Постанова № 39267307, 11.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року о 17 год. 00 хв.Справа № 808/3094/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників

позивача - Грони Д.С., Лосєва Є.Є.

відповідача - Сілецького Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БОСАЛ-ЗАЗ", м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БОСАЛ-ЗАЗ" (далі - ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ», позивач) до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000762211 від 28.04.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача передумовою оформлення податкового повідомлення-рішення відповідача №0000762211 від 28.04.2014 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя було оформлення та направлення Відповідачем на адресу ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» податкової вимоги №8-22 від 27.11.2013 року щодо сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 812666,43 грн. Вказує, що із зазначеною податковою вимогою Позивач не погодився та оскаржив її до Запорізького окружного адміністративного суду. Звертає увагу, що податкова вимога оскаржена у зв'язку з тим, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя було здійснено планову виїзну перевірку ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ», за результатами якої складено Акт №840/2305/33985999 від 25.05.2011, та на підставі висновків зазначеного Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.06.2013 №0000182302 та №0000192302. Зазначені податкові повідомлення-рішення також були оскаржені ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» до суду. Податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 №0000182302 судом не було скасовано, та ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» сплатило свої податкові зобов'язання за цим податковим повідомленням-рішенням в повному обсязі. Оскаржувана податкова вимога судом першої інстанції постановою від 11.01.2014 по справі №808/9477/13-а була скасована, проте, вказане рішення оскаржено в апеляційному порядку та знаходиться на розгляді у Дніпропетровському апеляційному адміністратвному суді. Отже, на думку позивача, на теперешній час не підтверджено наявність податкового боргу ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ», що свідчить про незаконність та передчасність оформлення та направлення Відповідачем оскаржуваного повідомлення рішення. Тому позивач вважає податкове повідомлення-рішення відповідача №0000762211 від 28.04.2014 незаконним, не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування заперечення зазначає, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань за період з 20.11.2013 по 28.03.2014. Перевіркою встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: позивачем несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями №0000182302 від 20.11.2013 та №0009991501 від 20.12.2013; позивачем несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією №9087511788 від 16.01.2014. Всього ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» несвоєчасно сплачено податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 962033,43 грн. Відповідач, з посиланням на норми Податкового кодексу України, вважає, що з огляду на викладене податкове повідомлення-рішення №0000762211 від 28.04.2014 є законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом з'ясовано наступне.

Фахівцями ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя 09.04.2014 проведено камеральну перевірку ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» за період з 20.11.2013 по 28.03.2014 щодо своєчасності сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів.

За результатами перевірки 09.04.2014 складно Акт №285/08-27-2211/33985999 (а.с.48-50).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за:

податковим повідомленням-рішенням №0000182302 від 20.11.2013, рішення суду №2а-0870/12153/11 - фактично сплачено 30.01.2014, 20.03.2014, 21.03.2014, 28.03.2014, сума узгодженого податкового зобов'язання не сплаченого у строк 601362,68 грн.;

податковим повідомленням-рішенням №0009991501 від 20.12.2013, рішення суду №0870/12305/12 - фактично сплачено 28.03.2014, сума узгодженого податкового зобов'язання не сплаченого у строк 196888,75 грн.;

податковою декларацією №9087511788 від 16.01.2014 - фактично сплачено 28.03.2014, сума узгодженого податкового зобов'язання не сплаченого у строк 163782 грн.

Всього ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» несвоєчасно сплачено узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 962033,43 грн. (а.с.49).

28.04.2014 на підставі Акту перевірки №285/08-27-2211/33985999 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000762211, яким до ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» на підставі п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 192406,69 грн.(а.с.8).

ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ», не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, оскаржило таке рішення до суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, 27.11.2013 відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» було сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ю» №8-22 на суму 812666,43 грн. (а.с.10).

ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» оскаржило зазначену податкову вимогу до суду та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2014 у справі №808/9477/13-а позовні вимоги було задоволено частково, а саме визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №8-22 від 27.11.2013 в частині визначення суми податкового боргу в розмірі 14415,00 грн., в решті позовних вимог було відмовлено (а.с.11-14).

ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» не погоджуючись із вказаним рішенням суду оскаржило його до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, про що свідчать ухвали суду від 12.02.2014 по справі №808/9477/13-а (а.с.15).

Позивач вважає, що передумовою оформлення податкового повідомлення-рішення відповідача №0000762211 від 28.04.2014 було оформлення та направлення податковою інспекцією на адресу Позивача податкової вимоги №8-22 від 27.11.2013 щодо сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 812666,43 грн., та оскільки вказана податкова вимога оскаржується в судовому порядку, наявність податкового боргу ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» не підтверджено, а отже складання та надіслання відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000762211 від 28.04.2014 є незаконним та передчасним.

Проте суд не погоджується з такими твердженнями позивача та зазначає, що як свідчать матеріали адміністративної справи підставою для нарахування штрафних санкцій стала несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань за податковими повідомленнями рішеннями та податковою декларацією.

На підтвердження несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань податковим органом до матеріалів справи надано зворотній бік інтегрованої картки платника податку на додану вартість ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» за 2013 та 2014 роки (а.с.46-47), в якій відображено дати та суми сплати податкових зобов'язань.

Суд звертає увагу, що штрафні санкції, нараховані відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №0000762211 від 28.04.2014, стосуються несвоєчасно сплачених узгоджених податкових зобов'язань, які виникли після формування та надіслання податкової вимоги №8-22 від 27.11.2013, отже зазначена податкова вимога не є підставою та передумовою для формування оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення. До того ж, позивач суперечить сам собі у своїх твердженнях стосовно податкового боргу, оскільки він каже, що податковий борг є непідтвердженим такою податковою вимогою, і в той же час зазначає про сплату ним такого боргу.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За визначенням пп.14.1.157 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За правилами п.54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п.56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3 ст. 57 КАС України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, положення ПК України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням та строки перерахування коштів за таким рішенням до бюджету.

Відповідно до п.60.1 ст. 60 КАС України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, зважаючи на вищенаведене та матеріали адміністративної справи, позивач мав сплатити податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями №0000182302 та №0009991501, оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення не є відкликаними, є узгодженими. Зважаючи на викладене, позивач мав сплатити суми, нараховані податковим органом у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях з моменту узгодження протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Оскільки позивач оскаржував ці податкові повідомлення-рішення в судовому порядку, днем їх узгодження є день набрання судовими рішеннями у справах про їх оскарження законної сили.

Позивач зазначив, що він сплатив зобов'язання за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями у повному обсязі.

Проте судом встановлено, що ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» здійснило сплату грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями №0000182302 та №0009991501 з порушенням строків, встановлених чинним законодавством України.

Крім того, відповідно до п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

За приписами п.54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.203.1 ст. 203ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п.203.2 ст. 203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» здійснило сплату грошових зобов'язань за податковою декларацією №9087511788 від 16.01.2014, проте суд звертає увагу, що позивач виконав податкові зобов'язання за такою декларацією з порушенням строків, встановлених чинним законодавством України.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 ПК України).

Відповідно до п.113.1 ст. 113 ПУ України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно п.113.2 ст. 113 ПК України застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 113.3 ст. 113 ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

За приписами п.116.1 ст. 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.

У спірному випадку позивачем допущено порушення податкового законодавства в частині несплати суми узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість у строки, встановлені ПК України для сплати зобов'язань за узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями та податковою декларацією, що відповідає складу правопорушення, передбаченому статтею 126 ПК України.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів визначається пунктом 2 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі - Порядок № 765 від 05.12.2013).

Облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень (п.4 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013).

Відповідно до п. 7 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013 контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Згідно з п.1 Розділу ІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:

- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником;

- суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском;

- пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником;

- проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (п.2 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013).

Пункт чотири Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 визначає, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Представник ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на підтвердження своїх заперечень на адміністративний позов надав суду зворотній бік інтегрованої картки платника податку на додану вартість ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» за 2013 та 2014 роки.

Зважаючи на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано застосовані штрафні санкції до ТОВ з ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ», оформлені податковим повідомленням-рішенням №0000762211 від 28.04.2014.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області законно та обґрунтовано винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000762211 від 28.04.2014, а отже вищезазначене рішення прийняте на підставі та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим воно є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БОСАЛ-ЗАЗ" - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БОСАЛ-ЗАЗ" (код ЄДРПОУ 33985999) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 3463,31 (три тисячі чотириста шістдесят три грн. тридцять одну коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара