Постанова № 39272628, 17.06.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа № 902/1301/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Миханюк М.В. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 29.07.2013р.

від відповідача: Годун К.О. - представник за довіреністю від 31.12.2013р. №1-14-4124

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2

на додаткове рішення господарського суду Вінницької області

від 27.03.14 р. у справі № 902/1301/13 (головуючий суддя Матвійчук В.В., суддя Кожухар М.С.,

суддя Маслій І.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2

до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго", м.Вінниця

про скасування оперативно-господарської санкції

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Вінницької області від 27.03.2014р. у справі №902/1301/13 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції заяву представника позивача адвоката ОСОБА_4 від 20.03.2014р. задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 3500,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене додаткове рішення скасувати в частині відмови у стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6500,00грн. та прийняти в цій частині нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 6500,00грн., а в решті додаткове рішення залишити без змін.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що додаткове рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм чинного законодавства;

- при прийнятті додаткового рішення у даній справі господарський суд Вінницької області зазначив, що позивачем не надано суду доказів, які підтверджують розумність витрат на послуги адвоката та вартість почасової оплати послуг адвоката, а також беручи до уваги предмет позовних вимог, співрозмірність його із розміром адвокатських витрат, які відповідач зобов'язаний відшкодувати, суд дійшов до висновку про часткове покладення понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3500,00грн., проте, з такими висновками суду не можна погодитись, оскільки відповідно до п.6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 та ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховується тривалість розгляду і складність справи, вартість транспортних послуг, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець та інші істотні обставини;

- суд не врахував тривалість розгляду цієї справи, що становила майже пів року, місця проживання адвоката та кількість судових засідань, в яких адвокат ОСОБА_4 приймав участь, що становлять близько десяти та вартість понесених витрат на транспортні послуги у зв'язку з поїздками з м.Липовець, Вінницької області у м.Вінницю на ці засідання;

- зазначає, що в матеріалах справи знаходяться належні та допустимі докази, які підтверджують домовленість про те, що розмір гонорару за надані послуги становить 10000,00грн., та факт сплати адвокату ОСОБА_4 цих коштів, однак це було проігноровано господарським судом Вінницької області;

- вказує, що при встановленні витрат на оплату послуг адвоката суд в порушення приписів ст.84 ГПК України не вказав чому саме 3500,00грн., та з яких розрахунків він виходив і чим це підтверджується;

- додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 27.03.2014р. є несправедливим, оскільки внаслідок порушення відповідачем прав позивача останнім було понесено витрати на послуги адвоката, які суд йому повністю не відшкодував, тому не можна вважати, що права ФОП ОСОБА_3 повністю відновлені.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014р. у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.06.2014р..

16.06.2014р. до Рівненського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання від 10.06.2014р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої останній просить доручити Липовецькому районному суду Вінницької області (22500, Вінницька області, м.Липовець, вул.Шевченка, 1).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р. у даній справі клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, забезпечення проведення відеоконференції доручено Липовецькому районному суду Вінницької області (22500, Вінницька області, м.Липовець, вул.Шевченка, 1).

Представник відповідача у письмовому запереченні від 11.06.2014р. №734 на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні 17.06.2014р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги. Вважає додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 27.03.2014р. у справі №902/1301/13 законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у додатковому рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого додаткового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2013р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (клієнт) та адвокатом ОСОБА_4 (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір), згідно п.1.1 якого, адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу відповідно до умов цього договору та доручень, які є невід'ємною частиною договору, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар (а.с.91, т.2).

У відповідності до п.2.1-2.2 договору, адвокат надає необхідну юридичну допомогу, відповідно до вимог законодавства України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; адвокат спрямовує свої дії на захист прав, свобод та законних інтересів клієнта і не може чинити будь-яких дій на шкоду клієнта.

Пунктами 3.1-3.3 договору встановлено обов'язки клієнта та зазначено, що клієнт зобов'язаний надавати адвокату для виконання доручень і умов цього договору необхідну інформацію, яка йому відома та документи, речі і інші матеріали (предмети), що стосуються виконання доручень; здійснити особисто або доручити іншій особі здійснення оплати юридичних послуг адвоката згідно з цим договором; клієнт погоджується, що позиція адвоката в справі визначається самим адвокатом залежно від обставин справи, з урахуванням думки клієнта та відповідно до вимог національного законодавства і правил адвокатської етики. Клієнт не вправі вимагати від адвоката засобів, способів і методів захисту, які заборонені законом, не відповідають вимогам адвокатської етики, можуть зашкодити інтересам клієнта.

В силу п.5.1. договору, розмір гонорару визначається сторонами у фіксованій сумі, яка вираховується залежно від складності виконуваної роботи (послуги), фінансового стану клієнта, часу, який необхідно витратити адвокату для виконання доручення клієнта та інших особливостей виконуваної роботи. Розмір гонорару зазначається у дорученні про надання правової допомоги, підписаному обома сторонами.

Відповідно до п.5.2 договору, клієнт погоджуючись з проведенням інших витрат, платних послуг (проведення досліджень, тощо) компенсує їх адвокатові, а у разі відсутності коштів на їх оплату своєчасно повідомляє про це адвоката і погоджується з тим, що відмова в проведенні запропонованих адвокатом заходів може вплинути на результативність виконання функцій захисту.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами; цей договір, якщо він достроково не буде припинений в односторонньому порядку з ініціативи клієнта або адвоката чи за їх спільною згодою, діє протягом одного року (п.7.1-7.2 договору).

20.08.2013р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (клієнт) та адвокатом ОСОБА_4 (адвокат) підписано доручення №1 до договору про надання правової допомоги від 20.08.2013р., згідно якого адвокат приймає до виконання доручення клієнта та зобов'язується виконати вказані в даному доручені роботи та надати послуги, які стосуються нарахування клієнту оперативно-господарських санкцій згідно з протоколом засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 14.08.2013р., нарахованих за результатами розгляду акта про порушення №0418 від 09.08.2013р., а саме:

- вивчати документи, які стали підставою для нарахування клієнту оперативно-господарських санкцій, законодавство, яке регулює ці відносини та практику вирішення питань про скасування оперативно-господарських санкцій у подібних правовідносинах і надати клієнту консультацію з приводу можливих варіантів вирішення питання;

- зібрати докази необхідні для складання позову з метою скасування оперативно-господарських санкцій та докази необхідні для позитивного вирішення справи в суді, в тому числі підготувати запити для отримання необхідних документів і інформації, опитати свідків та громадян, зібрати речові докази тощо;

- скласти і подати позов з метою скасування оперативно-господарських санкцій та здійснювати представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, готувати та подавати необхідні для вирішення спору клопотання і заяви, надавати усні та письмові пояснення по суті позовних вимог, спростовувати доводи відповідача та надані докази, вживати всіх заходів, необхідних для позитивного вирішення справи на користь клієнта.

Гонорар за виконання даного доручення визначається сторонами у фіксованому розмірі і становить 10000,00грн.. Строк оплати гонорару визначається договором про надання правової допомоги від 26.07.2013р. та сплачується клієнтом в готівковій формі (а.с.92, т.2).

Відповідно до прибуткового касового ордера №001 від 04.11.2013р. ФОП ОСОБА_3 передала, а адвокат ОСОБА_4 прийняв грошові кошти у розмірі 10000,00грн. у якості оплати адвокатських послуг згідно договору від 26.07.2013р. та доручення №1 від 20.08.2013р. (а.с.95, т.2).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.03.2014р. у справі №902/1301/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2014р., позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції задоволено. Скасовано оперативно-господарську санкцію застосовану Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" у формі рішення комісії від 14.08.2013р. №1/08 по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією від 09.07.2013р. №0418 про донарахування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 67578,86грн.. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 1147,00грн. витрат зі сплати судового збору (а.с.75-83, т.2).

20.03.2014р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (клієнт) та адвокатом ОСОБА_4 (адвокат) підписано акт виконаних робіт, згідно якого адвокат надав правову допомогу клієнту відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 26.07.2013р., а також в повному обсязі виконав доручені роботи і надав послуги, які вказані в дорученні №1 від 20.08.2013р.; клієнт на виконання договору від 26.07.2013р. та доручення №1 від 20.08.2013р. сплатив адвокату гонорар в сумі 10000,00грн.; претензій та зауважень щодо виконання договору та надання послуг у сторін немає (а.с.94, т.2).

20.03.2014р. до господарського суду Вінницької області від представника позивача - адвоката ОСОБА_4 надійшла заява від 20.03.2014р. про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути в ПАТ "Вінницяобленерго" на корить ФОП ОСОБА_3 понесені нею витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10000,00грн. (а.с.84-85, т.2).

Зазначена вище заява вмотивована тим, що при прийнятті рішення судом не вирішено питання судових витрат на оплату послуг адвоката, підтверджених документами, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.03.2014р. заяву представника позивача призначено до розгляду.

Як вже зазначалося, додатковим рішенням господарського суду Вінницької області від 27.03.2014р. у справі №902/1301/13 заяву представника позивача адвоката ОСОБА_4 від 20.03.2014р. задоволено частково (а.с.101-104, т.2).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами (постанова Верховного Суду України від 01.10.2002р. №30/63).

За приписом п.1 ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В підтвердження повноважень адвоката, представником позивача до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Житомирської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.05.2011р. №19 на ім'я ОСОБА_4, договір про надання правової допомоги від 26.07.2013р., ордер серія ЖТ №13754, виданий ОСОБА_3 на представництво її інтересів та довіреність від 29.07.2013р. (а.с.10, 91, 92, 93, т.1).

