Ухвала суду № 39270365, 03.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2014 рокусправа № 804/14772/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року по справі № 804/14772/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" до Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відпомівальністю "ТД Елемент" про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Елемент" за період з 01 січня 2013 року по 31 липня 2013 року на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 р. № 280; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000242201 від 30.10.2013 року, винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" донараховано податок на додану вартість в сумі 302017 грн. 00 коп., та штрафні санкції у розмірі 151008 грн. 00 коп. В обгрунтування позову, позивач посилався на те, що відповідач при вирішенні питання щодо призначення позапланової перевірки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України, у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Крім цього, посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо не підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «ТД «Елемент» первинними документами, за наслідками якої позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000242201 від 30.10.2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" ( код ЄДРПОУ 31313654) щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 302017 (триста дві тисячі сімнадцять) грн. 00 коп., за штрафними санкціями 151008 (сто п'ятдесят одна тисяча вісім) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про не підтвердження здійснення господарської операції первинними документами, за наслідками якої позивачем відносились спірні суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Позивач своїм процесуальним правом щодо оскарження рішення суду, в частині не задоволених позовних вимог, не скористався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Всесвіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Елемент" за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 р., за результатами якої складено Акт №397/2201/31313654 від 14 жовтня 2013 р.

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством:

- п. 44.1. ст. 44, п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2013 на суму 302 017 грн.

Такі висновки податкової служби, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Всесвіт", у перевіреному періоді, мало господарські взаємовідносини з ТОВ "ТД "Елемент" з приводу поставки нафтопродуктів - дизельне паливо підвищеної якості.

ДПІ вказує на те, що ТОВ "Всесвіт" не надало до перевірки товарно-транспортні накладні, які б свідчили про факт транспортування товару від продавця до покупця.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що господарські взаємовідносини між ТОВ "Всесвіт" та "ТД "Елемент" є непідтвердженими, у зв'язку з чим формування податкового кредиту по цим взаємовідносинам є неправомірним.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ "Всесвіт" вимог податкового законодавства, акт перевірки не містить.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 30.10.2013 року № 0000242201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 453025 грн., з яких за основним платежем - 302017 грн. 00 коп., штрафні (фінансові) санкції - 151008 грн. 00 коп.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України. Такі висновки суду обґрунтовані встановленими обставинами справи, які свідчать про належне документальне оформлення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД "Елемент", що свідчить про безпідставність висновків ДПІ, які зроблено в акті перевірки.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо документального не підтвердження здійснення спірних господарських операцій, має бути доведеним (спростованим) факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД "Елемент" та наявність (відсутність) належним чином оформлених первинних документів, які свідчать про факт здійснення господарської операції.

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що між ТОВ "Всесвіт" (Покупець) та ТОВ "ТД "Елемент" (Продавець) 01.06.2012р. укладено договір поставки нафтопродуктів №18. За умовами зазначеного договору Постачальник передає Покупцю товар (нафтопродукти) у кількості, асортименті та с строки передбачені цим договором та додатками до нього. Відповідно до додатку №25 від 31.07.2013р. до договору поставки нафтопродуктів від 01.06.2012р. №18 ТОВ «ТД «Елемент» зобов'язується поставити партію товару. Зокрема, паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки СІ.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «ТД «Елемент» пред'явлено рахунок-фактура №СФ-0000294 від 31.07.2013 щодо придбання дизельного пального на суму 1812101,80грн., в т.ч. ПДВ 302016,97грн.

Вказана операція відображена позивачем у бухгалтерському обліку, що підтверджується Актом перевірки, в якому зазначено наступне: «Станом на 31.07.2013р. по бухгалтерському обліку ТОВ «Всесвіт» рахується кредиторська заборгованість у сумі 1812101,80грн.».

До перевірки позивачем надано видаткову накладну №РН-0000358 від 31.07.2013р. на суму 1812101,8грн., податкову накладну № 54 від 31.07.2013р. на вказану суму, в т.ч ПДВ 302016,97грн. Факт надання вказаних первинних документів підтверджується актом перевірки, при цьому, будь-яких зауважень щодо їх складення перевіряючими особами висловлено не було.

У своєму листі від 11.10.2013р. №11/10-1 ТОВ «Всесвіт» зазначило, що придбане у ТОВ «ТД Елемент» дизельне пальне знаходиться на складі підприємства, що підтверджено даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, отриманні для продажу». Вказаний лист підприємства відображений в Акті перевірки, при цьому, наведені у ньому обставини за результатами перевірки не спростовані.

Отже, встановлені обставини справи, які фактично не заперечуються ДПІ, свідчать про те, що поставлений на адресу підприємства товар оприбуткований позивачем, а сама господарська операція підтверджується належним чином оформленими первинними документами - видаткова та податкова накладна.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, вищезазначені обставини фактично не заперечуються відповідачем, позиція якого полягає у не підтвердженні господарських операцій з огляду на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних.

Вказаним доводам відповідача судом першої інстанції надано належну правову оцінку та встановлено обставини, які спростовують таку позицію ДПІ.

Так, судом першої інстанції встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги те, що на момент передачі у власність ТОВ "Всесвіт" дизельне пальне знаходилось на зберіганні ТОВ "Всесвіт" відповідно до Договору відповідального зберігання № 06/01 Хр від 01 червня 2012 року на території нафтобази, розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Дороге, вул. Миколаївська, 187.

Вказане пальне надійшло на зберігання до ТОВ "Всесвіт" 12 липня 2013 року, про що свідчать відповідні залізничні накладні від 12.07.2013, Акт № 12/07-1 від 12 липня 2013 року приймання -передання нафтопродуктів по кількості, рахунок-фактура № ВС0712-012 від 12.07.2013 р. на оплату по зберіганню дизельного палива, Акт № ВС0712-002 здачі-приймання послуг від 12.07.2013 року, рахунок-фактура № ВС0712-012 від 12.07.2013 р. на оплату послуг по зберіганню дизельного палива.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки на 31 липня 2013 року дизельне пальне фактично знаходилось у володінні ТОВ "Всесвіт" на підставі Договору відповідального зберігання № 06/01Хр від 01 червня 2012 року, то була відсутня необхідність в його фізичному переміщенні, а отже не було необхідності в оформленні документів на перевезення вказаного дизельного пального автомобільним транспортом, що б зумовило необхідність оформлення товарно-транспортних накладних.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів ДПІ щодо не підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД "Елемент", а відповідно і про необґрунтованість оскарженого податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається на ті обставини, які зазначені в акті перевірки. Натомість, вказаним підставам для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року по справі № 804/14772/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 04.06.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк