Постанова № 39267902, 11.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року № 813/2471/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судових засідань - Чернявської О.Д.,

за участю:

представника позивача - Рубеля Б.Я., згідно довіреності,

представника відповідача - Пельо О.М., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління-27" до Миколаївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Спеціалізоване управління-27" звернулося до суду з позовом до Миколаївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001871500, № 0001881500 від 24.02.2014 року, прийнятих за наслідками перевірки дотримання вимог п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за період з 19.02.2013 року по 24.05.2013 року, оформленої актом № 153/1500/37753155 від 13.02.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем у лютому 2013 року подано декларацію платника єдиного внеску за 2012 рік у якій зазначена сума, що оподатковується - 2129522,50 грн. та суму єдиного податку, яку слід сплатити - 63885,68 грн. Вказана сума єдиного податку була в строк сплачена, про що свідчить реєстр платіжних доручень. Тому, на думку позивача, відповідач протиправно вважає, що сплата до бюджету узгодженої суми єдиного податку відбулась із затримкою. Звідси, винесені позивачу податкові повідомлення-рішення не відповідають обставинам, що мали місце, відтак, є протиправними. Додатково зазначено, що оскільки ні директор, ні головний бухгалтер підприємства участі у перевірці податкового органу не брали, акт перевірки був надісланий позивачу поштою за підписом інспектора, проте без печатки контролюючого органу та без підписів посадових осіб позивача, тому даний акт від 13.02.2014 року суперечить вимогам чинного законодавства, є протиправним, а податкові повідомлення-рішення, що видані на його основі - підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив з тих підстав, що згідно декларації ТзОВ "Спеціалізоване управління-27" з єдиного податку за 2012 рік платником задекларовано до сплати єдиного податку в розмірі 106399,35 грн. По терміну сплати 19.02.2013 року єдиного податку за 2012 рік станом на 18.02.2013 року в ІС "Податковий блок" підсистемі "Облік платежів" в КОР платника по єдиному податку фактично сплачено єдиного податку в розмірі 68885,68 грн. Тому, станом на 20.02.2013 виник податковий борг в розмірі - 37513,67 грн. За наслідком поданої уточнюючої декларації, яка зменшує податкове зобов'язання, погашено податковий борг в розмірі 16429,45 грн., який виник по терміну сплати 19.02.2013 року та погашено податковий борг в розмірі 19875,90 грн., який виник по терміну сплати 20.05.2013 року. Оскільки позивачем сплачено єдиний внесок при затримці сплати як до 30 календарних днів так і більше 30 календарних днів, у підприємства виникла штрафна санкція в розмірі 10% та 20% погашеної суми податкового боргу відповідно. Також вказано, що, оскільки контролюючим органом проведено камеральну перевірку, то згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Додатково пояснив, що платник податків зобов'язаний сплатити саме ту суму, яка ним задекларована у податковій декларації. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління-27" є платником єдиного податку зі ставкою єдиного податку 3%, про що свідчить копія свідоцтва платника єдиного податку Серії Б № 670387.

В лютому 2013 року товариство подало контролюючому органу податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за 2012 рік. В графі 1 та 2 ("Загальна сума доходу за податковий (звітний) період", "Сума доходу за податковий (звітний) період, що оподатковується за ставкою 3%") зазначено суму в розмірі 2129522,50 грн., а в графі 7.1 ("Сума єдиного податку за ставкою 3%") зазначено суму єдиного податку в розмірі 63885,68 грн., який слід сплатити до 20.02.2013 року. Суму в розмірі 63885,68 грн. також вказано у графі 9 цієї декларації ("Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітній) квартал") (аркуш справи 6).

Таким чином, ТзОВ "Спеціалізоване управління-27 самостійно визначило собі податкове зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за останній податковий (звітній) квартал 2012 року в сумі 63885,68 грн.

У травні 2013 року товариством було подано уточнюючу декларацію платника єдиного податку - юридичної особи, яка містила ідентичні відомості про суму податку в графі 1, 2 та 7.1 з декларацією, яка подана у лютому 2013 року. Проте, у графі 8 ("Сума єдиного податку за минулий податковий (звітний) період") вказано суму 36759,68 грн. та у графі 9 ("Сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал") вказано 27126,00 грн.

В графі "Самостійне виявлення помилок" вказана сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, всього 63885,68 грн.

Тобто, позивач зменшив податкове зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за останній податковий (звітній) квартал 2012 року на 36759,68 грн. (63885,68 -27126,00=36759,68).

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Миколаївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено перевірку дотримання ТзОВ "Спеціалізоване Управління -27" вимог п. 126.1 ст. 126 ПК України за період з 19.02.2013 року по 24.05.2013 року, за результатами якої складено акт №153/1500/33182883 від 13.02.2014 року.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб, що є порушенням п. 57.1 ст. 57 ПК України.

