Постанова № 39268251, 13.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 р. Справа №805/5159/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Невдах А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 82)» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 82 671,61 грн., -

в с т а н о в и в :

У квітні 2014 року Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 82)» (далі - відповідач, ДП «Підприємство СВК УДПС України в Донецькій області (№ 82)») про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 82 671,61 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 82 671,61 грн., з якого заборгованість з екологічного податку складає 12 254,61 грн., з податку на додану вартість - 70 417,00 грн. Позивач вказує, що заборгованість з екологічного податку у сумі 12 254,61 грн. виникла на підставі податкової декларації з екологічного податку за 3 квартал 2011 року від 18 жовтня 2011 року № 20914 (за викиди в атмосферне повітря 19010100) у сумі 636,83 грн.; податкової декларації з екологічного податку за 4 квартал 2011 року від 20 січня 2012 року № 25420 (за викиди в атмосферне повітря 19010100) у сумі 2 704,69 грн.; податкової декларації з екологічного податку за 1 квартал 2012 року від 26 квітня 2012 року (за викиди в атмосферне повітря 19010100) у сумі 2 084,53 грн.; податкової декларації з екологічного податку за 2 квартал 2012 року від 25 липня 2012 року № 9043409994 (за викиди в атмосферне повітря 19010100) у сумі 1 102,26 грн.; податкової декларації з екологічного податку за 3 квартал 2012 року від 29 жовтня 2012 року № 9066830829 (за викиди в атмосферне повітря 19010100) у сумі 2 869,32 грн.; податкової декларації з екологічного податку за 3 квартал 2013 року від 17 жовтня 2013 року № 9065472250 (за викиди в атмосферне повітря 19010100) у сумі 1 567,49 грн.; податкової декларації з екологічного податку за 4 квартал 2013 року від 13 січня 2014 року № 9086735437 (за викиди в атмосферне повітря 19010100) у сумі 1 289,49 грн. Крім цього, заборгованість відповідача з податку на додану вартість у сумі у сумі 70 417,00 грн. виникла на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 18 жовтня 2013 року № 9066134794 у сумі 6 137,00 грн.; за жовтень 2013 року від 20 листопада 2013 року № 9074903853 у сумі 11 766,00 грн.; за листопад 2013 року від 16 грудня 2013 року № 9080689387 у сумі 380,00 грн.; за грудень 2013 року від 20 січня 2014 року № 9088196687 у сумі 51 938,00 грн.; за січень 2014 року від 20 лютого 2014 року № 9008678748 у сумі 196,00 грн. Позивач зауважив, що ним на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога від 12 листопада 2001 року № 1/71 на суму 5 127,22 грн., та друга податкова вимога від 14 грудня 2001 року № 2/241 на суму 7 903,54 грн., але прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів. Станом на час подання адміністративного позову дана заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 82 671,61 грн., з якої заборгованість з екологічного податку у розмірі 12 254,61 грн., з податку на додану вартість у сумі 70 417,00 грн. (арк. справи 2-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року відкрите провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 13 травня 2014 року (арк. справи 1).

13 травня 2014 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду через канцелярію від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи без його участі (арк. справи 41).

Представник відповідача у судовому засіданні надала суду письмову заяву про визнання позовних вимог (арк. справи 45) та не заперечувала проти їх задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач, Державне підприємство «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 82)» (ідентифікаційний код 03679899 адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, селище міського типу Гостре) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 19 грудня 2008 року за № 1 276 169 0003 002312, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 7). Відповідач узятий та перебуває на податковому обліку у Красноармійській ОДПІ, правонаступником якої є позивач - Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області - з 02 серпня 2008 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 24 січня 2011 року № 15 (арк. справи 9).

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що податковим законодавством встановлені два способи визначення суми податкового зобов'язання: самостійно платником (перший) та контролюючим органом (другий).

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Пунктом 250.1 статті 250 Податкового кодексу України для екологічного податку встановлений звітний податковий період, що дорівнює кварталу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 250.2 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем до податкової інспекції подані наступні декларації з екологічного податку (з самостійним визначенням податкових зобов'язань з екологічного податку), а саме:

- податкова декларація з екологічного податку № 20914 від 18 жовтня 2011 року за звітний податковий період 3 квартал 2011 року з визначенням зобов'язань за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, на загальну суму 3 256,87 грн. (арк. справи 21-22), з яких відповідачем не сплачені зобов'язання за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 636,83 грн.;

- податкова декларація з екологічного податку № 25420 від 20 січня 2012 року за звітний податковий період 4 квартал 2011 року з визначенням зобов'язань за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на загальну суму 3 754,70 грн. (арк. справи 23-24), з яких відповідачем не сплачені зобов'язання за викиди в атмосферне забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення повітря у розмірі 2 704,69 грн.;

- податкова декларація з екологічного податку № 3840 від 26 квітня 2012 року за звітний податковий період 1 квартал 2012 року з визначенням зобов'язань за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на загальну суму 2 180,97 грн. (арк. справи 25-26), з яких відповідачем не сплачені зобов'язання за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 2 084,53 грн.;

- податкова декларація з екологічного податку від 25 липня 2012 року за звітний податковий період 2 квартал 2012 року з визначенням зобов'язань за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на загальну суму 1 102, 26 грн. (арк. справи 27-28), які у повному обсязі відповідачем не сплачені;

- податкова декларація з екологічного податку № 9066830829 від 29 жовтня 2012 року за звітний податковий період 3 квартал 2012 року з визначенням зобов'язань за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на загальну суму 2 869,32 грн. (арк. справи 29-30), які у повному обсязі відповідачем не сплачені;

- податкова декларація з екологічного податку № 9065472250 від 17 жовтня 2013 року за звітний податковий період 3 квартал 2013 року з визначенням зобов'язань за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на загальну суму 1 567,49 грн. (арк. справи 31-32), які у повному обсязі відповідачем не сплачені;

- податкова декларація з екологічного податку № 9086735437 від 13 січня 2014 року за звітний податковий період 4 квартал 2013 року з визначенням зобов'язань за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на загальну суму 1 289,49 грн. (арк. справи 33-34), які у повному обсязі відповідачем не сплачені.

З урахуванням викладеного, станом на день розгляду даної адміністративної справи відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з екологічного податку на загальну суму 12 254,61 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (арк. справи 6).

Також, за відповідачем обліковується заборгованість за несплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість. З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України визначено звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

18 жовтня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9066134794 за звітний податковий період - вересень 2013 року (арк. справи 11-12), в якій відповідачем визначено податок до сплати у сумі 6 137,00 грн.;

20 листопада 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9074903853 за звітний податковий період - жовтень 2013 року (арк. справи 13-14), в якій відповідачем визначено податок до сплати у сумі 11 766,00 грн.;

16 грудня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9080689387 за звітний податковий період - листопад 2013 року (арк. справи 15-16), в якій відповідачем визначено податок до сплати у сумі 380,00 грн.;

20 січня 2014 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9088196687 за звітний податковий період - грудень 2013 року (арк. справи 17-18), в якій відповідачем визначено податок до сплати у сумі 51 938,00 грн.;

20 лютого 2014 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9008678748 за звітний податковий період - січень 2014 року (арк. справи 19-20), в якій відповідачем визначено податок до сплати у сумі 196,00 грн.

Таким чином, загальна сума несплачених відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість складає 70 417,00 грн., що також підтверджено розрахунком суми податкового боргу (арк. справи 6).

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

12 листопада 2001 року позивачем сформовано першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/71 (арк. справи 35), яка отримана уповноваженою особою відповідача 14 листопада 2001 року.

14 грудня 2001 року позивачем сформовано другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/241 (арк. справи 36), яка також отримана уповноваженою особою відповідача 17 грудня 2001 року (арк. справи 19).

Починаючи з 12 листопада 2001 року (дата формування першої податкової вимоги) відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги № 1/71 від 12 листопада 2001 року та № 2/241 від 17 грудня 2001 року є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з екологічного податку та податку на додану вартість, а також наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 82)» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків суму податкового боргу у розмірі 82 671,61 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 82)» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 82 671,61 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Підприємство Селидівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 82)» (ідентифікаційний код 03679899 адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, селище міського типу Гостре), в рахунок погашення податкового боргу у зальному розмірі 82 671,61 грн., який складається з податкового боргу: з екологічного податку (19010101) у розмірі 12 254,61 грн. (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири грн. 61 коп.) на р/р: 33112362700071, по м. Курахівка, УДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686427; з податку на додану вартість (13030100) у розмірі 70 417,00 грн. (сімдесят тисяч чотириста сімнадцять грн. 00 коп.) на р/р: 31113029700070, УДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686427.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 травня 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 16 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.