Постанова № 39265328, 13.06.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1588/1409 год.50 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

представників позивача - Івченка О.О., Тавкалової Н.В.,

представника відповіідача - Пєріна А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Медіа"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг - Медіа» (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.10.2012р. № 0007772200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 77806,98 грн., у тому числі за основним платежем на 75.765,98 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач стверджував, що повністю виконав вимоги Податкового кодексу України (далі - ПКУ) під час формування податкового кредиту по відносинам з ТОВ «Ект Сервіс» у березні - травні 2011 року. Нарахування ПДВ підтверджується належним чином складеними податковими накладними, а фактичне отримання видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Вказані документи є чинними та не скасовані відповідачем у законний на це спосіб і тому позивач просить визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

Представник відповідача проти позову заперечував, мотивуючи тим, що спірний податковий кредит по відносинам з ТОВ «Ект Сервіс» позивач сформував на підставі правочинів, які не мають реального товарного характеру. Ці правочини вчинені без мети реального здійснення господарських операцій, лише для отримання незаконної податкової вигоди, вони суперечать інтересам держави та суспільства і через те є недійсними (нікчемними) в силу приписів Цивільного кодексу України та не вимагають судового рішення про визнання їх недійсними. Через те відповідач вважає податковий кредит позивача, сформований у березні-травні 2011 року протиправним і просить відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення - рішення складене на підставі висновків акту позапланової, виїзної, документальної перевірки позивача від 23.10.2012р. № 2258/22-6/36419411(далі - акт № 2258). За цим актом відображено результати перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р.

Як з'ясовано судом підставою для визначення грошових зобов'язань з ПДВ за спірним податковим повідомленням - рішенням були висновки відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ за березень-травень 2011 року на загальну суму 85.889,0 грн. Із завищеної суми податкового кредиту відповідачем 10123,0грн. направлено на зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2011 року, решту - 75806,98 грн. для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідач стверджує, що у березні-квітні 2011 року позивач задокументував ПДВ з господарських операцій придбання комплектуючих для комп'ютерної техніки, оргтехніки та побутової техніки у ТОВ «Ект Сервіс» на загальну суму 85889,0 грн. Задокументувавши таке придбання у складі податкового кредиту позивач, за висновками відповідача, порушив вимоги п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 203, 215, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України).

Придбання зазначених товарів позивачем у ТОВ «Ект Сервіс» підтверджується видатковими накладними, нарахування ПДВ - податковими накладними, сплата вартості придбаного товарів здійснена у безготівковому порядку на всю суму товару. Для перевірки цієї господарської операції позивача за дорученням відповідача ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено зустрічну звірку щодо підтвердження цих операцій у ТОВ «Ект Сервіс».

ДПІ у Печерському районі стверджувало, що постачальник позивача ТОВ «Ект Сервіс» у березні-травні 2011 року документувало господарські операції з придбання комп'ютерної техніки та комплектуючих у ТОВ «Тіса Плюс». Ці операції належним чином задокументовані, вартість товарів сплачена постачальникові у безготівковому порядку.

Досліджуючи ланцюг постачання товару, ДПІ встановило, що ТОВ «Тіса Плюс» придбало поставлений товар у ПП «Тінтекс». За актом від 05.08.2011р. №1019/23-10/36019896 (далі - акт № 1019) податковий орган стверджує, що операції з поставки по ланцюгу постачання ТОВ «Антаресторг - Плюс» > ПП «Тінтекс» > ТОВ «Тіса Плюс» не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети), систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. За висновками податкових органів, зазначені операції порушують ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

На думку відповідача, згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону , а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. За висновками податкових органів визнання недійсним нікчемного правочину судом не вимагається. З цих причин податкові органи стверджують, що під час перевірок не підтверджено фактів поставок товарів по ланцюгу ТОВ Антаресторг - Плюс» > ПП «Тінтекс» > ТОВ «Тіса Плюс». Доказом правомірності таких висновків, на думку відповідача, мав бути протокол допиту свідка ОСОБА_4( директора та засновника ТОВ «Антаресторг Плюс»), надісланого ДПІ у Печерському районі СВ ПМ ДПА у м. Києві листом від 08.06.2011р. №56-2659/7/09-304 . За цим протоколом гр. ОСОБА_4 стверджує, що зареєстрував ТОВ «Антаресторг Плюс» без мети здійснення підприємницької діяльності, документи по господарських операціях з ПП «Тінтекс» та з іншими СПД не складав та не підписував, доручень для здійснення господарської діяльності іншим особам не надавав. Як стверджує ДПІ у Печерському районі за актом № 1019 за наслідками перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ Антаресторг - Плюс» > ПП «Тінтекс» > ТОВ «Тіса Плюс» > ТОВ «Ект Сервіс». Первинних документів податкового та бухгалтерського обліків по взаєморозрахунках між ТОВ «Тіса Плюс» та ТОВ «Ект Сервіс» для проведення перевірки не надано. З цих причин відповідач вважає, що подальша реалізація товарів ТОВ «Ект Сервіс» на адресу позивача не є можливою. У зв'язку з цим відповідач стверджує, що ланцюг постачання товарів ТОВ «Тіса Плюс» > ТОВ «Ект Сервіс» > ТОВ «Юг - Медіа» - «можемо вважати недійсним» (ст. 22 акту № 2258). Відповідач у акті перевірки позивача визнає укладену угоду між позивачем та ТОВ «Ект Сервіс» такою, яка фактично не здійснювалась та як наслідок являється нікчемною, а документи, якими зафіксовано такі взаємовідносини «можемо вважати не підтвердженими реальним товаром» (ст. 22 акту № 2258).

Таким чином суд, дослідивши докази відповідача щодо власних висновків по даній справі встановив, що ці висновки та докази податкового органу ґрунтуються на аналізі господарських можливостей суб'єктів господарювання у ланцюгу постачання товарів, які, на думку податкового органу, мали відношення до господарських операцій позивача з придбання товарів у ТОВ «Ект - Сервіс». Відповідач вважає, що відсутність факту придбання товарів позивачем у ТОВ «Ект Сервіс» підтверджується тим, що постачальник ТОВ «Ект Сервіс» - ТОВ «Тіса Плюс» не підтвердив документально господарські операції з придбання та продажу товарів, розрахунки по яким здійснено у безготівковому порядку. Відповідач не визначає яке відношення до господарської діяльності ТОВ «Тіса Плюс» мав позивач у перевірених податкових періодах. Також відповідач не бере до уваги ту обставину, що правочин, створений без мети реального настання правових наслідків - це фіктивний правочин, який відноситься до категорії оспорюваних і через те вимагає судового рішення щодо визнання недійсним такого правочину.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ у платників ПДВ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За п.198.3. ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами ст. 198 ПКУ таке право платника ПДВ на податковий кредит має бути підтверджено належним чином складеними податковими накладними.

Як з'ясовано судом у березні - травні 2011 року позивач здійснював діяльність з продажу комп'ютерної техніки та обладнання. При цьому позивач не був виробником цієї техніки та обладнання і тому суд вважає, що придбання вказаних товарів для потреб господарської діяльності позивача було неминучим. Таке придбання підтверджується видатковими та податковими накладними, а використання - подальшим продажем цих товарів. Для фактичного здійснення господарської діяльності позивач користувався орендованим приміщенням для розміщення складських приміщень та приміщень для реалізації товару. Переміщення товарів від ТОВ «Ект сервіс» до позивача здійснено позивачем орендованим автотранспортом та підтверджується товарно-транспортними накладними.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка водій ОСОБА_5 підтвердив, що він здійснював поїздки до м. Києва, де зі складу ТОВ «Ект сервіс» за адресою, вул. Газова, 30 отримував товар (оргтехніку), яку перевозив до м. Херсона на склад ТОВ «Юг - Медіа» за адресою Миколаївське шосе, 5 км. Свідок оглянув ТТН та підтвердив справжність свого підпису на них.

Отже позивач виконав всі вимоги податкового законодавства України під час формування податкового кредиту по відносинам з ТОВ «Ект Сервіс» у 2011 році.

Як вбачається судом з матеріалів перевірки позивача та його постачальника зауваження податкового органу стосуються виключно документування господарських відносин суб'єктів господарювання, що здійснили продаж товарів (послуг) постачальнику позивача, при цьому висновки по цим операціям проектуються на відносини позивача з його постачальником. За актом перевірки № 2258 в провину позивачеві відповідачем поставлено здійснення господарських відносин з суб'єктами господарювання, які не знаходились за юридичною адресою, не мали умов для досягнення результатів господарської діяльності та не мали безпосередніх господарських відносин з позивачем.

Суд відмічає, що відповідно до Податкового кодексу України податкова відповідальність платників податків має виключно індивідуальний характер і тому суд вважає, що недоліки в організації господарської діяльності суб'єктів господарювання, що не знаходяться у сфері безпосереднього впливу платника податків не можуть прийматись до уваги для перегляду податкових зобов'язань цього платника податків.

Відповідно до ст.ст. 41, 62 ПК України податковий контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів здійснюється органами державної податкової служби, в межах повноважень, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення ТОВ «Юг - Медіа» права на податковий кредит через можливе порушення податкового законодавства постачальниками товару у ІІ - ІІІ ланцюгу постачання. Оскільки, якщо контрагент допустив порушення податкового законодавства, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення ТОВ «Юг - Медіа» податкового кредиту та як наслідок визначення зобов'язання з ПДВ відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Юг - Медіа» є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Медіа" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.10.2012р. № 0007772200 про визначення зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 75765,98 грн. та за штрафними санкціями на 2041,0 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 червня 2014 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.3.3