Постанова № 39265700, 16.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 р. Справа № 805/6079/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІТІ", м.Донецьк

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, м.Київ

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСІТІ" (далі - ТОВ "КСІТІ", позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві було проведено перевірку позивача та складено акт №1293/26-55-22-07/38933919 від 08.05.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІТІ" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року». ТОВ «КСІТІ» вважає висновки вказаного акту такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України та порушують його законні права та охоронювані законом інтереси, виходячи з того, що фахівцями відповідача, за твердження позивача, при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки перевищено свої службові повноваження, при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути встановлений факт відсутності підприємства за місцезнаходженням, а зазначений факт може бути встановлений лише за умови виходу фахівців податкового органу за місцезнаходженням та отриманням документів від власника приміщення про те, що договір оренди приміщення не укладався або закінчився його термін. Крім цього, позивач зазначає, що відсутність за юридичною адресою, неможливість підтвердити відображення контрагентом сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІТІ» вважає, що висновки податкового органу щодо нереальності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства України, оскільки сторони договору дійсно мали на меті досягти відповідного правового результату та досягли правового результату і цей факт не спростований відповідачем, до того ж, за твердженням позивача, відповідач не виносив податкових повідомлень - рішень, чим порушив ст.58 Податкового кодексу України. Враховуючи наведене, позивач просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «КСІТІ» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період з 01.01.2014 р по 31.03.2014р та зобов'язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «КСІТІ» за період з 01.01.2014р по 31.03.2014р, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Представником позивача до відділу діловодства та документообігу суду надано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надіслав заперечення на адміністративний позов, згідно з якими відповідачем позов не визнано, зазначено, що акт, який став підставою для звернення позивача з цим позовом, складено з урахуванням матеріалів отриманих від ОУ ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, а саме висновок «Про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України», складення акту звірки, за твердженням відповідача, є обставиною, що не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача з огляду на той факт, що висновки акту є службовим документом, носієм доказової інформації. Крім цього, відповідач зазначає, що посилання позивача на можливе прийняття відповідачем на підставі висновків акту перевірки рішень, якими будуть порушені права позивача не є обґрунтованими, оскільки захисту підлягає виключно порушене право, а не ймовірно порушене право у майбутньому. Також, податковий орган вказує на те, що автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі, при цьому, жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ за карткою особового рахунку позивача відповідачем здійснено не було. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім цього, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника, податковий орган просить справу розглядати без його участі (а.с.109-110).

Згідно з ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи той факт, що клопотання про розгляд справи за відсутності представників заявили всі особи, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КСІТІ" 14.10.2013 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа за №1 070 102 0000 051527 за адресою: 83062, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Куйбишева, буд.25 В, ідентифікаційний код юридичної особи 38933919, 15.10.2013 року зареєстровано в ДПІ у Печерському районі у м.Києві як платник податків, з 15.10.2013 року знаходиться на обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області як платник єдиного внеску за №10000000036530, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» №406-VII від 04.07.2013 року постановці на облік в Пенсійному фонді України не підлягає (а.с.25).

Відповідно до свідоцтва №200147912 про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІТІ» (індивідуальний податковий номер 389339126554) зареєстровано як платник податку на додану вартість 01 грудня 2013 року (а.с.59).

Позивач діє на підставі Статуту, нова редакція якого, затверджена протоколом №4 від 22 квітня 2014 року Загальних зборів Учасників ТОВ «КСІТІ», зареєстрована 29 квітня 2013 року, номер запису 10701050010051527 (а.с.91-107).

Товариством з обмеженою відповідальністю «КСІТІ» до податкового органу було подані декларації з ПДВ за січень - березень 2014 року (а.с.60-90).

08.05.2014 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві було складено акт №1293/26-55-22-07/38933919 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІТІ" (код ЄДРПОУ 38933919) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року» (а.с.10-24).

Висновками вказаного акту встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІТІ" п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року на суму 5345458 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року на суму 5262296 грн.; за результатами звірки ТОВ «КСІТІ» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року; перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. (а.с.10-24).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися в цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі, регулюються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючи органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Таким чином, з зазначеної правової норми вбачається, що зустрічна звірка не є перевіркою в розумінні Податкового кодексу України, а її результати повинні бути оформлені довідкою.

Пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

За приписом пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 цього ж Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

При цьому, п.86.1. ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З системного аналізу вказаних вище норм Податкового кодексу України випливає висновок, що за результатами зустрічних звірок суб'єктів господарювання складається довідка, а результатом перевірки може бути як довідка, у разі відсутності порушень вимог діючого законодавства України, так й акт - у разі наявності таких порушень.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити те, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

Крім того, при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути встановлений факт відсутності підприємства за місцезнаходженням.

Чинне законодавство України передбачає певний порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, частиною 3 статті 18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Тобто, основними та належними доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданою 05.05.2014 року, місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІТІ» (код ЄДРПОУ 38933919) визначено 83062, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Куйбишева, будинок 25В, отже, відомостей щодо відсутності платника податків за юридичною адресою в Єдиному державному реєстрі не міститься.

Одночасно з цим, суд вважає необхідним звернути увагу на той факт, що відповідачем у акті №1293/26-55-22-07/38933919 від 08.05.2014 року зазначається відсутність позивача за адресою: 1021, м.Київ Печерський вул. Червоноармійська, 139 кв.315/1, в той час як вказувалося вище позивач зареєстрований за іншою адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано зроблені висновки про відсутність позивача за юридичною адресою, оскільки податковим органом не було здійснено виходу за місцезнаходженням позивача та не було використовано відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІТІ».

Що стосується висновків акту щодо відсутності реальності вчинення господарських операцій ТОВ «КСІТІ» та безпідставності для податкового обліку вказаних операцій, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту №1293/26-55-22-07/38933919 від 08.05.2014 року, висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства зроблені з використанням лише інформації, наявної у податкових органах, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліках, внаслідок чого вони є передчасними.

За таких обставин, податковим органом не доведено нереальність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, оскільки вказані правочини та їх виконання податковим органом не було досліджено під час проведення зустрічної звірки.

Крім цього, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових питних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з абз. 1, 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування зменшення податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування /або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення правлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Між тим, у спірних правовідносинах податковий орган податкового повідомлення-рішення не виносив, що є порушенням норм ст.58 Податкового кодексу України.

Згідно з ст.20 Податкового кодексу України податковий орган здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України, Міністерством доходів і зборів України.

Наказом Міністерства доходів і зборів «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» №165 від 14.06.2013 року, Наказом від 29 листопада 2013 року №724 Міністерства доходів і зборів «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН» створені програмні продукти, а саме: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року, зареєстрованим Мінюстом 20.12.11 року за №1490/20228, затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, та встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, АІС Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наказом ДПС України від 14.06.2012 №516 затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, пунктом 4.4 яких передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

Отже, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що самостійна зміна відповідачем в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивача на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Виходячи із специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, і така невідповідність має для позивача негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

З огляду на вимоги діючого законодавства України, відповідач не врахував зазначені норми та, у порушення норм вищезазначеного законодавства, здійснив зміни в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «КСІТІ» за період з 01.01.2014 по 31.03.2014р.

Суд зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

При цьому, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що за наслідками проведеної зустрічної звірки податкові повідомлення - рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, суд дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно було внесено зміни до автоматизованої системи АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» щодо показників податкової звітності ТОВ «КСІТІ» за період з 01.01.2014р по 31.03.2014р.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про перевищення відповідачем своїх повноважень, передбачених нормами чинного законодавства України при складанні акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІТІ» (код за ЄДРПОУ 38933919) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 року», що призвело до протиправного внесення змін до АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Посилання відповідача на той факт, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків, суд до уваги не приймає, оскільки як вбачається з акту перевірки контрагента позивача - ТОВ «Вневідомча охорона» (а.с.29-53), підставою для висновків вказаного акту, крім іншого, стали дані, що містяться в Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів щодо ТОВ «КСІТІ», які призвели до негативних наслідків для зазначеного контрагента.

Отже, суд дійшов висновку про доведеність тверджень позивача щодо внесення відповідачем відповідних змін до бази даних податкової звітності.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За приписом ч.2 ст.71 цього ж Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано до суду доказів, які б спростовували доводи позивача у цій справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до квитанцій №0410029 від 15.05.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІТІ" був сплачений судовий збір в розмірі 73,08 грн., який підлягає поверненню позивачеві.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІТІ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІТІ» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року протиправними.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІТІ» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІТІ" судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 (вісім) копійок.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мальцева Н.Г.