Вирок № 39268192, 04.06.2014, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/13/14-к

Провадження № 1-кп/515/166/14

Татарбунарський районний суд Одеської області

В И Р О К

Іменем України

04 червня 2014 р. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі :

головуючого - судді Семенюк Л.А.

при секретарі Унгурян Т.В.

за участю прокурора(ів) Конюшенка М.В.,Алексєєнка М.А.

потерпілої ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, пенсіонера, військовозобов'язаного, одруженого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13.07.2013 року, приблизно о 02 год. 30 хв. (точного часу встановити не виявилось можливим), ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3, в ході сварки на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, утримуючи в руках рушницю "ІЖ-18" № НОМЕР_1, 12 калібру, умисно здійснив постріл в область стегна лівої ноги ОСОБА_5, в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_5, згідно комплексної судово-медичної експертизи № 268 від 01.08.2013 року наступні тілесні ушкодження у вигляді: одиночного вогнепального дробового скіпового поранення лівого стегна (вхідна рана розташована на передньовнутрішній поверхні верхньої третини лівого стегна, доверху біля 77 см від підошвенної поверхні лівої стопи з пошкодженням шкіри та м'яких тканин стегна, без пошкодження стегнової кістки, стегнової артерії і вени).

Вищезазначене вогнепальне дробове сліпе поранення лівого стегна у ОСОБА_5 не було небезпечними для життя, у тому числі у момент заподіяння, тягнуло тривалий розлад здоров'я строком понад 3-х тижнів (більш ніж 21 день) та по критерію, згідно п.2.2.2. "Правил судово-медичних визначень ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (1995 р.)", відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Таким чином, смерть потерпілого ОСОБА_5 не знаходилась у прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманим одиночним вогнепальним дробовим пораненням лівого стегна.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, не заперечуючи факту нанесення ним вогнепального дробового поранення лівого стегна ОСОБА_5, винним себе у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не визнав і пояснив, що 13.07.2013 року, знаходячись на чергуванні по охороні сільгосптехніки в агрофірмі "Росія-Юг", задрімав у своєму автомобілі ВАЗ-2106. Приблизно після 01 години на місце чергування приїхав перевіряючий охорону потерпілий ОСОБА_5, який, витягнувши його з автомобіля, став бити, звинувачуючи в неналежній охороні техніки та соляри, що знаходиться в ній, сказав, що повідомить про все директора. У відповідь він непристойно виразився на адресу потерпілого, в результаті чого той став ще агресивнішим та знов почав його бити, порвавши йому сорочку та, зірвавши з шиї золотий ланцюжок. Коли потерпілий поїхав, він умився, так як був у крові, знайшов на землі свій телефон та зателефонував ОСОБА_5 з вимогою повернути його ланцюжок, який він зірвав разом із воротником, на що останній запропонував приїхати до нього. Він приїхав до його будинку, та, не заставши потерпілого вдома, знову зателефонував йому. Дізнавшись де він знаходиться, поїхав на вул.Фрунзе, де залишив свій автомобіль біля бару, а сам з рушницею, яку взяв з собою на плече, так як автомобіль не закривався, підійшов за адресою, зазначеною ОСОБА_5. Коли останній вийшов до нього та побачив рушницю в його руках, став знову агресивним, на що обвинувачений йому сказав, що більше не дозволить бити себе і коли той рушив до нього, він ненароком вистрелив, влучивши йому в ногу. На його пропозицію викликати швидку допомогу, той відмовився, сказавши, що сам все вирішить. В цей час на вулицю вийшла ОСОБА_6, власниця будинку і він, залишивши потерпілого на місці, поїхав на дільницю, де вранці здав чергування. Згодом з лікарні зателефонував ОСОБА_5, запропонував йому не писати ніяких заяв до міліції, сказавши, що самі у всьому розберемось.

Не зважаючи на заперечення обвинуваченим своєї вини, суд вважає, що його вина в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, доведена і підтверджується поясненнями потерпілої та свідків, допитаних в ході судового розгляду.

Так, потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що біля 5-ї години ранку вона бігла АДРЕСА_3 після телефонного дзвінка матері, яка повідомила про поранення чоловіка. Знайшла його на узбіччі дороги, неподалік від будинку ОСОБА_6 Чоловік нічого не хотів пояснювати, лише в Арцизькій лікарні сказав, що ушкодження йому наніс ОСОБА_3 Обвинувачений пропонував згодом допомогу на похорони, але вона відмовилась.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що 12.07.2013 року він, як водій, разом з ОСОБА_5, який в цей день виконував функції перевіряючого охорони, приблизно 0 22 годині поїхали по об'єктам. Приблизно опівночі вони під'їхали до комбайнів. ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, пройшов біля комбайнів, стукав по ним, кликав охоронця, але марно. Біля комбайна стояв легковий автомобіль, в який він постукав. З нього вийшов обвинувачений, з яким у потерпілого виникла сварка на підвищених тонах. ОСОБА_5 повернувся до машини, сказав їхати, а потім зупинивши автомобіль, взяв каністру та знову пішов до ОСОБА_3, сказавши йому, що про все доведе директору, на що обвинувачений виразився в його адресу непристойними словами. Він почув по звукам, що між ними виникла сутичка, але не бачив як саме, оскільки він зупинив автомобіль в стороні, фари в машині не були включені. Через пару хвилин потерпілий повернувся, сів в машину, обурюючись діями ОСОБА_3, сказав, що порвав йому рубашку. Потім зателефонував директору ОСОБА_9 та доповів, що розбудив охоронця, трохи пошарпав його. Далі вони поїхали по іншим об'єктам, а близько 02 години 13.07.2014 року повернулись в село, де він залишив потерпілого в переулку Фрунзе, на його прохання. Лише вранці довідався про інцидент, який стався між потерпілим та обвинуваченим.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що приблизно 0 3 годині в ніч з 12 на 13 липня 2014 року її чоловік приїхав додому на автомобілі. Вона вийшла з будинку, побачила, що він умивався та запитала, що сталось, на що той відповів, що все добре, взяв мопед, сказавши, що в машині закінчилось масло та знову поїхав на роботу. Вранці, близько 07 години, вона побачила чоловіка, який був побитий, в розірваній сорочці, без золотого ланцюжка на шиї. На її запитання розповів, що його побив ОСОБА_5. Близько 09 години під'їхали працівники міліції, від яких вона дізналась про вогнепальне поранення ОСОБА_5 її чоловіком. Вранці ОСОБА_5 телефонував її чоловіку, пропонував приїхати до нього, поговорити, сказавши, що ніяку заяву писати до міліції не буде. Також пояснила, що рушницю чоловік завжди брав із собою на чергування, вранці рушниця була в машині.

Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона працює фельшером ФАП. Близько 5год.10 хвилин надійшов виклик щодо вогнепального поранення ОСОБА_5 Приїхавши на вулицю Фрунзе с.Кам'янське Арцизького району, вона побачила потерпілого, який лежав на узбіччі дороги, біля нього була його дружина. Вона швидко обробила рану, наклала пов'язку та госпіталізувала потерпілого до ЦРЛ. Вже в машині, вона постійно виміряла йому тиск, ввела кровозупиняючі та обезболюючі препарати. До лікарні їхали приблизно 1 годину, приїхавши, підняли на 5-й поверх в хірургію, де його прийняв черговий лікар. По дорозі потерпілий весь час був при свідомості, лише один раз від больового шоку він ненадовго на 1,5-2 хвилини втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він є директором ПП агрофірма "Росія-Юг". 12 червня 2013 року, під час уборки врожаю, приблизно о 18.30 годині приїхав ОСОБА_3, який був в нетверезому стані. Він зробив йому зауваження та сказав йти додому проспатись, так як він працює в нього на охороні комбайнів. Пізніше він під'їхав до комбайнів. Поки усував поломку в одному із комбайнів, ОСОБА_3 заснув в своїй машині, добудитись його він не міг, тому передзвонив ОСОБА_5, відповідальному за охорону в той день та сказав, щоб він приїхав, почекав з водієм годину-дві, поки охоронець проспиться. Приблизно о першій годині ночі ОСОБА_5 зателефонував йому та сказав, що охоронець п'яний. О 7 годині ранку 13.07.2014 року йому зателефонував зав.фермою та повідомив, що ОСОБА_5 в лікарні з вогнепальним пораненням. Він під'їхав в лікарню приблизно о 14.30 годині, говорив з потерпілим, пропонував допомогу, однак він відмовився, сказав, що все буде добре та попросив, щоб приїхав ОСОБА_3 поговорити по-чоловічі. А на слідуючий ранок йому повідомили, що ОСОБА_5 помер.

Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що вона, як голова сільради, добре знає як обвинуваченого, так і потерпілого. Про те, що сталось між ними в ніч з 12 на 13 червня 2013 року вона дізналась від ОСОБА_9 Про обвинуваченого може сказати, що він в тверезому стані достатньо порядна та стримана людина, а коли вип'є зайве, стає агресивним та провокує бійки. Вона особисто бачила його в нетверезому стані, на адмінкомісії його не викликали, але були усні скарги від сусіда, дочки, на що з ним проводились бесіди, адміністративних заходів не застосовувалось. Потерпілого може охарактеризувати лише з позитивної сторони, як відзивчиву, справедливу людину, яка завжди відстоювала правду.

Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що 13.07.2013 року близько 07.00 годин вона була викликана в хірургічне відділення Арцизької ЦРЛ, як ургентний анестезіолог до хворого ОСОБА_5, якого доставили в лікарню з вогнепальним пораненням. Вона його оглянула, обробила рану, об'єм якої був доволі великий, пошкоджень великих артерій чи вен не виявила та почала діяти відповідно до протоколу надання першої медичної допомоги при вогнепальному пораненні, а саме: перевірила венозний доступ; обезболила, перевірила адекватність дихання, провела антибактериальну терапію, були відібрані всі необхідні аналізи та хворому була введена антигангренозна сиворотка. Хворий нормально переніс анестезію, його життєві показники були в нормі, температури не було, тому підстави для реанімації останнього були відсутні. Діагноз потерпілому встановлював та призначав лікування хірург ОСОБА_14 Через добу, коли її викликав хірург, потерпілому стало значно гірше, його терміново перевезли в реанімацію, перевели на апарат штучного дихання, провели реанімаційну терапію, однак почки вже не працювали і приблизно об 11 годині була констатована смерть потерпілого. За життя вона намагалась з'ясувати у потерпілого обставини спричинення йому тілесного ушкодження, але він відмовлявся пояснювати, лише сказав, що розберемось самі.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що влітку 2013 року близько 07 години, під час його чергування як лікаря-хірурга в хірургічному відділенні Арцизької ЦРЛ, до відділення доставили хворого ОСОБА_5, у верхній частині стегна якого було вогнепальне поранення. Останній був у стабільному стані, тиск нормальний, кровотечі не було, від нього йшов запах алкоголю. Він викликав ургентного анестезіолога, який зробив анестезію, вони обробили рану та з'ясувавши, що судини та артерії не ушкоджені, наклали асептичну пов'язку. Він призначив лікування антибіотиками, потерпілому ввели протистолбнячну сиворотку, а пізніше протигангренозну в профілактичній дозі. Підстав для проведення рентгену рани не було, так як після зробленої ревізії рани, було встановлено, що кістка ціла. Приблизна о п'ятій ранку йому доповіла чергова медсестра, що стан хворого значно погіршився, він, оглянувши рану, запідозрив гангрену, негайно викликав анестезіолога, хворого перевели в реанімацію та зробили все необхідне, однак це не допомогло, так як у хворого виявилась блискавична форма газової гангрени, яка фактично не виліковна.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що приблизна о 9 годині ранку одного літнього дня в 2013 році вона заступила на чергування в реанімаційне відділення, де знаходився потерпілий ОСОБА_5 з вогнепальним пораненням. Вона, як медсестра, виконувала всі призначення лікаря ОСОБА_13, вводивши хворому необхідні медпрепарати, одна врятувати потерпілого не вдалось.

Крім цього вина ОСОБА_3 підтверджується матеріалами кримінального провадження:

- випискою ЄО-1569 від 13.07.2013 року (а.с.9), із якої слідує, що 13 липня о 08 год. 00 хв. надійшло повідомлення м/с приймального відділення Арцизької ЦРЛ - ОСОБА_18, про те, що до них з т/у у вигляді вогнепального поранення лівого стегно був доставлений ОСОБА_5;

- телеграмою до ВВС Одеської області № 1569 від 13.07.2013 року (а.с. 10), з якої видно, що 13 липня о 08 год. 00 хв. надійшло повідомлення м/с приймального відділення Арцизької ЦРЛ- ОСОБА_18 про доставлення з тілесними ушкодженнями у вигляді вогнепального поранення лівого стегна гр.ОСОБА_5 В ході перевірки між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 сталася сварка, в ході якої ОСОБА_5 побив ОСОБА_3, після чого ОСОБА_3, не знайшовши свого золотого ланцюжка вартістю 8000 грн., взяв з дому свою рушницю «ІЖ-18Е», № НОМЕР_2, 12 калібра, поїхав до гр.ОСОБА_6, де знаходився ОСОБА_5, де між ними знову сталась сварка, в ході якої ОСОБА_3 вистрелив з рушниці в ліву ногу ОСОБА_5;

- протоколом огляду місця події з фототаблицями до нього /а.с.19-24, 38-42, 49-55/;

- постановами про визнання предметів речовими доказами і долучення їх до матеріалів кримінального провадження (а.с. 25,43,56);

- квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 19 (а.с.26,57);

- висновком про анулювання дозволу на право носіння та зберігання вогнепальної, пневматичної чи холодної зброї від 13.07.2013 (а.с. 36), з якого видно, що 13.07.2013 року ОСОБА_3 грубо порушив правила носіння та зберігання зброї, внаслідок чого гр. ОСОБА_5 було заподіяно вогнепальне поранення. У зв'язку з чим дозвіл № НОМЕР_5 виданий Арцизьким РВ ГУМВС України в Одеській області на рушницю «ИЖ-18», кал. 12 № НОМЕР_1 - анулюваний та зброю «ИЖ-18», кал. 12 № НОМЕР_1 та боєприпаси - вилучено.

- лікарським свідоцтвом про смерть № 97 від 15.07.2013 року (а.с.61);

- постановою про вилучення речових доказів з камери схову Арцизького РВ ГУМВС України в Одеській області від 19.07.2013 року (а.с.80);

- висновком експерта № 256-б від 30.07.2013 року (а.с.83-90), із якого вбачається, що:

1. гільза вилучена в ході ОМП від 13.07.2013 року, стріляна з наданої на дослідження рушниці «Іж-18, 12 калібру, НОМЕР_2»;

2. надана на дослідження рушниця «Іж-18, 12 калібру, НОМЕР_2», в справному стані та до стрільби придатна.

3. гільза вилучена при ОМП відноситься до частини мисливського патрону 12 калібру, призначеного для стрільби з гладкоствольних рушниць 12 калібру.

4. постріли з наданої рушниці за даних умов, без натискання на спусковий гачок, не можливі.

- копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 17.07.2013 року (а.с.119), згідно якої ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

- висновком експерта (експертиза по матеріалом справи) № 268 (а.с.213-237), із якого слідує, що:

п.1 Смерть гр. ОСОБА_5 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з блискавичним бактеріальним інфекційним захворюванням (ускладненням вогнепальної травми) - анаеробної («газової») гангреною, зумовленої зростанням, розмноженням і накопиченням хвороботворних мікробів з прогресуючим виділенням токсинів (отрута біологічного походження), внаслідок чого сталося омертвіння власних м'яких тканин. Дане захворювання у своїй швидкій течії ускладнилося загальним отруєнням організму в результаті накопичення і поширення по кров'яному руслу токсинів і продуктів розпаду відмерлих власних м'яких тканин, що призвело до загрозливого для життя стану - вкрай важкого незворотного інфекційного - токсичного шоку, що слугувало безпосередньої причинної смерті. «Вхідними воротами» для інфекції, що викликала дане інфекційне захворювання стала вогнепальна рана (в області верхньої третини лівого стегна), через яку й потрапила інфекція в організм потерпілого.

п.2 Згідно запису у медичній карті стаціонарного хворого № 3806-692 Арцизської ЦРЛ смерть ОСОБА_5 констатована ІНФОРМАЦІЯ_2 року в 11:15.

п.3 У ОСОБА_5 малося тілесне ушкодження у вигляді одиночного вогнепального дробового сліпого поранення лівого стегна (вхідна рана розташовується на передній внутрішній поверхні верхньої третини лівого стегна, доверху близько 77 см від підошвенної поверхні лівої стопи, з пошкодженням шкіри і підлеглих м'яких тканин, без пошкодження стегнової кістки, стегнової артерії та вени, у пораненні виявлено снаряд патрона, представлений сторонніми тілами у вигляді дрібного металевого округлого дробу (діаметром до 2 мм). Напрямок пораненого каналу: спереду назад і зовні до внутрішньої в фронтальній площині, кілька зверху вниз в горизонтальній площині, і зліва на право в сагітальній площині. Довжина ранового каналу близько 14 см.

Вогнепальний дробовий характер поранення підтверджується морфологічними властивостями вхідної рани, а саме розміром і нерівним характером країв, центральним дефектом «мінус-тканина» (ознака Пирогова), наявністю раненого каналу, наявністю у пораненні снаряда патрона, представленого сторонніми тілами у вигляді металевого дрібного округлого дробу діаметром до 2 мм.

Дане поранення було заподіяно одним пострілом з вогнепальної гладкоствольної зброї, патрон якого споряджений металевим дрібним округлим дробом діаметром до 2 мм, на що вказує наявність однієї вхідної вогнепальної рани на тілі ОСОБА_5, а також наявність дробу з вищевказаної характеристикою у пораненні.

Встановлена експертною комісією орієнтовна давність вогнепального поранення, не виключає можливість його утворення в термін вказаний в постанові, а саме - 13.07.2013 року близько 2:30.

За винятком вищевказаного одиночного вогнепального дробового сліпого поранення лівого стегна, у гр. ОСОБА_5 також були виявлені: один синець на тильній поверхні лівої кістки в проекції підстави IV -го пальця, неправильної - овальної форми, синього кольору, розмірами 2,5 х 2 см, з нечіткими контурами, на тлі якого поздовжня садно неправильної - овальної форми, розміром 0,5х0,3 см, покрита червоною скоринкою вище рівня неушкодженої шкіри без ознак відшарування; і ще один синець на тильній поверхні лівої кисті в проекції ІІ-ої п'ясткової кістки, неправильної - овальної форми, синього кольору, розміром 2,5х2 см, з нечіткими контурами. Колір і контур синців, а також ступінь загоєння садна без ознак відшарування скоринки, свідчать про давність їх утворення близько 2-4 діб до настання смерті.

Вищевказане вогнепальне дробове сліпе поранення лівого стегна у гр. ОСОБА_5 не було небезпечним для життя, в тому числі і в момент заподіяння, тягне тривалий розлад здоров'я строком понад 3 -х тижнів (більш ніж 21 день), і за цим критерієм, згідно п.2.2.2.Правил судового - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (1995), містить ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Всі інші пошкодження у гр. ОСОБА_5 відношення до причини смерті не мають, як окремо, так і в сукупності, не були небезпечними для життя, в тому числі і в момент заподіяння, при звичайній своїй течії у живих осіб не викликають короткочасного розладу здоров'я або незначну стійку втрату працездатності, мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цими критеріями, згідно п.2.3.5. Правил містять ознаки легких тілесних ушкоджень.

П.4 Смерть гр. ОСОБА_5 не перебуває в прямому причинно - наслідковому зв'язку з наявними у нього ушкодженнями, як окремо, так і в сукупності, в тому числі і з одиночним вогнепальним дробовим сліпим пораненням лівого стегна (без пошкодження стегнової кістки, стегнової артерії та вени), оскільки дане поранення не супроводжувалося ушкодженнями великих судин, кісткових структур, тобто, не було небезпечним для життя в момент заподіяння, і при своєму звичайному перебігу (за умови своєчасного та повноцінного надання медичної допомоги) мало закінчитися загоєнням (одужанням потерпілого). Основним чинником, що викликав розвиток ускладнення вогнепального поранення, і відповідно, настання смерті потерпілого, стала пізня госпіталізація потерпілого в стаціонар. Таким чином, між вогнепальним пораненням і настанням смерті потерпілого не вбачається прямого причинного наслідкового зв'язку.

