Ухвала суду № 39270362, 29.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2014 рокусправа № 808/6016/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Чепурнова Д.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Межрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2013 р. у справі за адміністративним позовом ПАТ «Мотор Січ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

03.07.2013 р. ПАТ «Мотор Січ» звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, де, посилаючись на те, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з окремими контрагентами за період з 01.07.2009 р. по 30.11.2012 р., та за результатами чого складено акт № 101/25-0/14307794 від 28.02.2013 р. На підставі акту перевірки 14.03.2013 р. прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000042520, де зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 851 094,00 та застосовано фінансові санкції в розмірі 336 050 грн; № 0000032520, чим зменшено розмір від'ємного значення ПДЖВ за листопад 2012 р. в розмірі 205 896 грн; № 0000062520, чим донараховано зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 975 104 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 166 966,25 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2013 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2013 р., ухвалити нове рішення, де відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті виїзної позапланової документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з контрагентами наведеними у додатку №1 до акту перевірки за період з 01.07.2009 р. по 30.11.2012 р.

В результаті виїзної позапланової документальної перевірки встановлено порушення:

1. п.5.1 ст. 5, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.2.1, п.8.2, п.п.8.3.1, п.8.3, п.п.8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, о перевірявся на загальну суму 975 104 грн, в т.ч.:

- за 1 квартал 2010 р. на 59 725 грн;

- за 1 півріччя 2010 р. на 128 609 грн;

- за 3 квартал 2010 р. на 224 456 грн;

- за 2010 рік на 229 907 грн;

- за 1 квартал 2011 р. на 25 991 грн;

- за 2 квартал 2011 р. на 158 403 грн;

- за 2-3 квартали 2011 р. на 332 483 грн;

- за 2-4 квартали 2011 р. на 500 229 грн;

- за 1 квартал 2012 р. на 70 816 грн;

- за 1 півріччя 2012 р. на 116 967 грн;

- за 3 квартали 2012 р. на 218 977 грн;

2. п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, абз. «а» п.п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1 п.200.3 абз. «а» п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 851 094 грн, в тому числі за:

- лютий 2010 р. - 43 219 грн;

- березень 2010 р. - 645 грн;

- червень 2010 р. - 13 469 грн;

- липень 2010 р. - 87 221 грн;

- серпень 2010 р. - 8 346 грн;

- вересень 2010 р. - 4 800 грн;

- жовтень 2010 р. - 1 706 грн;

- червень 2011 р. - 99 293 грн;

- липень 2011 р. - 51 084 грн;

- серпень 2011 р. - 28 562 грн;

- вересень 2011 р. - 30 201 грн;

- жовтень 2011 р. - 31 995 грн;

- листопад 2011 р. - 35 135 грн;

- грудень 2011 р. - 6 635 грн;

- січень 2012 р. - 31 218 грн;

- лютий 2-012 р. - 18 203 грн;

- березень 20123 р. - 9 097 грн;

- квітень 2012 р. - 47 541 грн;

- травень 2012 р. - 8 100 грн;

- червень 2012 р. - 22 188 грн;

- липень 2012 р. - 253 736 грн;

- серпень 2012 р. - 3 918 грн;

- жовтень 2012 р. - 201 грн;

- листопад 2012 р. 14 581 грн;

3.п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, абз «б» п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за 2012 р.) всього на суму 205 896 грн.

На підставі акту перевірки 14.03.2013 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000042520, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 851 094 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 336 050 грн, №0000032520, яким зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за листопад 2012 р. в сумі 205 896 грн, № 0000062520, яким донараховано зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 975 104 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 166 966,25 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вказує на нереальність господарських операцій та відсутність поставок товарів з контрагентами ТОВ ТВФ «Лі», ТОВ «Авелон - Д»,ТОВ Укравтометагро»,ТОВ «БК «Ростбуд», ФОП ОСОБА_1, ПП «Акумторг», ТОВ «Біоенерго Холдинг», Європідшипник», ТОВ Євроресурс - Трейд», ТОВ «Інвест - Консул», ТОВ «Форганг ГМБХ», ТОВ «Технодок», ТОВ Рангоут», ТОВ «Будівництво і технології», ТОВ Хімтрейд», ТОВ Єврозв'язок», ТОВ «С.Т.Б», ТОВ «КПІ-Сервіс», ПП «ІТ-Консалтинг», ТОВ «Запоріжспецкомплект»,ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «Інтерн-Юг», ТОВ «Котлоремонт», ТОВ «Промальянс Енержі», ТОВ «Металліка - 3», ТОВ Таврія Холод», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «ВКП Промінвестресурс», ТОВ Техносфера -2000», ТОВ «Альфа - Інвест Плюс», посилаючись на відсутність товаротранспортних накладних та наявністю порушень по ланцюгу у третіх осіб.

Приймаючи спірні рішення стосовно позивача, відповідач фактично тільки використовує інформацію, отриману від інших підрозділів податкового органу та без дослідження господарських операцій робить висновок про їх нереальність ґрунтуючись тільки на припущеннях, що не може бути підставою для визнання господарських операцій не реальними.

З акту перевірки слідує, що вище перелічені контрагенти позивача на час проведення господарських операцій згідно договорів перебували на обліку у відповідних підрозділах податкового органу.

З акту перевірки також слідує, що відповідач, не провівши інвентаризації та не дослідивши документи складського обліку, а також не дослідивши рух товару, його оприбуткування, використання чи реалізацію товару, та, не дослідивши умови виконання господарських операцій, неправомірно робить висновок про не реальність господарських операцій за відсутності ТТН.

Також суд зазначає, що відсутність ТТН не може бути підставою для прийняття спірних рішень відповідачем, оскільки ТТН згідно Наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. є необхідною під час здійснення перевезення товарно - матеріальних цінностей та підтверджує, лише, факт перевезення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач, розраховуючись за товар, сплачував ПДВ у складі ціни його придбання.

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що господарські операції за перевіряємий період дійсно здійснювалися між позивачем та його прямими контрагентами, що підтверджується належними первинними документами та такі господарські операції викликали зміни у структурі активів і власному капіталі позивача.

Крім того, суд встановив, що за перевіряємий період контрагенти позивача були зареєстровані як платники податків, та даний факт відповідачем не заперечується.

А посилання відповідача на наявність протоколів допиту засновників і директора контрагентів в ланцюгу, що свідчать про не підписання первинних документів та не реєстрацію юридичних осіб, наявність кримінальних справ, де відсутні вироки судів, ненадання документів контрагентами до перевірок та відсутність деяких контрагентів за місцем реєстрації не може бути підставою для прийняття остаточного рішення відповідачем відносно позивача та не є порушенням податкового законодавства позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, всі придбані позивачем товари були своєчасно та повністю оприбутковані, оплачені та використані в господарській діяльності, що підтверджується актами виконаних робіт, прибуткових ордерів, реєстрами, платіжними документами.

Крім того, відповідач в акті перевірки не довів відсутність господарських операцій між позивачем та його прямими контрагентами, не надав рішень судів, де б визнавалися недійсними правочини, укладені між позивачем та його прямими контрагентами, та не надав вироків судів, що набули чинності та, які б підтверджували б нереальність господарських операцій.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 даного Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Також суд зазначає, що згідно чинного законодавства виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем або його контрагентом ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вищезазначені факти, встановлені під час перевірки відповідачем не є підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2013 р. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: Т.С. Прокопчук