Постанова № 39265333, 28.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р. Справа № 805/5913/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Підприємства зеленого господарства про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 51179,87 гривень,

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2014 року позивач, Костянтинівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Підприємства зеленого господарства, про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в загальній сумі 51179,87 гривень. Позов вмотивовано тим, що відповідач не сплатив самостійно узгоджених податкових зобов’язань згідно рішення про перенесення раніше визначених термінів розстрочення № 87/05-14 від 25.11.2013, внаслідок чого утворився податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 51179,87 гривень. З посиланням на статті 14, 16, 191, 20, 41, 58, 59, 87, 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 51179,87 гривень.

Представник позивача у судове засідання не прибула, через канцелярію суду надала заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Справа відповідно до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Підприємство зеленого господарства зареєстровано в якості юридичної особи та внесено до ЄДРПОУ за кодом 03361980 (а.с. 4-8).

З 22 травня 1994 року відповідач перебуває на податковому обліку в Костянтинівській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (а.с. 12).

30 травня 2013 року позивачем прийнято рішення про розстрочення грошових зобов’язань № 18/19-013-4, яким відповідачу надане розстрочення сплати грошових зобов’язань під проценти за грошовими зобов’язаннями строком з 27 червня 2013 року до 26 серпня 2013 року рівними частками згідно графіку: 27.06.2013-4276,57 гривень; 27.07.2013-4276,57 гривень: 26.08.2013-4276,57 гривень (а.с. 17).

30 травня 2013 року сторонами укладений договір про розстрочення грошових зобов’язань №18/19-013-4, згідно якого позивач надає відповідачу розстрочення сплати грошових зобов’язань на загальну суму 12829,71 гривень під проценти строком з 27 червня 2013 року до 26 серпня 2013 року (зворотній бік а.с. 17-18).

27 червня 2013 року позивачем прийнято рішення про розстрочення грошових зобов’язань № 23/19-013-4, яким відповідачу надане розстрочення сплати грошових зобов’язань під проценти за грошовими зобов’язаннями строком з 29 липня 2013 року до 26 грудня 2013 року рівними частками згідно графіку: 29.07.2013-2668,43 гривень; 29.08.2013-2668,43 гривень: 27.09.2013-2668,43 гривень; 29.10.2013-2668,43 гривень; 28.11.2013-2668,43 гривень; 26.12.2013-2668,43 гривень; (а.с. 19).

27 червня 2013 року сторонами укладений договір про розстрочення грошових зобов’язань №23/19-013-4, згідно якого позивач надає відповідачу розстрочення сплати грошових зобов’язань на загальну суму 16010,63 гривень під проценти строком з 29 липня 2013 року до 26 грудня 2013 року (зворотній бік а.с. 19-20).

29 липня 2013 року позивачем прийнято рішення про розстрочення грошових зобов’язань № 34/05-14, яким відповідачу надане розстрочення сплати грошових зобов’язань під проценти за грошовими зобов’язаннями строком з 29 серпня 2013 року до 26 грудня 2013 року рівними частками згідно графіку: 29.08.2013-1329.73 гривень; 27.09.2013-1329,73 гривень: 28.10.2013-1329,73 гривень; 25.11.2013-1329,73 гривень; 26.12.2013-1329.71 гривень; (а.с. 21).

29 липня 2013 року сторонами укладений договір про розстрочення грошових зобов’язань №34/05-14, згідно якого позивач надає відповідачу розстрочення сплати грошових зобов’язань на загальну суму 6648,63 гривень під проценти строком з 29 серпня 2013 року до 26 грудня 2013 року (зворотній бік а.с. 21-22).

29 серпня 2013 року позивачем прийнято рішення про розстрочення грошових зобов’язань № 42/05-14, яким відповідачу надане розстрочення сплати грошових зобов’язань під проценти за грошовими зобов’язаннями строком з 27 вересня 2013 року до 27 грудня 2013 року рівними частками згідно графіку: 27.09.2013-2933,25 гривень; 28.10.2013-2933,25 гривень: 26.11.2013-2933,25 гривень; 27.12.2013-2933,25 (а.с. 23).