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом приписів ч.3 ст.48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

В пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988р., зазначено, що розмір гонорару адвоката, що визначається у розумних межах і співвіднесений з характером послуг адвоката, повинен бути заздалегідь відомий клієнту в повному обсязі.

При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Згідно п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як - то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У п.6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що адвокат ОСОБА_4 як представник позивача брав участь у судових засіданнях при вирішенні спору, який виник з відповідачем, з виконання договору про надання правової допомоги від 26.07.2013р., доручення №1 до договору про надання правової допомоги від 26.07.2013р., ордеру серія ЖТ №13754, виданого ОСОБА_3 на представництво її інтересів, довіреністю від 29.07.2013р..

Місцевим господарським судом при прийнятті рішення враховано, що при відшкодуванні витрат на оплату послуг адвоката за рахунок відповідача слід виходити з розумної необхідності таких витрат для вирішення даної справи, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є скасування оперативно-господарської санкції, яка застосована Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" у формі рішення комісії від 14.08.2013р. №1/08 по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією від 09.07.2013р. №0418 про донарахування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 67578,86грн..

Згідно матеріалів справи, факт отримання відповідачем послуг згідно вказаного вище договору підтверджується актом виконаних робіт від 20.03.2014р. (а.с.94, т.2).

Як зазначалось вище, відповідно до прибуткового касового ордера №001 від 04.11.2013р. ФОП ОСОБА_3 передала а адвокат ОСОБА_4 прийняв грошові кошти у розмірі 10000,00грн. у якості оплати адвокатських послуг згідно договору від 26.07.2013р. та доручення №1 від 20.08.2013р..

Також, матеріали справи свідчать, що адвокат ОСОБА_4 готував позовну заяву від 11.09.2013р., подавав клопотання від 29.10.2013р. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, від 04.11.2013р. про витребування доказів, від 12.11.2013р. про призначення судової експертизи, письмові пояснення від 04.11.2013р., від 08.01.2014р., від 05.03.2014р., від 12.03.2014р., заяву від 17.12.2013р. про відмову у проведенні судової експертизи, вчиняв інші дії передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В судових засіданнях 22.10.2013р., 05.11.2013р.-12.11.2013р., 08.01.2014р., 13.02.2014р.-14.02.2014р., 12.03.2014р.-18.03.2014р. адвокат ОСОБА_4 представляв інтереси позивача та надавав усні пояснення по суті спору, що підтверджується протоколами судових засідань.

Отже, приймаючи до уваги вище викладене, з урахуванням системного аналізу обставин справи, приписів чинного законодавства України, беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, наявності відповідної доказової бази, яка міститься в матеріалах справи, а також відсутність доказів, що підтверджують розумність проведених позивачем зазначених витрат (а також відсутність їх розрахунку взагалі), в тому числі відсутність доказів стосовно тривалих відряджень адвоката (розрахунок витрат на транспортні послуги), враховуючи особливість розглянутих в межах справи №902/1301/13 правовідносин (скасування оперативно-господарської санкції), кількість судових засідань, розумну необхідність судових витрат для даної справи, колегія судів дійшла до висновку, що належна до компенсації відповідачем частка судових витрат, пов'язаних зі сплатою послуг адвоката у світлі принципів розумної обґрунтованості їх розміру та адекватності впливу участі адвоката на результат вирішення заявлених вимог, підлягає зменшенню з істотно завищеної суми в 10000,00грн. та має становити 3500,00грн., про що господарський суд Вінницької області правомірно обмежив її розмір та частково стягнув з відповідача оскарженим додатковим рішенням.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що заява представника позивача адвоката ОСОБА_4 від 20.03.2014р. підлягає частковому задоволенню.

Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

За наведених обставин, додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 27.03.2014р. у справі №902/1301/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.

Крім того, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір згідно квитанції №k21/9/83 від 09.04.2014р. в сумі 609,00грн. та квитанції №k21/С/39 від 12.05.2014р. в сумі 305,00грн., всього 914,00грн. (609,00грн.+305,00грн.=914,00грн.) однак, розмір судового збору, який підлягав до сплати позивачем за подання апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 27.03.2014р. у справі №902/1301/13 становив 913,50грн., тобто скаржником надлишково сплачено 00,50грн. судового збору, який колегія суддів вважає за необхідне йому повернути на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір", про що винести відповідну ухвалу.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 27.03.2014р. у справі №902/1301/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2 - без задоволення.

2. Ухвалою суду повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 00грн. 50коп. надлишково сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно квитацій №k21/9/83 від 09.04.2014р. та №k21/С/39 від 12.05.2014р..

3. Справу №902/1301/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (АДРЕСА_2),

представник: ОСОБА_4 (АДРЕСА_1),

3 - відповідачу (21050, м. Вінниця, вул. 1 Травня, 2),

4 - ОС "Липовецькі електромережі" (22500, Вінницька область, м. Липовець, вул. Некрасова, 10),

5 - в наряд.