Постанова № 39268284, 14.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 808/1586/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш"

до відповідачів: 1. Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області

2. Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 5 433 679,00 грн.

за участі представників сторін:

від позивача - Мовчан Н.А. (довіреність від 07.02.2014)

Валовий О.В. (довіреність від 27.01.2014

від відповідача -1 не прибув

від відповідача - 2 - Радова С.О. (довіреність № 4158 від 03.09.2013),

Ніколаєва Л.В. (довіреність №663 від 15.04.2014)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Мелітопольський завод "Гідромаш" звернулось до суду із позовом до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області та Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 5 470 737,00 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2014 відкрито провадження у адміністративній справі №808/1586/14 та призначено до судового розгляду на 26.03.2014. Провадження у справі, за клопотанням сторін було зупинено до 16.04.2014, потім до 14.05.2014.

В засіданні 14.05.2014 позивач уточнив позовні вимоги та зазначив, що бюджетному відшкодуванню за декларацією за квітень 2012 року підлягає сума у розмірі 5 433 679,00 грн.

Уточнення прийнято судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням уточнення, з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, що достовірність нарахування суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування згідно з податковою декларацією за квітень 2012 року підтверджена судовим рішенням, у зв'язку з чим грошові кошти у сумі 5 433 679,00 грн., підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, проте 24.03.2014 до суду звернувся з поясненнями по адміністративній справі та проханням про розгляд справи за відсутністю його представника. В поясненнях зазначив, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Оскільки вказані документи не надходили до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області, то і підстав для повернення позивачу надміру сплачених коштів, немає.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зокрема, зазначає, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується із набранням, згідно з приписами ст. 254 КАС України, судовими рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду законної сили. Статтею 20 КАС України визначені чотири судові інстанції, яким надані повноваження розглядати справи адміністративного судочинства. Учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції. В спірних правовідносинах ознак бездіяльності податкового органу не вбачається, оскільки нормою п.200.15 ст.200 ПК України на податковий орган не покладається обов'язок після набрання законної сили відповідним судовим рішенням подати Органу Державного Казначейства України відповідний висновок. Після закінчення процедури судового оскарження протягом п'яти робочих днів що настали за днем отримання відповідного судового рішення, коли сума заявлена до відшкодування матиме статус заборгованості бюджету і відшкодування податку на додану вартість.

В зв'язку з чим сума податку на додану вартість не набула статусу бюджетної заборгованості та просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України, в засіданні 14.05.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Дослідивши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як встановлено судом, Позивачем по справі подано до Мелітопольської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 (вх. № 9028070527 від 21.05.2012), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виявленими самостійно помилками (вх.. № 90325545750 від 11.06.2012) та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, де визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 5470737 грн.

Мелітопольською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ за серпень 2008, липень - жовтень 2009, січень - травень, серпень - грудень 2010, січень - грудень 2011, лютий, березень 2012 за результатами, якої складено акт перевірки № 436\154\00240106 від 09.07.2012.

Під час проведення перевірки встановлені наступні порушення:

В порушення вимог п. 102.5 ст. 102, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4, 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, ДП МЗ "Гідромаш" завищено відшкодування заявлене на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року на 5470737 грн. та застосовані штрафні санкції 2735368,50 грн.;

В порушення вимог п. 200.1, 200.4, 200.6, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, занижено бюджетне відшкодування в податкових деклараціях поданих з вересня 2009 по березень 2012 на загальну суму 5302428,00 грн., у тому числі по періодам: вересень 2009 на 77260 грн.; вересень 2009 на 49187 грн.; жовтень 2009 на 20819 грн.; листопад 2009 на 15268 грн.; лютий 2010 на 20481 грн.; березень 2010 на 231821 грн.; квітень 2010 на 83455 грн.; травень 2010 на 123577 грн.; червень 2010 на 108089 грн.; вересень 2010 на 118839 грн.; жовтень 2010 на 215016 грн.; листопад 2010 на 228448 грн.; грудень 2010 на 439113 грн.; січень 2011 на 121934 грн.; лютий 2011 на 19539 грн.; березень 2011 на 257380 грн.; квітень 2011 на 142990 грн.; травень 2011 на 44899 грн.; червень 2011 на 276382 грн.; липень 2011 на 223840 грн.; серпень 2011 на 200139 грн.; вересень 2011 на 273410 грн.; жовтень 2011 на 475242 грн.; листопад 2011 на 465007 грн.; грудень 2011 на 355353 грн.; січень 2012 на 323481 грн.; березень 2012 на 391459 грн.

В порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн., у зв'язку із здійсненням операцій без належного підтвердження їх товарності.

Завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19) березня 2011 року на суму ПДВ у розмірі 486 256 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19) листопада 2011 року на суму ПДВ у розмірі 552208,00 грн.

В порушення п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, ДП МЗ "Гідромаш" збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на 20566 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 10283 грн., що відбулось внаслідок заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту.

