Рішення № 39264444, 11.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9029/14 11.06.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз"

до Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про стягнення 6 884,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Мамедова І.Р. по довіреності № 01-14-01/04 від 03.01.2014р.

Від відповідача: Костенко А.О. по довіреності № 104-1-4/37-Ю від 20.12.2012р.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий союз" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" у розмірі 6 884,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2014р. порушено провадження у справі № 910/9029/14, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 11.06.2014 р. за участю представників сторін.

В процесі провадження від представника відповідача через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство Українська страхова компанія "Гарант-Авто" не погоджується з розміром позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 29 Закону в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.7 ЗУ „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", проведення оцінки майна є обов'язковим при визначенні збитків або розміру відшкодування. Згідно ч.1 ст.3 цього ж Закону, оцінкою майна (майнових прав) вважається - процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатами практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання, вважається незалежною оцінкою майна.

Визначення вартості матеріального регулюється «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».

Методика визначає, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для транспортних засобів строк експлуатації яких не перевищує 7 років. Хоча п. 7.39 містить виключення, зокрема якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Застрахований у Позивача транспортний засіб «Ніссан» НОМЕР_1 крім події, яка трапилася 06.08.2012р., ще три рази потрапляв у ДТП. Виходячи з того, що при укладенні Договору добровільного страхування № 02-0127-12-ТЗ від 16.07.2012р., працівниками Позивача не вказано жодної інформації щодо опису пошкоджень даного т/з, то ймовірно, що т/з «Ніссан» НОМЕР_1 піддавався відновлювальному ремонту після трьох ДТП, а отже відповідно до методики необхідно визначити коефіцієнт фізичного зносу.

Відповідач здійснив власний розрахунок коефіцієнту фізичного зносу складових т/з «Ніссан» НОМЕР_1, який становить 54,8%. Відповідно до страхового акту № 8764/01 від 07.05.13р. страхове відшкодування має складати 6 124,47 грн.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 11.06.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий союз" (надалі - Страховик) з однієї сторони та Фізичною особою - ОСОБА_3 (надалі - Страхувальник) з другої сторони - був укладений Договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту № 02-0127-12-ТЗ, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Nissan Note», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, сірого кольору, 2006 року випуску.

Договором передбачено строк дії договору - з 30.07.2012р. і діє по 29.07.2013р.

16.08.2012 року на перехресті просп. Гагаріна - вул. Харківське шосе - просп.. Возз'єднання в м. Києві , сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «Хонда», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки «Nissan Note», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 03.09.2012р. встановлено вину ОСОБА_4 у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст., 124 КУпАП України.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність ОСОБА_4, водія транспортного засобу марки «Хонда», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, застрахована у Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», що підтверджується полісом № АА/5362438 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У відповідності до звіту № С12-481 від 14.08.2012р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Note», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, становить 8819,93 грн. Звіт складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», проведення оцінки доручено оцінювачу ОСОБА_5

Позивачем складено страховий акт № 138 від 17.08.2012р., відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 6884,00 грн., підставою визначення розміру збитків є рахунок-фактура Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 № БН-02706 від 14.08.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 6884,00 грн., була перерахована на розрахунковий рахунок авторемонтного підприємства, що підтверджується платіжним дорученням: № 7653 від 17.08.2012р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 6884,00 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 6884,00 грн.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5362438 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

Визначення вартості матеріального регулюється «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».

Методика визначає, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для транспортних засобів строк експлуатації яких не перевищує 7 років. Хоча п. 7.39 містить виключення, зокрема якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до звіту № С12-481 від 14.08.2012р., при визначенні вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Note», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, коефіцієнт фізичного зносу склав - 0,0. При визначенні коефіцієнта фізичного зносу експерт виходив з п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до якого значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Заперечення відповідача щодо застосування при визначенні вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Note», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті ДТП, коефіцієнту фізичного зносу з огляду на те, що автомобіль неодноразово піддавався відновлювальному ремонту після трьох ДТП судом до уваги не приймаються, оскільки подана позивачем довідка не є належними та допустимими доказами в розумінні приписів ГПК України, оскільки не спроможні містити фактичні дані стосовно обставин, покладених в обґрунтування заперечень.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 6 884,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 33552636) 6 884 (шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.