29 серпня 2013 року сторонами укладений договір про розстрочення грошових зобов’язань №42/05-14, згідно якого позивач надає відповідачу розстрочення сплати грошових зобов’язань на загальну суму 11733,00 гривень під проценти строком з 27 вересня 2013 року до 27 грудня 2013 року (зворотній бік а.с. 23-24).

24 вересня 2013 року позивачем прийнято рішення про розстрочення грошових зобов’язань № 51/05-14, яким відповідачу надане розстрочення сплати грошових зобов’язань під проценти за грошовими зобов’язаннями строком з 29 жовтня 2013 року до 27 грудня 2013 року рівними частками згідно графіку: 29.10.2013-3116,67 гривень; 29.11.2013-3116,67 гривень: 27.12.2013-3116,67 (а.с. 25).

24 вересня 2013 року сторонами укладений договір про розстрочення грошових зобов’язань №51/05-14, згідно якого позивач надає відповідачу розстрочення сплати грошових зобов’язань на загальну суму 9350,00 гривень під проценти строком з 29 жовтня 2013 року до 27 грудня 2013 року (зворотній бік а.с. 25-26).

28 жовтня 2013 року позивачем прийнято рішення про розстрочення грошових зобов’язань № 59/05-14, яким відповідачу надане розстрочення сплати грошових зобов’язань під проценти за грошовими зобов’язаннями строком з 29 листопада 2013 року до 27 грудня 2013 року рівними частками згідно графіку: 29.11.2013-4117,00 гривень; 27.12.2013-4117,00 гривень (а.с. 27).

28 жовтня 2013 року сторонами укладений договір про розстрочення грошових зобов’язань №59/05-14, згідно якого позивач надає відповідачу розстрочення сплати грошових зобов’язань на загальну суму 8234,00 гривень під проценти строком з 29 листопада 2013 року до 27 грудня 2013 року (а.с. 28-29).

25 листопда 2013 року позивачем прийнято рішення про перенесення раніше визначених термінів розстрочення грошових зобов’язань № 87/05-14, згідно якого позивач вирішив перенести термін сплати сум розстрочених грошових зобов’язань визначених у договорах від 30.04.2013 № 14/19-013-4, від 30.05.2013 № 18/19-013-4, від 27.06.2013 № 23/19-013-4, від 29.07.2013 № 34/05-14, від 29.08.2013 № 42/05-14, від 29.08.2013 № 43/05-14, від 24.09.2013 № 50/05-14, від 24.09.2013 № 51/05-14, від 28.10.2013 № 59/05-14, від 28.10.2013 № 60/05-14 з 29 листопада 2013 року на 27 грудня 2013 року (а.с. 30).

29 січня 2014 року позивачем була винесена податкова вимога № 2-15, якою відповідачу виставлена загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями станом на 28.01.2014 в загальній сумі 51179,87 гривень, у тому числі основний платіж 51159,94 гривень та пеня 19,93 гривень. 29 січня 2014 року відповідач отримав вказану вимогу (а.с. 13).

Заборгованість відповідача зі сплати податку на додану вартість в сумі 51179,87 гривень підтверджується розрахунком податкового боргу та карткою особового рахунку відповідача (а.с. 9-10).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом “ПК України”) контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно підпункту 191.1.24. пункту 191.1. статті 19 ПК України контролюючі органи здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

У відповідності до пункту 100.1. статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення у відповідності до пункту 100.6. статті 100 ПК України.

Згідно підпункту 100.12.2. пункту 100.12. статті 100 ПК України договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

За приписами пункту 100.2. статті 100 ПК України платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В пункті 58.3. статті 58 ПК України зазначене, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 51179,87 гривень, підтвердженого наданими позивачем доказами, та у зв’язку з закінченням шістдесятиденного строку з дня надіслання відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат вирішити відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Підприємства зеленого господарства (місцезнаходження юридичної особи: 85114, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Ємельянова, 69, код ЄДРПОУ 03361980), відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 51179 (п’ятдесят одна тисяча сто сімдесят дев’ять) гривень 87 копійок.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.