У зв'язку з виявленими порушеннями Позивачу направлені податкове повідомлення - рішення № 0000061540 від 23.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість; податкове повідомлення - рішення № 0000051540 від 23.07.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0000031540 від 23.07.2012 р., яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 5470737,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 2735368,50 грн.; податкового повідомлення - рішення № 0000041540 від 23.07.2012, яким збільшено суму бюджетного відшкодування на 5302428,00 грн.

Позивач по справі оскаржив податкові повідомлення - рішення до суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 частково задоволено позов Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш" (далі по тексту, ДП МЗ "Гідромаш") у справі № 0870\8017\12, визнано протиправним та скасовано: податкове повідомлення - рішення № 0000061540 від 23.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість; податкове повідомлення - рішення № 0000051540 від 23.07.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 550902 грн.; та податкове повідомлення - рішення № 0000031540 від 23.07.2012 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 131251 грн. та визначення штрафних санкцій в сумі 65625,50 грн. В задоволені вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000041540 від 23.07.2012 та податкового повідомлення - рішення № 0000031540 від 23.07.2012 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 на 5302428 грн. - судом відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р. по адміністративній справі № 0870\8017\12 - скасовано частково, по справі прийнято нове рішення, якою апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту, Мелітопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області) залишено без задоволення, апеляційну скаргу ДП МЗ "Гідромаш" - задоволено, податкові повідомлення - рішення № 0000041540 від 23.07.2012, та № 0000031540 від 23.07.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2012 на 5302428 грн., скасовані.

Мелітопольською ОДПІ оскаржено рішення суду першої та другої інстанції до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою ВАСУ від 18.02.2014 порушено касаційне провадження по справі № 0870\8017\12.

Приймаючи рішення по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений ст. 200 ПК України.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України, до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Отже, вказаними нормами права, зокрема, визначено час набуття статусу бюджетної заборгованості суми, заявленої до бюджетного відшкодування. У тому числі, сума, заявлена до бюджетного відшкодування, набуває такий статус після закінчення процедури судового оскарження.

В той же час, Податковим кодексом України чітко не встановлено час (подію), з якими б законодавець пов'язував закінчення процедури судового оскарження у правовідносинах щодо бюджетного відшкодування.

У зв'язку з цим суд вважає, що при вирішенні спірних правовідносин слід виходити з конституційного принципу обов'язковості виконання судових рішень, закріпленого ст. 124 Конституції України, навіть і з можливістю подальшого оскарження рішення суду, яке вступило у законну силу.

Так, відповідно до ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч.3 ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Як встановлено матеріалами справи податкові повідомлення-рішення органу державної податкової служби, якими позивачу було зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили. Тобто, відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ, відсутність підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування встановлено в судовому порядку, що згідно положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є обставиною для звільнення від доказування.

Виходячи з наведеного, та зважаючи на відсутність з боку позивача порушень норм закону та підтвердження в судовому порядку правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, ненадання податковим органом відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування ПДВ вбачається неправомірним.

Таким чином, з огляду на загальні принципи набрання судовим рішенням законної сили, суд вважає, що набрання судовим рішенням законної сили, яке є обов'язковим до виконання, обумовлює виникнення у податкового органу обов'язку подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Крім цього, у спірних правовідносинах суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, передбачену ч.7 ст.9 КАС України, з огляду на наступне.

Як зазначено вище, Податковим кодексом України не визначено час (подію), з якими б законодавець пов'язував закінчення процедури судового оскарження саме у правовідносинах щодо бюджетного відшкодування.

В той же час, Податковий кодекс України визначає загальні принципи узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом. Так, відповідно із п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовуються повідомлення-рішення органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, вказані норми права свідчать про те, що законодавець пов'язує виникнення тих чи інших юридично значимих фактів з набранням судовим рішенням законної сили. При цьому, як зазначено вище, рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

З огляду на викладене, суд вважає що сума заявлена до бюджетного відшкодування набуває статусу бюджетної заборгованості саме з моменту набрання рішення про скасування податкового повідомлення-рішення законної сили.

З цих підстави вимоги позивача щодо неправомірності бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання висновку до Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області є обґрунтованими.

Правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із вимогами Податкового кодексу України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

У зв'язку з вищезазначеним суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ДП МЗ "Гідромаш" заборгованість з податку на додану вартість у сумі 5 433 679,00 грн.

Враховуючи постанову Верховного Суду України від 24.02.2009 року №09/81, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Право на бюджетне відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірна відмова у поверненні сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість порушила право юридичної особи, зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватись своєю власністю, використовувати цю власність у своїй господарській діяльності, отримати очікувані прибутки тощо.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що правомірність заявленої платником податків до відшкодування суми ПДВ підтверджена судовими рішенням, яке набрало законної сили, а відтак, вказана обставина не потребує додаткового доказування. Крім того, в ході розгляду справи відповідач - податковий орган не подав до суду жодних доказів неправомірності формування платником податків спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ, належних доводів з даного приводу не навів.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем 2 не надано суду жодних доказів в обґрунтування своєї правової позиції та доказів на спростування посилань позивача, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського,191, код ЄДРПОУ 00240106) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 5 433 679 (п'ять мільйонів чотириста тридцять три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського,191, код ЄДРПОУ 00240106) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 17.06.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко