Рішення № 39264521, 10.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5302/14 10.06.14

За позовом Державного підприємства Спеціального проектно-технологічного бюро виробничих потужностей

до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

про стягнення 35 000,00 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача ОСОБА_2 - пред. за довір.

від відповідача Головко П.В.- пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство Спеціального проектно-технологічного бюро виробничих потужностей звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення 35 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено Договір № 126-Ф-11 від 13.07.11р. на надання послуг з технічних випробувань та аналізу (74.30.1) (Заходи щодо забезпечення реалізації Програми робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2011 рік) «Розроблення Правил охорони праці під час експлуатації теплових установок та мереж» (далі-Договор). Згідно з умовами укладеного сторонами Договору передбачалося поетапне прийняття наданих послуг. Як зазначає позивач, ним були надані послуги, в тому числі, за 4 етапом, який передбачає подання остаточної редакції проекту нормативно-правового акту з охорони праці (далі-НПАОП) «Правила» на затвердження уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Позивач вказує, що остаточна редакція Правил, була надіслана позивачем до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі-Держгірпромонагляд) в межах строку 4 етапу, однак, лише 30.09.13р. Держгірпромнагляд направив на розгляд та підпис Міністру Міністерства енергетики та вугільної промисловості України проект наказу «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж та тепловикористовувальних установок». 02.12.13р. Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж та тепловикористовувальних установок були затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 892, який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.12.13р. за № 2127/24659. Звітна документація до Договору разом з актом приймання-передачі послуг за 4 етапом, заключним та інформаційним звітом 16.01.14. була направлена відповідачу, однак, відповідачем послуги надані позивачем за 4 етапом не оплачено, у зв'язку з чим, посилаючись на норми ст.ст. 526, 629 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 35 000 грн. зазначаючи про те, що відсутність вини позивача у прострочені виконання зобов'язань за Договором встановлена рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.13 у справі № 922/4636/13, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.14р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.14р. порушено провадження у справі №910/5302/14 та призначено розгляд справи на 22.04.14р.

18.04.2014 відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував зазначаючи про те, що в Договорі сторони погодили що послуги будуть надані позивачем протягом дії Договору та встановили строк дії договору до 01.10.13., однак, послуги за 4 етапом позивач у строк встановлений Договором не надав. Відповідач вказує, що Технічними вимогами до Договору передбачено, що фахівці позивача включаються до складу редакційної комісії по розгляду остаточної редакції НПАОП «Правила» та приймають участь у її роботі. Однак, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі № 922/4636/13 встановлено, що позивач з моменту передачі НПАОП до Держгірпромнагляду був позбавлений повноважень щодо контролю, прискорення та будь-якого впливу на процес затвердження НПАОП центральним органом виконавчої влади та їх реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки зазначені роботи виконуються службою Держгірпромнагляду та Міністерством енергетики та вугільної промисловості, без участі позивача. Відповідач зазначає, що супроводження проектів НПАОП під час проходження процедури погодження забезпечує Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (далі-ННДІПБОП), а не позивач як це зазначено під час укладення договору. За таких підстав, відповідач стверджує, що позивачем послуги за 4 етапом не надавались, а тому вимога щодо оплати вартості виконаного 4 етапу є безпідставною. Заперечуючи проти позову, відповідач, також, зазначає, що виконання зобов'язання Товариства за Договором у зв'язку з простроченням виконання робіт виконавцем втратило інтерес для відповідача і він відмовився від їх прийняття. Крім того, відповідач вказує, що заходами з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на 2013-2014 роки, затвердженими постановою правління відповідача від 25.12.2012 № 51, не передбачається розроблення у зазначених роках Правил охорони праці під час експлуатації теплових установок та мереж, та не передбачається фінансування зазначених робіт. Крім того, заперечуючи проти стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем при зверненні з позовом до суду відповідач зазначає, що розмір вимог щодо стягнення витрат за послуги адвоката не був включений позивачем до суми позову, та відповідно за вказані вимоги не сплачений судовий збір

У судове засідання 22.04.14р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі. Представником позивача долучено до матеріалів справи додаткові документи та заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Представник відповідача щодо заявленого клопотання не заперечував та залишив його вирішення на розсуд суду.

Ухвалою суду від 22.04.14р. продовжено строк розгляду спору у справі №910/5302/14 на п'ятнадцять днів. У судовому засіданні 22.04.14 оголошено перерву до 10.06.14р.

10.06.14 у судове засідання з'явились представники сторін, які надали пояснення по справі. Представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву

У судовому засіданні 10.06.2014р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2011 року між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовник) та Державним підприємством "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (виконавець) укладено договір № 128-Ф-11 на надання послуг з технічних випробувань та аналізу (74.30.1) (Заходи щодо забезпечення реалізації Програми робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2011 рік) «Розроблення Правил охорони праці під час експлуатації теплових установок та мереж» (далі-Договір).

Згідно з п.1.1. Договору, виконавець зобов'язався протягом строку дії договору надати замовникові послуги з технічних випробувань та аналізу (74.30.1) (Заходи щодо забезпечення реалізації Програми робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2011 рік), (Розроблення та перегляд нормативно - правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно планів затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (Нові роботи по розробленню та перегляду НПАОП), «Розроблення правил охорони праці під час експлуатації теплових установок та мереж» (надалі-послуги), а замовник взяв на себе обов'язок прийняти і оплатити послуги.

Згідно з п.1.2. Договору, найменування послуг, кількість, обсяг, ціна та строки надання послуг тощо, визначені технічними вимогами (додаток № 1), календарним планом (додаток № 2), калькуляцією кошторисної вартості (додаток № 3), які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони передбачили, що ціни цього договору встановлюються в національній валюті України та становлять 180000 грн., в тому числі ПДВ 30000 грн. Розрахунок вартості послуг надається виконавцем в калькуляції кошторисної вартості (додаток № 3), що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.5.4. Договору, приймання послуг здійснюється поетапно з підписанням актів приймання-передачі послуг по кожному етапу.

Відповідно до п.4.1 Договору, розрахунки проводяться поетапно шляхом: оплати замовником вартості етапу послуг, протягом 15 банківських днів після підписання сторонами акта приймання-передачі послуг за етапом.

До акту приймання-передачі послуг додається документація, що утворилась в результаті надання послуг на підставі акту приймання-передачі документації. (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.5.5 Договору, по закінченню надання послуг виконавцем надається замовнику заключний звіт з додатками: копією зареєстрованого в Міністерстві юстиції України наказу про затвердження НПАОП, копією внесеного до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці розробленого НПАОП, підтвердження про оприлюднення, а т.ч. розміщення НПАОП в мережі Інтернет, виписка з протоколу засідання вченої (науково-технічної) ради щодо відповідності звітних матеріалів технічним вимогам на послугу.

Згідно з п.10.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 30 грудня 2011 року.

Судом встановлено, що 30.12.2011 р. між сторонами була підписана додаткова угода № 1, згідно якої строк виконання робіт продовжений до 30.11.2012 р.;

27.09.2012 р. між сторонами була підписана додаткова угода № 2, згідно якої строк виконання робіт продовжений до 15.12.2012 р.;

14.12.2012 р. між сторонами була підписана додаткова угода № 3, згідно якої строк виконання робіт продовжений до 28.12.2012 р.;

28.12.2012 р. між сторонами була підписана додаткова угода № 4, згідно якої строк виконання робіт продовжений до 01.10.2013 р.

Також судом встановлено, що 30.08.2011 р. сторонами підписано акт № 1 приймання-передачі послуг за етапом 1 на суму 27 000 грн., в т.ч. ПДВ - 4500 грн.; 18.10.2011 р. сторонами підписано акт № 2 приймання-передачі послуг за етапом 2 на суму 81 000 грн. в т.ч. ПДВ - 13500 грн., а 04.09.2013 р. сторонами підписано акт № 3 приймання-передачі послуг за етапом 3 на суму 37 000 грн., в т.ч. ПДВ - 6166,67 грн.

Отже, позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги за 1, 2 та 3 етапами в повному обсязі.

Як вбачається з Технічних вимог (додаток 1 до Договору), в редакції Додаткової угоди № 2 від 27.09.12, зі змінами внесеними Додатковою угодою № 4 від 28.12.12, строк виконання 4 етапу «Подання остаточної редакції проекту НПАОП на затвердження уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці» встановлено 28.12.12. - 01.10.13; обсяг фінансування 35 000 грн. в т.ч. ПДВ 5833,0 грн.; очікувані результати: затверджений НПАОП «Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок». Інформаційний звіт. Заключний звіт.

Судом встановлено, що звітна документація до Договору від 13.07.11 № 126-ф-11, зокрема, супровідний лист від 15.01.12 № 14-4, Акт приймання-передачі за етапом № 4, Акт приймання передачі документації по етапу № 4, Наказ про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, копія листа Держгірпромнагляд України від 14.01.12 № 209/0/8.1-91/6/14, витяг з протоколу №10 від 09.09.2013р., заключний звіт, інформаційний звіт надіслані позивачем відповідачу 16.01.14, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.01.14.

Листом від 28.01.14 № 29-05-3 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки строк дії договору закінчився звітні матеріали розгляду не підлягають.

В подальшому позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату наданих послуг від 13.03.14 вих.№ 126/в, в якій позивач вимагав здійснити оплату 4 етапу у розмірі 35 000 грн. Вказана вимога отримана відповідачем, про що свідчить відмітка про її реєстрацію вх.№0144-06-20 від 14.03.14, однак, як зазначає позивач, оплата наданих послуг за Договором по 4 етапу відповідачем не проведена, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 35 000 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору остаточна редакція Правил, що є предметом Договору, надсилалась позивачем до Держгірпромнагляду України листом № 14-134 від 09.12.2011 року.

02.12.13р. наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 892 від 02.12.13р. «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок» затверджено Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок.

17.12.13р. Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок зареєстровано Міністерством юстиції України за № 2127/24659.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що всупереч тому що в Договорі сторони погодили надання послуг протягом дії Договору та встановили строк дії договору до 01.10.13, послуги за 4 етапом позивачем у строк встановлений Договором надані не були. Відповідач вказує, що Технічними вимогами до Договору сторони передбачили, що фахівці позивача включаються до складу редакційної комісії по розгляду остаточної редакції НПАОП «Правила» та приймають участь у її роботі, однак, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі № 922/4636/13 встановлено, що позивач з моменту передачі НПАОП до Держгірпромнагляду був позбавлений повноважень щодо контролю, прискорення та будь-якого впливу на процес затвердження НПАОП центральним органом виконавчої влади та їх реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки зазначені роботи виконуються службою Держгірпромнагляду та Міністерством енергетики та вугільної промисловості, без участі позивача. Відповідач зазначає, що супроводження проектів НПАОП під час проходження процедури погодження забезпечує ННДІПБОП, а не позивач як це зазначено під час укладення договору. За таких підстав, відповідач вказує, що позивачем послуги за 4 етапом не надавались, а тому вимога щодо оплати вартості виконаного 4 етапу є безпідставною. Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що виконання зобов'язання за Договором у зв'язку з простроченням виконання робіт виконавцем втратило інтерес для відповідача і він відмовився від їх прийняття. Також, заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує, що Заходами з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на 2013-2014 роки, затвердженими постановою правління відповідача від 25.12.2012 № 51, не передбачається розроблення у зазначених роках Правил охорони праці під час експлуатації теплових установок та мереж та не передбачено фінансування вказаних робіт. Крім того, заперечуючи проти стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем при зверненні з позовом до суду, відповідач зазначає, що розмір вимог щодо стягнення витрат за послуги адвоката не був включений позивачем до суми позову, та, відповідно, за вказані вимоги не було сплачено судовий збір. За таких підстав, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до абз.2 ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що предметом укладеного сторонами Договору № 126-ф-11 від 13.07.11 було, зокрема, розроблення Правил охорони праці під час експлуатації теплових установок та мереж. Як встановлено судом вище, Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок були розроблені позивачем та зареєстровані Міністерством юстиції України 17.12.13р. за № 2127/24659, що свідчить про виконання позивачем умов договору та надання позивачем відповідачу послуг за Договором № 126-ф-11 від 13.07.11 у повному обсязі. Листом від 15.01.12 № 14-4, звітна документація до Договору від 13.07.11 № 126-ф-11 разом з Актом приймання-передачі за етапом № 4 на суму 35 000 грн., була надіслана відповідачу.

Заперечення відповідача щодо того, що внаслідок прострочення виконання робіт за Договором від 13.07.11 № 126-ф-11 відповідач втратив інтерес і відмовився від прийняття виконання не приймається судом до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи рішенням Господарського суду Харківської області 05.12.13р. у справі №922/4636/13 за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до Державного підприємства «Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей» про стягнення штрафу за порушення зобов'язань в розмірі 180000,00 грн. та збитків в розмірі 145000,00 грн., залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. та Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.14р. було встановлено, що причиною затримки виконання позивачем робіт, передбачених 4-м етапом, стали зміни у системі органів центральної виконавчої влади, а саме: відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" Держгірпромнагляд став підпорядкованим Міністерству енергетики та вугільної промисловості України. Затримка сталася у зв'язку зі зміною порядку затвердження та погодження нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади, а саме - направлення Правил, що є предметом Договору, до Міненерговугілля. Держгірпромнагляд ввів у дію орієнтовний план роботи з питань нормотворчої діяльності на 2013 рік, пунктом 30 якого встановлено строк подання відповідного проекту Правил, до Кабінету Міністрів України у IV кварталі 2013 року.

Судами у справі №922/4636/13, також, було встановлено, що 22.05.2012 Держгірпромнагляд листом № 4179/0/4.1-13/6/13 направив проект остаточної редакції НПАОП до Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці для проведення погодження з центральними органами виконавчої влади, подальшого затвердження та реєстрації в Міністерстві юстиції України. 30.09.2013 Держгірпромнагляд листом № 9659/0/4.1-08/6/13 направив на розгляд та підпис міністру Міненерговугілля проект наказу "Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації термомеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж та тепловикористовувальних установок". Держгірпромнагляд листом від 17.07.2013 № 6975/08/8.1-04/6/13 повідомив позивача про те, що проект НПАОП, що є предметом Договору, надіслано на погодження до заінтересованих органів виконавчої влади, що не дало можливості позивачу виконати умови Договору у встановлений термін.

Також, судами у справі №922/4636/13 встановлено, що позивач вчасно подав НПАОП на затвердження Держгірпромнагляду, а саме, 14.12.2011, і до закінчення дії звертався до Міненерговугілля України із заявою щодо сприяння розгляду та затвердженню НПАОП; неодноразово звертався до міністра енергетики та вугільної промисловості України Старицького Е.А. із заявами щодо сприяння прискоренню процедури затвердження НПАОП та систематично інформував відповідача про стан виконання послуг. Крім того, судами у справі №922/4636/13 встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо сприяння прискоренню процедури затвердження НПАОП та укладання додаткових угод про перенесення строку Договору "на кінець грудня 2013р.", натомість у відповідях відповідача не зазначалося про розірвання Договору, про відсутність фінансування чи про втрату актуальності виконання послуг за Договором (при тому, що пунктом 6.2.1 Договору передбачалося право замовника достроково розірвати Договір у разі невиконання зобов'язань виконавцем).

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь та самі сторони.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що затримка виконання позивачем договірних зобов'язань виникла не з вини позивача, а з причин незалежних від позивача, про які було відомо відповідачеві. В той же час, останній до спливу строку дії Договору своїм правом на дострокове розірвання Договору, передбаченим пунктом 6.2.1 Договору, не скористався.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З норм ч.1 ст. 903 ЦК України не випливає, що прострочення виконання Договору тягне за собою наслідки у вигляді неоплати фактично наданих послуг.

Заперечення відповідача щодо того, що внаслідок прострочення виконання робіт за Договором від 13.07.11 № 126-ф-11 відповідач втратив інтерес і відмовився від прийняття виконання не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття і вимагати відшкодування збитків.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач відмовився від прийняття виконання за Договором, оскільки передбачений договором нормативно-правовий акт, а саме, Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, розроблено, затверджено та зареєстровано в установленому порядку, що свідчить про те, що послуги за Договором були надані позивачем та одержані відповідачем.

Крім того, як вбачається з умов Договору розроблення Правил охорони праці під час експлуатації теплових установок та мереж було передбачене Заходами щодо забезпечення реалізації Програми робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2011 рік, докази того, що вказана програма не була профінансована в матеріалах справи відсутні. За таких підстав, посилання відповідача на те, що Заходами з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на 2013-2014 роки, затвердженими постановою правління відповідача від 25.12.2012 № 51, не передбачається розроблення у зазначених роках Правил охорони праці під час експлуатації теплових установок та мереж та фінансування зазначених робіт судом до уваги не приймається.

Посилання позивача на те, що позивачем послуги за 4 етапом не надавались, оскільки фахівці позивача не були включені до складу редакційної комісії по розгляду остаточної редакції НПАОП та не приймали участь у її роботі, що встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі № 922/4636/13 не приймаються судом до уваги, оскільки як вбачається з п.п.2.2.1 п. 2.2 Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 16.03.1994р. № 19 (далі-Полження), однією із стадій опрацювання державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів є опрацювання остаточної редакції проекту ДНАОП. На цій стадії, як вбачається з пп.2.6.6. п.2.6 Положення, для розгляду остаточної редакції проекту ДНАОП рішенням відповідного органу державного нагляду затверджується редакційна комісія. Фахівці від міністерства, базової (головної) організації або організації-розробника включаються до складу редакційної комісії за поданням цих організацій. Отже, склад редакційної комісії затверджує відповідний орган державного нагляду, який може включити до складу редакційної комісії або фахівця базової (головної) організації або фахівця організації-розробника. Проте, навіть у випадку не входження представника позивача до складу редакційної комісії з позивача не знімається обов'язок встановлений п.п.2.6.3 п.2.6 Положення, відповідно до якого за наявності суттєвих розбіжностей щодо проекту ДНАОП організація-розробник провадить їх розгляд та усунення. Як вбачається з п.п.2.6.8 п.2.6 Положення редакційна комісія розглядає проект ДНАОП у термін, що не перевищує півтора місяця і приймає протокольне рішення про доцільність його затвердження або повернення на доопрацювання.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутнє протокольне рішення про повернення ДНАОП на доопрацювання, а Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, було затверджено та зареєстровано в установленому порядку, суд приходить до висновку, що послуги за Договором були надані позивачем якісно та у повному обсязі, в тому числі, за 4 етапом. А відтак, оскільки надані позивачем послуги в порушення норм ч.1 ст.903 ЦК України та умов Договору, відповідачем оплачені не були, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості послуг за 4 етапом у розмірі 35 000 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених до стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 6 000,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно з п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У вказаному пункті постанови Пленуму Вищого господарського суду України, також зазначається, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Судом встановлено, що між позивачем і адвокатом Київської обласної колегії адвокатів України ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 25.09.2008р., видане на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №175 від 25.09.2008р.) укладено Договір про надання правової допомоги №14/2 від 20.03.2014р., згідно з п. 1.1. якого, позивач доручив, а адвокат зобов'язався провести всі необхідні дії по стягненню суми заборгованості з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що виникла у зв'язку з неоплатою наданих поизвчем послуг за четвертим етапом згідно з умовами Договору на надання послуг з технічних випробувань та аналізу №126-Ф-11 від 13.07.2011р.

Як вбачається з платіжного доручення №64 від 16.04.2014р., позивачем сплачено адвокату ОСОБА_2 за надання правової допомоги 6 000,00 грн.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем до матеріалів справи долучено Акт виконаних робіт від 22.04.2014р., підписаний адвокатом ОСОБА_2 та позивачем.

Відповідно до п.6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З огляду на те, що адвокат ОСОБА_2 приймав участь у судових засіданнях у справі №910/5302/13 і в матеріалах справи містяться платіжне доручення, що підтверджує оплату позивачем наданих адвокатом послуг, суд приходить до висновку про те, що витрати позивача на послуги адвоката, у відповідності до ст.44, ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з задоволенням позову мають бути відшкодовані відповідачем. В той же час, враховуючи що розмір плати за надані адвокатом послуги є неспівмірним з заявленою вимогою, виходячи з принципу розумності та справедливості суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на послуги адвоката, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, сумою в розмірі 3 500 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що розмір вимог щодо стягнення витрат за послуги адвоката не був включений позивачем до суми позову, та відповідно за вказані вимоги не сплачено судовий збір, то останні суд не приймає до уваги, оскільки як зазначено в ст. 54 ГПК України ціна позову у позовах про стягнення грошей визначається стягуваною сумою, якою в даному випадку є сума заборгованості у розмірі 35 000 грн. Оплата ж послуг адвоката відноситься до судових витрат (ч.1 ст.44 ГПК України), включення яких до ціни позову законом не передбачено. Разом з цим, судовий збір сплачується виходячи саме з ціни позову (пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м.Київ, проспект Перемоги, буд.92/2, код ЄДРПОУ 00013764) на користь Державного підприємства Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей (61001, м.Харків, проспект Гагаріна, буд.1, код ЄДРПОУ 04880311) 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. - суми боргу, 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - витрат по оплаті послуг адвоката та 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - суми судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Повне рішення складено: 16.06.14 р.

Суддя Капцова Т.П.