Постанова № 39264532, 18.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа№ 910/15181/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Леонтьєв Г.П., дов. від 06.08.2013 №13,

від відповідача Сердюк М.О., дов. від 08.01.2014 №103-8д,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами

на ухвалу

Господарського суду міста Києва від 13.05.2014

за заявою Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами

про визнання наказу від 08.01.2014 таким, що не підлягає виконанню

у справі №910/15181/13 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант"

до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами

про стягнення 3496176,69 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 відмовлено Державному підприємству "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами (далі - відповідач) в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з вказаною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 скасувати, постановити нове рішення, яким визнати наказ Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції видано наказ від 08.01.2014 тоді, коли рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 ще не набрало законної сили, оскільки відповідач мав намір оскаржувати його. Крім того, місцевим господарським судом проігноровано часткову оплату боргу відповідачем. На думку відповідача, суд першої інстанції мав визнати наказ від 08.01.2014 таким, що не підлягає виконанню, а після перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 в апеляційному порядку видати новий наказ, де вказати суму до стягнення не по рішенню (2612959,21 грн), а з врахуванням оплат (954974,68 грн), здійснених добровільно після прийняття рішення.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.06.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 05.06.2014) позивачу та відповідачу - 10.06.2014, долучені до матеріалів справи.

17.06.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

18.06.2014 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 скасувати, постановити нове рішення, яким визнати наказ Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2013 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15181/13 позов ТОВ "Грант" до ДП "Державне видавництво "Преса України" ДУС про стягнення 2632410,99 грн (згідно заяви про зменшення позовних вимог) задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 2557510,99 грн основного боргу та 55448,22 грн судового збору.

Повернуто відповідачу 13371,78 грн судового збору за подання позовної заяви, сплаченого платіжним дорученням від 03.07.2013 №367.

08.11.2013 відповідач через Господарський суд міста Києва подав апеляційну скаргу на рішення від 22.10.2013, яка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 була повернута скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а матеріали справи повернуті до суду першої інстанції 06.12.2013.

Оскільки апеляційна скарга була повернута відповідачу без розгляду 25.11.2013, а матеріли справи - до Господарського суду міста Києва, то саме з 06.12.2013 у господарського суду міста Києва виникло право та обов`язок щодо видачі наказу на примусове виконання рішення суду від 22.10.2013, яке набрало законної сили 08.11.2013 після повернення апеляційної скарги без розгляду вперше.

10.12.2013 відповідач через Господарський суд міста Києва повторно подав апеляційну скаргу на рішення від 22.10.2013, яка 24.12.2013 ухвалою Київського апеляційного господарського повторно була повернута відповідачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а матеріали справи направлені до суду першої інстанції.

16.12.2013 позивач (стягувач) подав до суду заяву про видачу виконавчого документа, відповідно до якої позивач просив видати у відповідності до ч. 1 ст. 116 ГПК України наказ, в зв'язку з тим, що апеляційна скарга відповідача повернута без розгляду.

08.01.2014 справа № 910/15181/13 була повернута до Господарського суду міста Києва.

08.01.2014 Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 22.10.2013, яке набрало законної сили 08.11.2013 видано наказ №910/15181/13, який направлено стягувачеві 16.01.2014.

Головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби України Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві 21.02.2014 відкрито виконавче провадження №42170458, накладено арешт на кошти відповідача у межах суми 2612959,21 грн та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить відповідачу.

26.02.2014 відповідач звернувся до суду першої інстанції із завою про визнання наказу від 08.01.2014 таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідач має намір подати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013, на підставі якого видано наказ та яке ще не набрало законної сили.

28.02.2014 відповідач через Господарський суд міста Києва в черговий раз подав апеляційну скаргу на рішення від 22.10.2013, яка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 прийнята до розгляду.

07.03.2014 на підставі заяви відповідача від 04.03.2014 №172-к, з огляду на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 про прийняття апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013, відділом Державної виконавчої служби України Солом'янського районного управління юстиції в м.Києві постановлено повернути виконавчий документ - наказ від 08.01.2014 органу, що його видав, припинити чинність арешту майна боржника та зняти арешт коштів боржника.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Наведений перелік підстав є вичерпним.

Частина 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково) (п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013.

Таким чином, немає підстав для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 №910/15181/13 про примусове виконання рішення від 22.10.2013 таким, що не підлягає виконанню, тим паче, що наказ від 08.01.2014 повернуто суду першої інстанції 07.03.2014.

Доводи відповідача, що суд першої інстанції мав визнати наказ від 08.01.2014 таким, що не підлягає виконанню, а після перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 в апеляційному порядку, повинен був видати новий наказ, де вказати суму до стягнення не по рішенню (2612959,21 грн), а з врахуванням оплат (954974,68 грн), здійснених добровільно після прийняття рішення, є необґрунтовані, оскільки наказ видається на виконання рішення суду. Відповідач не позбавлений права на стадії примусового виконання рішення надати до виконавчої служби докази часткового добровільного погашення боргу та сплатити у встановлені строки залишок заборгованості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 у даній справі, оскільки вона відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 у справі №910/15181/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/15181/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.О. Кондес

Л.М. Ропій