24.02.2014 року, на підставі встановлених порушень, Миколаївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001881500, яким за затримку на 5 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 27431,50 грн. платника зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем єдиний податок з юридичних осіб у сумі 2743,15 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001871500, яким за затримку на 94 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 29958,10 грн. платника зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% за платежем єдиний податок з юридичних осіб у сумі 5991,62 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У п. 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктами 36.1 та 36.2 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таки розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати сумі грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з розрахунку операції проведеної в КОР єдиного податку по ТзОВ "Спеціалізоване управління-27", згідно поданих до Миколаївської ОДПІ податкових декларацій платника єдиного податку - юридичної особи за І - ше півріччя 2012 року № 9046486497 від 06.08.2012 року, за 9 місяців 2012 року №9069344884 від 07.11.2012 року та за 2012 рік № 9086786994 від 07.02.2013 року, платником задекларовано до сплати єдиного податку в сумі всього 106399,35 грн. (5753,99 грн. + 36759,68 грн. + 63885,68 грн.) Вказана сума підлягала до сплати до 20.02.2013 року, однак в повному обсязі сплаченою не була, тому сума недоплати вважається недоїмкою.

Судом встановлено, що усі наступні (після 20.02.2013 року) сплати підприємством єдиного податку зараховувались Миколаївською ОДПІ, відповідно до пункту 87.9 статті 89 ПК України, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

20.02.2013 позивачем сплачено єдиного податку та, відповідно, погашено податкового боргу на суму 7555,58 грн., тому, відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, при затримці сплати податкового зобов'язання до 30 календарних днів виникла штрафна санкція в розмірі - 10 % погашеної суш податкового боргу (7555,58*10% = 755,56 грн.).

20.03.2013 року товариством сплачено єдиного податку та, відповідно, погашено податкового боргу на сумі 6 000,00 грн., тому, відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, при затримці сплати податкового зобов'язання більше 30 календарних днів виникла штрафна санкція в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу (6000,00*20% =1200,00 грн.).

04.04.2013 року позивачем сплачено єдиного податку та, відповідно, погашено податкового боргу на суму 1278,60 грн., тому, відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, при затримці сплати податкового зобов'язання більше 30 календарних днів виникла штрафна санкція в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу (1278,60*20%=255,72 грн.).

23.04.2013 року товариством сплачено єдиного податку та відповідно погашено податкового боргу на суму 3125,06 грн., тому відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, при затримці сплати податкового зобов'язання більше 30 календарних днів виникла штрафна санкція в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу (3125,06*20%=625,01 грн.)

Станом на 01.05.2013 податковий борг товариства по єдиному податку становив 19554,43 грн.

За наслідком поданої уточнюючої декларації, яка зменшує податкове зобов'язання, позивачем погашено податковий борг в розмірі 16429,45 грн., який виник по терміну сплати 19.02.2013 року та погашено податковий борг в розмірі 19875,90 грн., який виник по терміну сплати 20.05.2013 року.

На суму зазначеного погашення, відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, при затримці сплати податкового зобов'язання більше 30 календарних днів виникла штрафна санкція в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (16429,45*20%=3285,89 грн.) та при затримці сплати податкового зобов'язання до 30 календарних днів виникла штрафна санкція в розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу (19875,90*10%=1987,59 грн.).

Аналізуючи вимоги чинного законодавства та матеріали справи, судом дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що позивачем самостійно визначено у податковій декларації по єдиному податку за 2012 рік суму зобов'язання 63885,68 грн., тому, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, він зобов'язаний був сплатити цю суму у підсумку до 20.02.2013 року.

Оскільки уточнююча декларація подана ним лише 24.05.2013 року, саме з цієї дати він зменшив суму свого зобов'язання та з цієї дати сума зменшення вважається датою погашення податкового зобов'язання на який нараховуються штрафні санкції.

Зарахування контролюючим органом платежів позивача за узгодженими податковим зобов'язаннями, в погашення податкового боргу призвело до обґрунтованого висновку про порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Враховуючи встановлене, суд вважає, що контролюючий орган при донарахуванні податковими повідомленнями-рішеннями штрафів діяв на підставі та в межах повноважень, наданих чинним законодавством України.

Щодо заперечень позивача про обставини проведення перевірки суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту акта перевірки № 153/1500/37753155 від 13.02.2014 року, в ньому вказано платіж та суми податкового боргу, які несвоєчасно сплачені. Вказаний акт надісланий позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення разом із запрошенням платника в Миколаївську ОДПІ №1194 від 13.02.2014 року по питанню отримання податкового повідомлення-рішення по факту несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку з юридичних осіб.

Перевірка, яка проводилась контролюючим органом була камеральною.

Так, відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, твердження позивача, що ні директор, ні головний бухгалтер підприємства участі у перевірці податкового органу не брали, а сам акт перевірки був надісланий позивачу поштою за підписом інспектора, проте без печатки контролюючого органу та без підписів посадових осіб позивача, тому даний суперечить вимогам чинного законодавства та є протиправним, спростовується положеннями вищенаведених норм Податкового кодексу України, тому такі твердження не беруться до уваги судом.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками контролюючого органу про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління-27" п.57.1 ст. 57 ПК України.

Звідси, правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 126 ПК України.

Отже, прийняті Миколаївською ОДПІ Львівської області спірні податкове повідомлення-рішення № 0001871500, № 0001881500 від 24.02.2014 року є правомірними і скасуванню не підлягають.

З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати позивачу в даній справі не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7 - 14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 16.06.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.