Ухвала суду № 39264191, 29.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2248/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Кучми А.Ю.

суддів Безименної Н.В., Федотова І.В.

при секретарі Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва ДПС на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2013 у справі за поданням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС до Приватного підприємства "Аріс-Інвест" про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2013 провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС про зупинення видаткових операцій на рахунках ПП "Аріс-Інвест" (ідентифікаційни код 33345578).

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу суду від 26.02.2013, як таку, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду.

У відповідності до п. 4 частини першої ст. 202 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі, з тих підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що позивачем податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не були оскаржені, тому є узгодженими.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно облікових карток, узгоджені податкові зобов'язання відповідачем на час звернення органом державної податкової служби до суду не сплачені.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем винесено ПП "Аріс-Інвест" податкову вимогу № 1985 від 12.11.2012 на суму 46 850, 06 грн. та направлено ПП "Аріс-Інвест".

Сума боргу станом на 19.02.2013 становить 49 290, 81 грн.

Відповідно до п. 91.1. ст. 91 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Наказом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби № 2057 від 07.12.2012 призначено податкового керуючого на ПП "Аріс-Інвест" (а.с. 58).

Відповідно до пп. 89.1.1 та пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

12.11.2012 заступником начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято рішення № 1985 про опис майна у податкову заставу (а.с. 41).

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

13.02.2013 ДПІ направлено лист до ПП «Аріс-Інвест» з проханням надати документи опису майна у податкову заставу, проте відповіді на адресу податкового органу не надійшло.

21.02.2013 податковим керуючим Клімачовою Т.М. складений акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1 (а.с. 13).

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини 5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Вказана норма свідчить про те, що процедура стягнення боргу у порядку, визначеному зазначеною статтею, передбачає скорочену процедуру стягнення податкового боргу у безспірному порядку, яка не може бути застосована при оскарженні платником податків податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання.

Згідно листа Вищого адміністративного суду № 149/11/13-11 від 02.02.2011 року, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Водночас, ВАС України звертає увагу, що від наявності спору про право слід відрізняти заперечення обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням. Зокрема, підставами для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків є недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 статті 20 Податкового кодексу України (пункт 20.1.15.2 підпункту 20.1.15 статті 20 Податкового кодексу України); у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України (підпункт 20.1.16 Податкового кодексу України, частина друга пункту 89.4 Податкового кодексу України, частина друга пункту 91.4 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 20.1.16 п. 2.1 статті 20 ПК України (в редакції чинній на момент прийняття позивачем акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу) органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність спору про право, оскільки відповідач перешкоджав виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, що підтверджується актом відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, що на думку колегії суддів є законною підставою для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 159 КАС України, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача задовольнити, ухвалу суду від 26.02.2013 - скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва ДПС - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2013- скасувати.

Справу за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС до Приватного підприємства "Аріс-Інвест" про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено: 03.06.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Н.В. Безименна

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.