділу 2 «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» - якщо до моменту призначення експертизи (залучення експерта) органу (особі), що її призначає, не вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були в справі, він (вона) може зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) варіанти їх значень і отримати висновки щодо кожного з них. Протиріччя на які посилається захисник ОСОБА_2 це покази свідка ОСОБА_9, що значно відрізнаються від показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 Проте на момент винесення постанови про призначення судово-автотехнічної експертизи слідчий недопустив ніяких порушень, оскільки протиріч не існувало та не існує, так як ОСОБА_9 на момент ДТП перебував в стані алкогольного сп'яніння і крім того він є зацікавлена особа (близький родич обвинуваченому) і тому до його показів слід відноситись критично. Під час допиту свідка ОСОБА_9 в залі суду було доведено, що він постійно змінює свої покази та чітких відповідей на поставлені запитання не дає. Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_10 дали чіткі покази як під час досудового розслідування так і під час допиту їх в залі суду. Крім того свідок ОСОБА_11, який був допитаний як свідок дав аналогічні покази, що і свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_10 Посилання на п.1.5. Рекомендацій несе для слідчого рекомендаційний характер, а не зобов'язальний. Як би експерт під час проведення судово-автотехнічної експертизи побачив існуючі протиріччя, що мали б вплинути на результати висновку він мав право висловити свою на це думку, що передбачено п.п. 2.1, 2.3 «Інструкції...». Що стосується зміни показів обвинуваченого ОСОБА_6, то він під час досудового розслідування визнавав вину повністю і в своїх показах зазначив, що в момент зміни напрямку руху його автомобіля вправо, до місця зіткнення з деревом, його автомобіль знаходився на відстані 180 метрів. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 вже не визнав своєї вини та в своїх показах вказав відстань значно меншу. Згідно схеми, що була складена на місці ДТП на ній відображені два сліду котіння автомобіля Нісан до місця наїзду на дерево. Це доводить той факт, що втручання в керування автомобілем Нісан з боку загиблого ОСОБА_8 перед ДТП не могло бути, автомобіль не гальмував, так як в противному випадку автомобіль Нісан знаходячись на відстані близько 30 метрів до перешкоди, як вказує свідок ОСОБА_9 та рухаючись зі швидкістю близько 90 км/год., мав би «піти в занос» і сліди котіння мали б це підтвердити, маючи відповідний радіус заокруглення. Під час допиту обвинуваченого ОСОБА_6, в залі суду, останній не дав відповіді на поставлене ним питання відносно того, чому при нібито з його слів вивертанні керма вправо автомобіль продовжив рух прямолінійно.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 повністю підтримав думку свого представника ОСОБА_3 з приводу заявленого клопотання.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 у вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення повторної авто-технічної експертизи, суд вважає що клопотання про призначення повторної авто-технічної експертизи підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

Відповідно до висновку судової авто технічної експертизи обставин і механізму ДТП № 4/112 від 15.05.2013 р. судового експерта ОСОБА_13 обставини ДТП (відомі з постанови слідчого про призначення автотехнічної експертизи): 01 січня 2013 року близько 07 години 50 хвилин, водій ОСОБА_6, 1972 року народження, керуючи автомобілем NISSAN РRІМЕRА реєстраційний номер НОМЕР_2 рухаючись на 1 км. + 420 м. по автодорозі Кам'янка - Ребедайлівка зі сторони автодороги Київ-Знам'янка в напрямку м. Кам'янка, не справився із керуванням, виїхав на праве узбіччя, де скоїв наїзд на перешкоду дерево. Внаслідок ДТП водій автомобіля ОСОБА_6 1972 року народження, отримав тілесні ушкодження, а його пасажири ОСОБА_8 1974 року народження та ОСОБА_15 1977 року народження, загинули на місці пригоди.

Згідно паспорта серії НОМЕР_3 виданого Кам'янським РВ УМВС України в Черкаській обл. 12.09.1996 р. обвинувачений є ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а. с. 155-156).

В судовому засіданні ОСОБА_16 не заперечував, що дана експертиза проводилась по обставинам ДТП 01.01.2013 р. з його участю. Однак, з показів обвинуваченого вбачається, що слідчий експеримент з ним взагалі не проводився та відповідно дані такого експеримента не були предметом дослідження експерта. Він стверджує, що причиною зміни напрямку руху під час керування автомобілем NISSAN РRІМЕRА, д/н НОМЕР_2 став фізичний вплив з боку пасажира автомобіля ОСОБА_8 в процес керування, що мав місце на відстані близько 30 метрів від перешкоди. Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив той факт, що ОСОБА_8 різко нахилився до водія ОСОБА_6, після чого автомобіль почав різко змінювати напрямок руху. Експертом не дослідженні дані слідчого експеримента за участю ОСОБА_9 щодо моменту виникнення небезпеки для руху, а саме початок зміни напрямку руху автомобіля - близько 30 метрів до моменту зіткнення.

Висновок експерта базується лише на даних слідчого експеримента за участю свідка ОСОБА_7, що до моменту виникнення небезпеки для руху - 130 метрів до місця з'їзду з проїзної частини.

Суд вважає, що при проведенні експертизи не взято до уваги інших даних, добутих під час досудового розслідування. Експертом також не досліджувалось питання щодо можливого перебування ОСОБА_6 в аварійній обстановці, внаслідок втручання в керування т/з з боку пасажира ОСОБА_8

Таким чином, є всі достатні підстави для призначення повторної авто-технічної експертизи.

Керуючись ст. ст. 242, 332, 350, 369, 370, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Призначити в рамках кримінального провадження № 12013250020000001 відносно ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України, повторну авто-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Черкаського відділення КНДІСЕ, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або відмову від виконання експертизи.

На вирішення експерту поставити наступні питання:

1. Як повинен був діяти водій автомобіля NISSAN РRІМЕRА реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н. у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху України?

2. Чи мав водій ОСОБА_6 технічну можливість у умовах даної ДТП уникнути з'їзду з проїзної частини дороги та зіткнення з перешкодою шляхом застосування екстренного гальмування, при фізичному впливі пасажира в процес керування, а саме, блокування руками керма автомобіля та повертання його праворуч, за умови такого втручання на відстані близько 30 метрів від місця наїзду на дерево?

3. Чи відповідали дії водія технічним вимогам ПДР України?

4. Чи перебував водій ОСОБА_6 в стані аварійної обстановки за умови фізичного впливу пасажира в процес керування, а саме, блокування руками керма автомобіля та повертання його праворуч, за умови такого втручання на відстані близько 30 метрів від місця наїзду на дерево ?

5. Чи технічно спроможні дані, отримані при проведенні слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 в тій частині, що автомобіль під керуванням ОСОБА_6 перед зіткненням з деревом плавно змінивши напрямок свого руху направо за 130 метрів до виїзду на узбіччя, продовжив свій рух після виїзду на узбіччя з урахуванням даних протоколу огляду місця події, враховуючи прямолінійний рух після зміни напрямку руху, кут напрямку руху порівняно з напрямком проїзної частини?

Вихідні дані про стан дорожнього покриття, погодні умови залишити попередні, дорожню обстановку після ДТП відповідно до протоколу огляду місця події та схеми до нього, швидкість автомобіля перед зміною напрямку руху 80-100 км/год. (покази ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7.). Виникнення небезпеки для руху близько 30 метрів від місця зіткнення (дані слідчого екперимента ОСОБА_9, покази обвинуваченого).

На час проведення експертизи провадження по кримінальному провадженню призупинити.

В розпорядження експертів надати обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження № 12013250020000001.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :