Постанова № 39267259, 04.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 р. Справа №805/5625/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 54 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Неженцеві М.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД" м. Артемівськ

до відповідача: Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про: визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.04.2014 року форми "В4" № 0000321501.

за участю

представників сторін:

від позивача: Кунянська І.О. - за довір.

від відповідача: Давиденко Г.І. - за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД" м. Артемівськ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.04.2014 року форми "В4" № 0000321501.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22.04.2014 року форми "В4" № 0000321501 яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 1550274 грн. в зв'язку з порушенням п. 102.5 ст. 102 та ст. 198 Податкового кодексу України є безпідставним та необґрунтованим. Позивач зазначає, що відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання прав на таке відшкодування. Вказана норма регулює термін подання заяв про повернення надміру сплачених грошових коштів або про їх відшкодування, а не порядок розрахунку залишку сум від'ємного значення попередніх податкових періодів. Залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість - це різні показники декларації з податку на додану вартість. Таким чином за підприємством зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду без урахування 1095 днів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши заперечення, які долучені до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачем порушення п 102.5 ст. 102 , ст. 198 Податкового кодексу України, а саме частково сформовано залишок від'ємного значення ПДВ який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) з періодом включення травень 2010 р. тобто понад 1095 днів 1550274 грн. в 2010 р. позивач мав право на отамання бюджетного відшкодування, так як згідно наданих заперечень від'ємне значення виникло за рахунок придбання основних фондів, сплата за які відбулась в травні 2010 р. Підприємство позивача своєчасно не скористалося правом на отримання суми бюджетного відшкодування. Таким чином позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 р. у сумі 1550274 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД" м. Артемівськ зареєстроване в якості юридичної особи Артемівською міською радою 03.03.2008 р. за № 12661020000029594, код ЄДРПОУ 35794650, перебуває на податковому обліку в Артемівській ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області.

Артемівською об'єднанню державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД" за грудень 2013 р. за результатами якої складено акт № 42/25-35794650 від 18.02.2014 р.

Згідно висновків акту перевірки встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24) у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 р. в сумі 1550274 грн.

08.01.2014 року Артемівською ОДПІ на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000321501 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1550274 грн. в зв'язку з порушенням п. 102.5 ст. 102, ст. 198 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки 17.01.2014 р. підприємством позивача до Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області надано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 р. по терміну надання 20.01.2014 р. Згідно додатку № 2 підприємством частково сформовано залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) з періодом виникнення травень 2010 р., тобто понад 1095 днів в розмірі 1550274 грн.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Положенням п. 102.5 ст. 102 ПКУ передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових коштів зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПК України, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно абз. «а» пп.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Відповідно до ст. 257 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Судом встановлено, що позивачем у травні 2013 р. було придбано: будівля супермаркету № 1, що розташована за адресою: м. Донецьк вул. Ходаковського, б. 2, будівля супермаркету, що розташована за адресою: м. Артемівськ вул. Куйбишева, б. 16 та земельна ділянка.

Вищезазначене підтверджується видатковими накладними: № 9 від 07.05.2010 р. на суму 1470863,63 грн. у тому числі ПДВ 245143,94 грн., № 8 від 07.05.2012 р. на суму 9200034,40 грн. у тому числі ПДВ 1533339,07 грн., № 6 від 07.05.2010 р. на суму 744344,30 грн. у тому числі ПДВ 124057,38 грн.; податковими накладними № 42 від 07.05.2012 р. на суму 1470863,63 грн. у тому числі ПДВ 245143,94 грн., № 39 від 07.05.2012 р. на суму 9200034,40 грн. у тому числі ПДВ 1533339,07 грн., № 37 від 07.05.2010 р. на суму 744344,30 грн. у тому числі ПДВ 124057,38 грн. та платіжним дорученням № 4 від 07.05.2010 р. на суму 11415242,33 грн. згідно призначення платежу зазначено перерахування коштів на придбання нерухомості згідно договору купівлі - продажу б/н від 07.05.2010 р. у т. ч. ПДВ 1902540,39 грн.

Згідно пояснень представника позивача, підприємство здійснює будівництво (реконструкцію) торгівельного центру за адресою м. Артемівськ, вул. Куйбишева, 16 та ще не розпочав здійснювати свою основну господарську діяльність.

Позивачем згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 21) в розмірі 1902318 грн.

Відповідно до п. 198. 1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкове законодавство не ставить право платника на бюджетне відшкодування в залежність від результатів перевірок попередніх податкових періодів - бюджетному відшкодуванню підлягають суми податку на додану вартість, фактично сплачені постачальникам у податкових періодах, що передують місяцю його декларування, незалежно від того, чи підтвердив податковий орган заявлені суми бюджетного відшкодування за попередні періоди.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Згідно із пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41, який зареєстровано в Мін'юсті України 16.02.2011 р. за № 197/18935, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як вбачається з податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 р. позивачем визначено залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 21.2) в розмірі 3151847 грн. Згідно додатку № 2 до податкової декларації за грудень 2013 р. залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 22 декларації звітного (податкового) періоду) за травень 2010 р. виникла сума в розмірі 1550274 грн.

Суд зазначає, що платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, або не скористався своїм правом на бюджетне відшкодування має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто, вказана норма регулює термін подання заяви про повернення надміру сплачених грошових коштів або про їх відшкодування, а не порядок розрахунку залишку сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Залишок сум від'ємного значення попередніх податкових періодів та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість - це різні показники декларації з податку на додану вартість. Згідно пояснень наданих представником позивача у судовому засіданні, що також не заперечувалось представниками відповідача сума від'ємного значення за травень 2010 р. в розмірі 1550274 грн., не заявлялась позивачем до бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте суд зазначає, що податковий орган цього обов'язку не виконав.

Суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується висновки акту перевірки та відповідачем не доведено суду порушення позивачем норм Податкового кодексу на підставі яках прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.04.2014 року форми "В4" № 0000321501 прийнято відповідачем необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ФОНД" м. Артемівськ до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.04.2014 року форми "В4" № 0000321501 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішень від 22.04.2014 року форми "В4" № 0000321501 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1550274 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 04 червня 2014 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2014 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.