П.8 Пошкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_5, не позбавляли його можливості здійснювати активні самостійні цілеспрямовані дії, у тому числі й «рухати кінцівками, пересуватися, кричати, говорити», на всьому протязі часу від моменту отримання вогнепального поранення стегна до розвитку незворотного важкого шоку (тобто, незадовго до настання смерті), на що вказує відсутність травми головного мозку, відсутність пошкодження великих судин лівого стегна (стегнова артерія і вена), а також відсутність будь-яких ушкоджень спинного мозку, кісток і зв'язок опорного - рухового апарату.

Слід зазначити, що при доставлянні ОСОБА_5 в приймальне відділення Арцизського ЦРЛ, є запис, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Між можливим часом заподіяння потерпілому вогнепального поранення лівого стегна, встановленим за даними матеріалу кримінального провадження (13.07.2013 р. о 2:30) і надходження його в стаціонар пройшло приблизно 4 години і 10 хвилин. Отже, до часу заподіяння ОСОБА_5 вогнепального поранення, він міг перебувати в більш сильному стані алкогольного сп'яніння.

Загальновідомо, що етиловий алкоголь робить істотний вплив на функцію головного мозку і, пригнічуючи центральну нервову систему, порушує розумові і вольові психічні процеси. Це явище значно знижує можливість об'єктивного усвідомлення і правильної оцінки небезпеки, що насувається для організму в умовах екстремальної ситуації, зокрема дій, спрямованих на самопорятунок.

П.9 Садно і синець не загрожували життю і навіть не вимагали надання медичної допомоги. Що стосується вогнепального поранення, то при своєчасному кваліфікованому надання медичної допомоги, життя постраждалого могла бути врятовано.

П.10 При своєчасному і кваліфікованому наданні медичної допомоги постраждалому з наявними у нього ушкодженнями, міг бути відвернений смертельний результат.

П.11 При наданні медичної допомоги потерпілому ОСОБА_5 при його перебуванні в Арцизської ЦРЛ, були допущені такі недоліки:

- не був проведений бактеріологічний посів з «вхідних воріт» інфекційного захворювання (рани лівого стегна ) з метою точного виявлення хвороботворного бактеріального збудника для точного розпізнання інфекції.

- Противогангренна сироватка 90000 МО з профілактичною метою була введена на 11-ій годині стаціонарного лікування (тобто, з великим запізненням);

- не виконана рентгенографія лівого стегна з урахуванням специфіки характеру травми (вогнепальне дробове поранення) протягом усього періоду госпіталізації, що більш значуще в доопераційному періоді з метою визначення тактики та об'єму хірургічного втручання. Своєчасна рентгенографія лівого стегна дозволила б провести видалення сторонніх тіл (металевої дробу) в ході хірургічного втручання.

П.12 Відповідь на запитання про встановлення прямого причинного зв'язку між діями лікарів під час проведення лікування і настанням смерті ОСОБА_5 ускладнена, так як потерпілий був пізно доставлений в Арцизську ЦРЛ, що в даному конкретному випадку, саме по собі, не могло гарантувати успішного результату навіть при повноцінній і своєчасній діагностиці та лікуванні вогнепального поранення.

П.13 вогнепальне поранення з наявністю в раневом каналі сторонніх тіл (металева дріб), саме по собі (без інших факторів) не повинно було викликати розвиток у потерпілого ускладнення у вигляді гангрени. Як зазначено вище, основною причиною, що викликала розвиток даного ускладнення, є пізнє надання медичної допомоги, пов'язане з пізньою доставкою потерпілого в стаціонар.

П.14 Разом з тим, можна зробити висновок, що постріл дробовим зарядом, який заподіяв тілесне ушкодження гр. ОСОБА_5, був проведений в межах відносно суцільної (компактної) дії дробу (тобто, з близької дистанції), на що вказує форма і розміри вхідної рани, в сукупності з відсутністю пошкоджень, характерних для дії дробового осипом.

П.15 Швидкий розвиток інфекційного ускладнення у ОСОБА_5 не викликаний наявністю певної кількості дробу в пораненні, так як причиною розвитку ускладнення з'явилися хвороботворні мікроби, що потрапили в рану.

П.16 У медичній карті стаціонарного хворого Арцизського ЦРЛ міститься запис про те, що ОСОБА_5 при надходженні перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак для точного визначення його ступеня необхідно було, зокрема, залучення лікаря нарколога, що зроблено не було.

Даних про результати дослідження крові ОСОБА_5 на наявність алкоголю при надходженні його в Арцизський ЦРЛ у наданій медичній карті не має, є лише відповідний запис про забір крові на наявність алкоголю. Отже, результат дослідження крові на наявність алкоголю необхідно запросити в Арцизської ЦРЛ. У разі надання вищезгаданого результату, при оцінці ступеня алкогольного сп'яніння, необхідно буде врахувати час надходження ОСОБА_5 до лікарні - близько 4 годин і 10 хвилин після того, як було заподіяно поранення лівого стегна.

Згідно з даними результату судово-медичного токсикологічного дослідження крові від трупа ОСОБА_5, в крові етиловий спирт невиявлений (акт № 4348/97 ООБСМЕ). Це може пояснюватися пізнім забором крові експертом більш ніж через 32 години після вогнепального поранення і понад 28 годин після надходження в Арцизську ЦРЛ, а також значною інфузійної терапією в період, що передує настанню смерті.

При наданні оцінки, як одному із належних та допустимих доказів, висновку комплексної судово-медичної та балистичної експертизи №268 від 17.10.2013 року, суд враховує, що експертам, крім матеріалів кримінального провадження, медичної карти стаціонарного хворого Арцизької ЦРЛ ОСОБА_5, був наданий для дослідження також висновок експерта №256-б балистичної експертизи від 30.07.2013 року та висновок експерта №97 судово-медичної експертизи від 12.08.2013 року(а.с.215), на підставі яких і був зроблений відповідний висновок. Тому, ставити під сумнів вказаний доказ, який відповідає вимогам ст.ст.101,102 КПК України, взаємозв'язаний та узгоджується з іншими доказами, у суда не має підстав, у зв'язку з чим й було відмовлено представнику потерпілої адвокату ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про призначення по справі повторної комісійної судово-медичної експертизи.

Оцінюючи зібранні у справі докази в їх сукупності, суд находить їх достовірними, не суперечливими та вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані по ч.1 ст.122 КК України за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Невизнання вини обвинуваченим в скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення розцінюється судом как спроба уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. Суд критично відноситься до доводів обвинуваченого щодо відсутності умислу на спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, оскільки його вина доведена та підтверджується, крім того, дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме висновком експерта №256-б, із якого слідує, що вилучена у обвинуваченого рушниця "ИЖ-18", НОМЕР_2, 12 калібру, 1965 року випуску знаходиться у справному стані та до стрільби придатна, будь яких конструктивних змін до її конструкції не вносилось. Постріли з наданої рушниці за даних умов, без натискання на спусковий гачок, не можливі. Тому, враховуючи, що обвинувачений знав правила поводження, носіння та зберігання вогнепальної зброї, оскільки мав дозвіл на право носіння та зберігання вогнепальної зброї НОМЕР_6, виданий Арцизьким РВ ГУМВС України в Одеській області на рушницю "ИЖ-18", НОМЕР_2, 12 калібру, 1965 року випуску, який анульований 13.07.2013 року, після скоєного кримінального правопорушення, згідно висновку ІДС Арцизького РВ ГУМВС України в Одеській області капітаном міліції ОСОБА_16 з вилученням зброї та боєприпасів (а.с.36), який не оспорювався обвинуваченим та його захисником. Суд вважає доводи ОСОБА_3 щодо неумисного нанесення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження надуманими та необгрунтованими, тому що сама по собі рушниця вистрелити без механічної дії руки обвинуваченого на спусковий крючок не могла.

За таких обставин, висновок суду щодо винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 грунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. Кожний із вищезазначених доказів, на думку суду, є належним, допустимим та достовірним, а сукупність зібраних доказів - достатньою та взаємопов'язаною між собою для прийняття відповідного процесуального рішення.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу винного, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.

Також суд враховує вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення вперше, позитивні характеристики на нього за період проходження ним служби в органах внутрішніх справ до звільнення на пенсію за власним бажанням, а також негативну характеристику за місцем його проживання, його стан здоров'я в зв'язку з знаходженням на обліку в кожвенкабінеті Арцизької районної поліклініки з приводу захворювання "псоріаз" в прогресивній стадії.

Обтяжуючих обставин в діях обвинуваченого судом не виявлено.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, в умовах призначення йому покарання в максимальному розмірі, передбаченому санкцією статті, однак із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбуття покарання з випробувальним терміном.

Клопотання ОСОБА_3 та його захисника про передачу обвинуваченого на поруки колективу громадської організації ветеранів та пенсіонерів МВС в Арцизькому районі для його виправлення та перевиховання на підставі наданої суду виписки із протоколу зборів від 25.02.2014 року, з урахуванням думки учасників судового провадження, які заперечували проти нього, на думку суду, задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.1 ст.47 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки, можливо в разі її щирого каяття. Разом з тим, ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованому йому правопорушенні не визнав, тому щирого каяття в діях обвинуваченого судом не виявлено.

Цивільний позов прокурора прокуратури Арцизького району в інтересах держави в особі фінансового управління Арцизької районної державної адміністрації УДК в Арцизькому районі про стягнення з обвинуваченого 71грн.22копійки бюджетних коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_5,є обгрунтованим та законним, оскільки підтверджуються довідкою Арцизької ЦРЛ про вартість одного койкодня в хірургічному відділенні (а.с.14 т.2), де знаходився потерпілий, а тому підлягає задоволенню в повному розмірі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, завданої злочином в сумі 100 000 гривень, на думку суду, підлягає задоволенню частково, оскільки сума, яку просить стягнути позивачка, є непомірною, зважаючи на тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим, всі обставини справи та його матеріальний стан. Суд приймає до уваги висновок експерта №268 (по матеріалам справи), із якого слідує, що між вогнепальним пораненням і настанням смерті потерпілого не вбачається прямого причинного наслідкового зв'язку, однак "вхідними воротами" для інфекції, що викликала інфекційне захворювання - анаеробну ("газову") гангрену, слугувала вогнепальна рана (в області верхньої третини лівого стегна), через яку і відбулося потрапляння інфекції в організм потерпілого, що призвело до вкрай тяжкого незворотного інфекційно-токсичного шоку, що стало безпосередньою причиною смерті(а.с.230-231). Таким чином, суд вважає, що обвинувачений має відшкодувати потерпілій моральну шкоду, що виразилась в перенесених нею моральних стражданнях, пов'язаних зі смертю її чоловіка, позбавленням потерпілої та двох її доньок матеріального забезпечення, оскільки праця потерпілого була єдиним джерелом їх доходів. З урахуванням вимог розумності та справедливості, керуючись правилами ст.23 ЦК України, суд вважає можливим зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 50 000 гривень. При цьому, судом також враховується протиправна поведінка потерпілого ОСОБА_5 щодо обвинуваченого, що передувала злочину, висновок про що судом зроблено на підставі пояснень свідків ОСОБА_8, ОСОБА_17 та постанови про закриття кримінального провадження відносно потерпілого ОСОБА_5 від 31.08.2013 року, яка ніким не оскаржена та набрала законної сили (а.с.270-271).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3(три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши випробувальний термін 2 (два) роки.

Строк покарання обчислювати з 04 червня 2014 року відповідно до ч.1 ст.165 КВК України.

Контроль за виконанням вироку покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Арцизького РП Болградського МВ КВІ УДПтСУ в Одеській області.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий Арцизьким РВ УМВС 22.09.1997 року) на користь держави в особі районного фінансового управління Арцизької районної державної адміністрації УДК в Арцизькому районі м.Арциз Одеської області (р/р 35414007001543, МФО 828011, код ЄДРПОУ 01998638) шкоду в сумі 71 (сімдесят одна) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий Арцизьким РВ УМВС 22.09.1997 року) на користь потерпілої ОСОБА_1 паспорт (паспорт серії НОМЕР_7 виданий Арцизьким РВ УМВС 05.03.1996 року) моральну шкоду в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

Речові докази по справі (а.с.25), а саме: рушницю "ІЖ-18" НОМЕР_1, 12 калібру - конфіскувати, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України; пять патронів, одну гільзу, сорочку та шорти (а.с.25-26), фрагмент грунту зі слідами бурого кольору(а.с.43); п'ять вилучених дробів (а.с.56-57) - знищити, як такі, що не представляють цінності.

Вирок може бути оскаржено впродовж 30 діб з моменту його оголошення до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя Семенюк