Рішення № 39268831, 08.05.2014, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 2-139/2012 Провадження № 2/314/8/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

при секретарі Бабій С.А.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у дистанційному судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10 010, 46 грн. у відшкодування в порядку регресу сплаченої страхової суми.

У позові зазначив, 23.08.2008 на а/д Запоріжжя - Донецьк з вини ОСОБА_1 (автомобіль «ГАЗ» з державними номерними знаками НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

На дату скоєння цієї пригоди винуватець ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується.

У результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Хонда» з державними номерними знаками НОМЕР_2 , що був під керуванням ОСОБА_2.

Згідно з висновком спеціаліста - автотоварознавця розмір матеріального збитку становить 9 848,87 грн.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля (ОСОБА_2.) з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою від 12.03.2009.

Нормами ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до пп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. а) п.41.1 ст.41 Закону, МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8 207,39 грн. керуючись нормами пп. а) п.41.1 ст.41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП.

Таким чином, МТСБУ виконало покладені на нього Законом обов'язок з відшкодування шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Тому, відповідно до ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону після проведення виплати на користь ОСОБА_2 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1

МТСБУ звернулося до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, але до цього часу винуватець (ОСОБА_1.) відшкодування не здійснив.

Крім того, МТСБУ понесло витрати у розмірі 100,00 грн. за послуги аварійного комісара, та у розмірі 1 500,00 грн. за послуги з надання правової допомоги з боку ПП Юридична фірма «Платон» за контрактом № 45 від 11.11.2009 р.

У зв'язку з викладеним представник позивача змушений звернутись до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача суму понесених витрат з

- відшкодування потерпілій особі - 8 207,39 грн.;

- надання послуг аварійного комісара - 100,00 грн.;

- надання правової допомоги - 1 500,00 грн.;

- сплати судового збору в розмірі 83,07 грн.;

- сплати збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення рішення.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що не згоден з позовом, оскільки його вина у спричиненні всіх вказаних пошкоджень не доведена. Він на своїй машині наїхав на автомобіль, який вже був пошкоджений. Тому встановити, які саме пошкодження були спричинені автомобілю ОСОБА_2 неможливо.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку щодо обґрунтованості позову та необхідності його часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.08.2008 на а/д Запоріжжя - Донецьк з вини ОСОБА_1 (автомобіль «ГАЗ» з державними номерними знаками НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода (арк.с.11-12).

На дату скоєння цієї пригоди винуватець ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.10.2008, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП 23.09.2008 (арк..с. 12).

У результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Хонда» з державними номерними знаками НОМЕР_2 , що був під керуванням ОСОБА_2.

Згідно з висновком спеціаліста - автотоварознавця розмір матеріального збитку становить 9 848,87 грн. (арк.с. 15-17)

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою від 12.03.2009.

Нормами ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до пп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. а) п.41.1 ст.41 Закону, МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8 207,39 грн. керуючись нормами пп. а) п.41.1 ст.41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП. У зв'язку із чим МТСБУ видано наказ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (арк.с. 13).

Таким чином, МТСБУ виконало покладені на нього Законом обов'язок з відшкодування шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Тому, відповідно до ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону після проведення виплати на користь ОСОБА_2 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1

МТСБУ листом № 3/3-2-05 від 26.11.2009 зверталося до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, але до цього часу винуватець ОСОБА_1 відшкодування не здійснив (арк.с. 10).

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна особа (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника.

Згідно із ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Договір добровільного страхування фінансового ризику банку, договір кредитної лінії, заяви про виплату страхового відшкодування, страхові акти про виплату страхового відшкодування, розрахунок суми страхового відшкодування, платіжні доручення та інші фактичні дані вказують на характер правовідносин сторін, підтверджують фактичні видатки позивача з виплати страхового відшкодування, дають всі підстави для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 в порядку регресу витрат в розмірі 8307,39грн.

Водночас позивачем заявлено вимоги і про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.

За змістом ст.ст.79,84 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, витрати на правову допомогу адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.11.2009 року позивач уклав з приватним підприємством «Юридична фірма «Платон» контракт про надання правової допомоги № 45 (арк.с.22-23).

Загальна вартість правової допомоги відповідно до п.10.1 вказаного контракту становить 1500 грн. і розраховується залежно від ціни позову.

Оплата здійснена згідно платіжного доручення № 2778 від 29.06.2011 (арк.с.14).

До складу оплатних послуг включені: правова допомога з підготовки судових справ, подача позовних матеріалів на розгляд відповідних судів, представництво інтересів позивача в суді, виконання судових рішень (п.3.1).

Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як видно із Закону, складовим елементом у визначені розміру компенсації витрат на правову допомогу є - часовий обсяг роботи особи яка надавала правову допомогу і саме при вчиненні процесуальних дій у суді.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі.

Із журналів судових засідань убачається, що представник позивача жодного разу не приймав участі у судових засіданнях.

В аспекті викладеного, вимоги про стягнення витрат на правову допомогу є безпідставними.

МТСБУ як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідача понесених і документально підтверджених витрат, зокрема судового збору у розмірі 83,07 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн. та понесених витрат з надання послуг аварійного комісара в розмірі 100,00 грн. (арк.с. 1, 2, 9).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61,88, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 979, 980, 990, 993, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах",

ВИРІШИВ:

Позов Приватного Моторного (транспортного) бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільнянськ, Запорізької області, громадянина України, не працюючого, відбуває покарання в Крюківській виправній колонії УДПтСУ в Полтавській області (№ 29), зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) бюро України (02154, м. Київ - 154, Русанівський бульвар, буд.8, поточний рахунок № 2600202284871 в Укрсімбанку м.Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) 8207 грн. 39 коп. витрати з страхового відшкодування потерпілій особі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільнянськ, Запорізької області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 відбуває покарання в Крюківській виправній колонії УДПтСУ в Полтавській області (№ 29), на користь Моторного (транспортного) бюро України (02154, м. Київ - 154, Русанівський бульвар, буд.8, поточний рахунок № 2600202284871 в Укрсімбанку м.Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) 100 грн. 00 коп. витрати на надання послуг аварійного комісара.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільнянськ, Запорізької області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 відбуває покарання в Крюківській виправній колонії УДПтСУ в Полтавській області (№ 29), на користь Моторного (транспортного) бюро України (02154, м. Київ - 154, Русанівський бульвар, буд.8, поточний рахунок № 2600202284871 в Укрсімбанку м.Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) 83 грн. 07 коп. судового збору та 120 грн. 00 коп. судового збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Н. Ю. Мануйлова

08.05.2014