ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 червня 2014 року Справа № 918/93/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиКостопільської міської радина постановуРівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2014у справігосподарського суду Рівненської областіза позовомдочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум"доКостопільської міської радитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1) реєстраційна служба Костопільського районного управління юстиції Рівненської області 2) управління Держземагенства у Костопільському районі Рівненської областіпровизнання укладеним додаткового договору
ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга Костопільської міської ради не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Частиною 4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно п.2. ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року.
При поданні касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
За таких обставин розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті за касаційне оскарження складає 852 грн. 60 коп.
Як вбачається з касаційної скарги б/н від 02.06.2014 до неї не додано доказів про сплату судового збору в розмірі, що відповідає вищенаведеним вимогам законодавства.
До касаційної скарги Костопільської міської ради додано заяву б/н від 02.06.2014 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, яке мотивоване складною політичною та економічною ситуацією в Україні та недостатнім фінансуванням, затримкою коштів на казначейських рахунках органів місцевого самоврядування.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що воно підлягає відхиленню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, суд може відстрочити сплату судового збору за наявності виключних обставин. При цьому, обов'язок доведення виключних обставин для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору покладається на скаржника.
У разі неподання таких доказів відстрочка сплати судового збору за подання касаційної скарги не здійснюється.
Згідно ст.1118 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга у випадках, передбачених п.1 ч.1 ст. 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.
Колегія суддів відзначає, що скаржник не подав доказів на підтвердження того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги, скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Відповідно п.4 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.
Вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником не дотримано, у поданій касаційній скарзі від 02.06.2014 Костопільська міська рада посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.179, 181, 188 Господарського кодексу України; ст.ст. 50, 53, 63 Господарського процесуального кодексу України, однак при цьому не зазначає суті порушення вказаних правових норм щодо спірних правовідносин.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що касаційна скарга зводиться до цитування змісту вищезазначених правових норм, встановлення обставин та переоцінки доказів у справі, що вже було предметом розгляду судами попередніх інстанцій та їм надана правова оцінка.
Згідно ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У відповідності до п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, касаційна скарга Костопільської міської ради б/н від 02.06.2014 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду України від 14.05.2014 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п.п. 4 та 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, і 6 ч. 1 ст. 1113, касаційна скарга може бути подана повторно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 110, 111, 1111, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Костопільської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду України від 14.05.2014 у справі № 918/93/14 повернути скаржнику.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга
Судове рішення № 39272738, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 18.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 918/93/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: