Постанова № 39262022, 10.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р. Справа № 2а-13531/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності:

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Старости В.І., Мартиненко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Харківського Національного університету внутрішніх справ, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. по справі № 2а-13531/12/2070

за позовом ОСОБА_1

до Харківський Національний університет внутрішніх справ , Міністерство внутрішніх справ України , Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач -ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просив:

- визнати пропуск позивачем терміну, встановленого ст. 99 КАС України, на подачу даної позовної заяви поважним і прийняти позовну заяву до розгляду;

- стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь позивача грошову суму в розмірі 1242801,23 грн.

- зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ перерахувати 1242801,23 грн. на рахунок громади Ікони Єрусалимської Божої Матері, яка зареєстрована за адресою: 61013, м. Харків, вул. Новохарківська, 9 (р/р 26004060381717 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 351533, ОКПО 22609983) для використання їх у будівництві храму на честь Ікони Різдва Пресвятої Богородиці, який будується за адресою: м. Харків, вул. С. Грицевця, 40; надати позивачу оригінал квитанції про сплату, що свідчить про виконання вказаної позовної вимоги;

- зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ негайно надати до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всі необхідні документи для отримання позивачем пільг Ветерана ОВС України та пенсії виходячи з таких нарахувань: посадовий оклад доцента - 1450 гривень; спеціальне звання "підполковник міліції" - 130 гривень; надбавка за науковий ступінь "кандидат юридичних наук" (15%); надбавка за вчене звання "доцент" (25%); надбавка за спортивне звання "Майстер спорту" (10%); надбавка "за виконання особливо важливих завдань" (50%), надбавка за оперативно - службову діяльність (50%); надбавка за боротьбу з організованою злочинністю (50 %), надбавка за вислугу років (40%), преміальна грошова надбавка - 100%;

- зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ виконати в 3-х денний термін, після того, як судове рішення за даним позовом набере законної сили, всі визначені Харківському національному університетові внутрішніх справ дії для оформлення та отримання страховки позивачем, виходячи з медичних даних, які визначають стан його здоров'я та є в Харківському національному університеті внутрішніх справ, у тому числі;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області негайно видати позивачу посвідчення "Ветеран ОВС України", медаль "Ветеран ОВС України", а також довідку, що дає право користуватися пільгами Ветерана ОВС України, відразу після того, як судове рішення за даним позовом набере законної сили;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області вирішити питання про видачу позивачу посвідчення, яке дає право користуватися, за аналогією, пільгами, якими користуються особи, у яких проведено перерахунок окремого періоду служби в ОВС України відповідно до п.п. а) п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей";

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України направити відповідні подання до Міністерства освіти і науки України; Міністерства молоді та спорту України; Міністерства юстиції України про позбавлення наукових ступенів, вчених і почесних звань, заборону займатися правовою та педагогічною діяльністю, в тому числі тренерською роботою, суддівством спортивних змагань, осіб, причетних до правопорушень, зазначених у п. 4 даних позовних вимог, за підсумками проведеного Міністерством внутрішніх справ України службового розслідування. Стягнути з зазначених осіб на користь Харківського національного університету внутрішніх справ виплачені їм, як доплата, гроші за вищевказані наукові ступені, вчені та почесні звання. Вжити негайних заходів реагування щодо звільнення зазначених осіб з органів внутрішніх справ України за дискредитацію органів внутрішніх справ України і без права поновлення на службі. У разі, якщо вони звільнені на пенсію, провести перерахунок їм пенсії з урахуванням зазначеного вище, стягненням з них переплаченого розміру пенсії на користь Харківського національного університету внутрішніх справ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії позивачу починаючи з 01.09.2013 р. та виплачувати її виходячи з наступного: посадовий оклад (посада доцента) - 1450 гривень; спеціальне звання "підполковник міліції" - 130 гривень; надбавка за науковий ступінь "кандидат юридичних наук" (15%); надбавка за вчене звання "доцент" (25%); надбавка за спортивне звання "Майстер спорту" (10%); надбавка "за виконання особливо важливих завдань" (50%), надбавка за оперативно - службову діяльність (50%); надбавка за боротьбу з організованою злочинністю (50 %), надбавка за вислугу років (40%), преміальна грошова надбавка - 100%, а також з урахуванням всіх підвищень розміру пенсії працівникам органів внутрішніх справ України, які здійснювалися після звільнення на пенсію позивача, тобто після 30 квітня 2010 р.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії позивачу з моменту призначення пенсії та по 01.09.2013 р., як зазначено у висновках судово-економічної експертизи ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 4863 від 14.10.2013 р.

- стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь позивача виплачені ним кошти у зв'язку з проведенням судово-економічної експертизи в ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 4863 від 14.10.2013 р., а саме: 4944,96 грн.

- здійснити судовий контроль за виконанням в повному обсязі рішення суду по даній справі в порядку ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) невиплачене грошове утримання та невиплачену частину разової допомоги при звільненні на пенсію в розмірі 176610,11 грн. (сто сімдесят шість тисяч шістсот десять гривень одинадцять копійок).

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) невиплачений розмір пенсії за період з 01.05.2010 р. по 01.09.2013 р. в розмірі 66191,12 грн. (шістдесят шість тисяч сто дев'яносто одна гривня дванадцять копійок).

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2010 р. по 01.09.2013 р. в розмірі 3818,34 грн. (три тисячі вісімсот вісімнадцять гривень тридцять чотири копійки).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судового збору.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу вмотивовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального права, вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що протирічить діючому законодавству.

Також, не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням Харківський Національний університет внутрішніх справ, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулися із апеляційною скаргою, в яких просять скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Під час судового засідання позивач підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги ОСОБА_1 та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції в частині відмови з задоволенні позовних вимог було винесено законне та обґрунтоване рішення. Також наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просили скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, апеляційні скарги Харківського Національного університету внутрішніх справ, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, проходив публічну службу в органах внутрішніх справ на посаді доцента кафедри спеціальної та фізичної підготовки Харківського національного університету внутрішніх справ.

Наказом виконуючого обов'язки ректора Харківського національного Університету внутрішніх справ України № 2685 від 29.12.2005 року позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України за порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 червня 2007 року по справі № 2а-105 2007 рік за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про поновлення на роботі, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ Харківського національного університету внутрішніх справ від 19.12.2005 р. № 2685, поновлено ОСОБА_1 на роботі в Харківському національному Університеті внутрішніх справ на посаді доцента кафедри спеціальної фізичної підготовки зі спеціальним званням підполковник міліції з виплатою заробітної платні з усіма надбавками та виплатами, зобов'язано Харківський національний університет внутрішніх справ перерахувати ОСОБА_1 вислугу років із урахуванням п.п. а) п. 3 Постанови КМУ № 393 від 17.02.1992 р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" за період з 30.12.2005 р. до поновлення на службі, та перерахувати строкову службу відповідно до п.п. в) п. 3, п. 4 Постанови КМУ № 393 від 17.02.1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей". В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 р. по справі № 22-а-1917/07 апеляційну скаргу Харківського національного Університету внутрішніх справ на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 червня 2007 року по справі № 2а-105 задоволено частково.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 червня 2007 року по справі № 2а-105 про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського національного Університету внутрішніх справ змінено, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання суду першої інстанції на норми КЗпП. Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 червня 2007 року по справі № 2а-105 про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського національного Університету внутрішніх справ доповнено, виклавши резолютивну постанову в наступній редакції: "Скасувати наказ Харківського національного Університету внутрішніх справ від 29.12.2005 року № 2685, поновити ОСОБА_1 на роботі в Харківському національному Університеті внутрішніх справ на посаді доцента кафедри спеціальної фізичної підготовки зі спеціальним званням підполковник міліції з виплатою з 30 грудня 2005 року по 06 грудня 2007 року грошового забезпечення у розмірі 20635,30 грн. Зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ перерахувати ОСОБА_1 вислугу років із урахуванням п.п. а) п. 3 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" за період з 30 грудня 2005 року до поновлення на службі, та перерахувати строкову службу відповідно до п.п. в) п. 3, п. 4 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (а.с. 36 - 43 т. 1).

На підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду 06.12.2007 р. та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010 р., Харківським національним університетом внутрішніх справ видано наказ №197 о/с від 28.04.2010 р. про поновлення ОСОБА_1 на службі (а.с. 185 т. 1).

Згідно наказу №197 о/с від 28.04.2010: "Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2010 за справою №22-а-1917/07 та заяви ОСОБА_1 від 28.04.2010 р., поновити на службі в органах внутрішніх справ у спеціальному званні "підполковник міліції" кандидата юридичних наук (диплом серії ДК №021803 від 14.01.2004 р.) ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри теорії та історії держави і права Харківського національного університету внутрішніх справ з 28.04.2010 р., встановивши йому посадовий оклад у розмірі 1450 гривень на місяць, доплату за науковий ступень у розмірі 15%, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%".

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ №201 о/с від 29.04.2010 р. встановлено стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років - 23 роки 01 місяць 22 дні (а.с. 186 - 187 т. 1).

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ №203 о/с від 30.04.2010 р. позивача звільнено за віком. Вислуга років на день звільнення складає - 23 роки 01 місяць 24 дні (а.с. 188 т. 1).

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ №487 о/с від 20.09.2010 р. внесено зміни до пункту наказу ХНУВС від 29 квітня 2010 р. № 201 о/с у частині обчислення стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років ОСОБА_1 (а.с. 189 т. 1).

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ №511 о/с від 04.10.2010 р. внесено зміни до пункту наказу ХНУВС від 29 квітня 2010 р. № 201 о/с у частині обчислення стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років ОСОБА_1 (а.с. 190-191 т. 1).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 р. по справі № 2а-7641/12/2070 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Харківського національного університету внутрішніх справ щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання з урахуванням всіх належних йому надбавок за період з 28.04.2010 року по 30.04.2010 року.

Зобов'язано Харківський національний університет внутрішніх справ призначити і виплатити (доплатити) ОСОБА_1 з 28.04.2010 року щомісячне грошове забезпечення з усіма максимальними надбавками відповідно з максимальним грошовим окладом посади "доцент" (1450, 00 грн.), окладом за спеціальне звання "підполковник міліції" (130,00 грн.), науковим ступенем "кандидат юридичних наук" (15%), вченим званням "доцент" (25%), спортивним званням "Майстер спорту" (10%), надбавкою "за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби" (50%), надбавкою за оперативно-службову діяльність (50%), надбавкою за вислугу років, яка перерахована відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 р. та становить 33 роки 7 місяців та 2 дні (40%), а також 100% преміальною грошовою надбавкою. В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено (а.с. 79 - 80 т. 1).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 р. по справі № 2а-7641/12/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 200 - 202 т. 2).

Постановою Вищого адміністративного суду України по справі К/800/459/13 від 14 березня 2013 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 р. скасовано в частині відмови у встановленні 40 % надбавки за вислугу років, яка перерахована відповідно до Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 р. і становить 33 роки 7 місяців та 2 дні. Задоволено позовні вимоги в цій частині. Зобов'язано Харківський національний університет внутрішніх справ встановити ОСОБА_1 40 % надбавки за вислугу років. В решті судове рішення залишене без змін (а.с. 82 - 84 т. 2).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідачів на користь позивача невиплаченого грошового утримання та невиплачену частину разової допомоги при звільненні на пенсію в розмірі 176610,11 грн. та невиплаченого розміру пенсії за період з 01.05.2010 р. по 01.09.2013 р. в розмірі 66191,12 грн., а також зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2010 р. по 01.09.2013 р. в розмірі 3818,34 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та підтвердження матеріалами справи.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

По справі була призначена судово-економічна експертиза з метою встановлення правильності розрахунку сум, які на думку позивача підлягали стягненню.

Так, суд першої інстанції ґрунтуючись виключно на Висновках судово- економічної експертизи від 14.10.2013 № 4863 дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Харківського національного університету внутрішніх справ 176610,11 грн., з яких: одноразова грошова допомога - 27576.9 грн., грошове забезпечення з 06.12.2007 по 23.05.2010- 119687.87 грн., компенсація за порушення терміну виплати грошового забезпечення 29345.34 грн.

Частиною 5 ст.82 КАС України встановлено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Між тим, колегія суддів, критично оцінює висновок судово- економічної експертизи від 14.10.2013 № 4863, з огляду на наступне.

Стосовно висновків суду першої інстанції про наявність підстав щодо донарахування одноразової грошової допомоги 27576,9 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Виплата одноразової грошової допомоги передбачена ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вказана норма кореспондується з абзацом 1 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393, згідно якої військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі (в органах) виплачується грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як вбачається з матеріалів справи, на день звільнення ОСОБА_1 вислуга років останнього згідно з наказом ХНУВС від 30.04.2010 р. № 203 о/с складала в календарному обчисленні - 23 роки 01 місяць 24 дні.

До вказаного періоду відповідно до п. 2 Постанова КМУ від 17.07.1992 № 393 в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, включено також 5 років навчання у Харківському державному університеті (з 01.09.1984 по 19.06.1990) з коефіцієнтом 1:0.5. тобто 2 роки 06 місяців.

Згідно з абзацом 8 пункту 10 Постанова КМУ від 17.07.1992 № 393 (в редакції постанови від 04.11.2009. яка діяла на момент звільнення позивача) строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Згідно з вимогами пункту 1 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 період навчання не включається до календарної вислуги років.

Таким чином, для виплати одноразової грошової допомоги вислуга років на день звільнення ОСОБА_1 становила 20 років 07 місяців 24 дні (23.01.24 - 02.06.00), тобто 20 повних календарних років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року № 1322 внесені зміни до Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 та строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні почав обчислюватися згідно з пунктами 1 та 2 постанови.

Згідно Листа МВС України від 02.02.2012 №15/2-460 „Про порядок нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні " вказана норма не розповсюджується на осіб звільнених зі служби до 29.12.2011 року.

Розмір місячного грошового забезпечення позивача па момент звільнення, з урахуванням встановленої згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013 року надбавки за вислугу років в розмірі 40%, складало - 4242,6 гри.

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги складав - 42426 грн.(4242.6 х 50% х 20), яка позивачу виплачена повністю.

Згідно наданих під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції пояснень, експерт ототожнила календарну та пільгову вислугу років, в результаті чого в порушення ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» провела нарахування одноразової грошової допомоги виходячи з пільгової вислуги років, яка становить 33 роки, що в свою чергу призвело до завищення розміру одноразової грошової допомоги на 27576,9 грн.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність донарахування грошового забезпечення за період з 06.12.2007 року по 23.05.2010 року - 119687,87 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пояснень експерту, наданих під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, вона здійснила нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 06.12.2007 року по 23.05.2010 року, виходячи з посади, на яку позивача було поновлено 28.04.2010 року, оскільки на її думку, позивач повинен був працювати починаючи з 06.12.2007 року, однак не зі своєї волі не був допущений до роботи. При цьому, експерт не послалась на жоден нормативний акт, яким можливе проведення таких нарахувань та виплат.

Так, 06.12.2007 року Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 22-а-1917/07 ОСОБА_1 поновлено на службі в органах внутрішніх справ.

Харківським національним університетом внутрішніх справ фактично вказану постанову було виконано наказом № 197 о/с від 28.04.2010 року.

У період з 06.12.2007 року по 28.04.2010 року ОСОБА_1 не перебував на службі в органах внутрішніх справ. У цей період не було жодного наказу ані про нарахування, ані про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення.

Стягнення грошових коштів з органу, якого зобов'язано негайно виконати рішення суду, передбачено виключно положеннями статті 236 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Однак, порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється спеціальним законодавством, зокрема Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-1У.

Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Отже, наведеним нормативно-правовим актом передбачено лише відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та не встановлено обов'язку виплачувати середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3.5.2 наказу МВС України від 31.12.2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим па службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік.

Таким чином, нарахування грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за посадою, на яку було поновлено позивача у 2010 році також є таким, шо не відповідає діючому законодавству.

Крім того, під час проведення розрахунків за період 06.12.2007 року по 23.05.2010 року експертом помилково включено до грошового забезпечення премію у розмірі 20%, яка була встановлена лише під час поновленню на службі в ОВС.

Також, як свідчать матеріали справи, експерт здійснила нарахування грошового забезпечення за період 06.12.2007 року по 23.05.2010 року, незважаючи па те. що 30.04.2010 року позивач вже був звільнений з ОВС на пенсію.

З цього приводу слід зазначити, що з 30.04.2010 року по 23.05.2011 року позивач не подавав відповідних документів до Пенсійного Фонду України. Заява про призначення пенсії була подана ОСОБА_1 лише 23.05.2011 року.

Відповідно до ст. 48 Закону України ..Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними документами Згідно ст. 50 вказаного закону пенсія за минулий час при несвоєчасному ерненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більше як за 12 ісяців перед зверненням за пенсією.

Отже, враховуючи дату подання позивачем заяви про призначення пенсії (23.05.2011 року), остання йому була призначена з 23.05.2010 року, незважаючи на те, що звільнений позивач з 30.04.2010 року.

Таким чином, за період з 01.05.2010 року по 23.05.2010 року, тобто з моменту звільнення до моменту призначення пенсії, експерт безпідставно та на власний розсуд нарахувала позивачеві грошове забезпечення у розмірі 3344.90 грн.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність нарахування позивачу компенсації за порушення терміну виплати грошового забезпечення у розмірі 29345,34 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне

Як вбачається з матеріалів справи, експерт здійснила нарахування компенсації за порушення терміну виплати грошового забезпечення з проведеного ж нею нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 06.12.2007 року по 23.05.2010 року.

Разом з тим, такі висновки є помилковими, оскільки, згідно ст. 3 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", згідно якої сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Враховуючи те, що грошове забезпечення за період з 06.12.2007 року по 23.05.2010 року ОСОБА_1 не нараховувалось взагалі, підстави для застосування ст. 3 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відсутні.

Також судовим розглядом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 р. по справі № 2а-7641/12/2070 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Харківського національного університету внутрішніх справ щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання з урахуванням всіх належних йому надбавок за період з 28.04.2010 року по 30.04.2010 року.

Зобов'язано Харківський національний університет внутрішніх справ призначити і виплатити (доплатити) ОСОБА_1 з 28.04.2010 року щомісячне грошове забезпечення з усіма максимальними надбавками відповідно з максимальним грошовим окладом посади "доцент" (1450, 00 грн.), окладом за спеціальне звання "підполковник міліції" (130,00 грн.), науковим ступенем "кандидат юридичних наук" (15%), вченим званням "доцент" (25%), спортивним званням "Майстер спорту" (10%), надбавкою "за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби" (50%), надбавкою за оперативно-службову діяльність (50%), надбавкою за вислугу років, яка перерахована відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 р. та становить 33 роки 7 місяців та 2 дні (40%), а також 100% преміальною грошовою надбавкою. В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено (а.с. 79 - 80 т. 1).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 р. по справі № 2а-7641/12/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 200 - 202 т. 2).

Постановою Вищого адміністративного суду України по справі К/800/459/13 від 14 березня 2013 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 р. скасовано в частині відмови у встановленні 40 % надбавки за вислугу років, яка перерахована відповідно до Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007 р. і становить 33 роки 7 місяців та 2 дні. Задоволено позовні вимоги в цій частині. Зобов'язано Харківський національний університет внутрішніх справ встановити ОСОБА_1 40 % надбавки за вислугу років. В решті судове рішення залишене без змін (а.с. 82 - 84 т. 2).

28.05.2013 року ГУМВС України на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013 року у справі №К/800/459/13 направлено на адресу управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Харківській області грошовий атестат №34 та копію наказу від 29.04.2013 року № 101 о/с для перерахунку пенсії.

Також, 30.05.2013 року ГУМВС України на адресу управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Харківській області направлено довідку про грошове забезпечення позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 станом на 01.04.2012 р. для здійснення перерахунку відповідно до постанови КМУ № 355 з урахуванням надбавки за вислугу років 40%.

Згідно ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з війської служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

За період з 01.06.2012 р. по 31.06.2013 року пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 Різниця пенсії за вказаний період склала 930,26 грн. (т.5 а.с.54).

Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з урахуванням положень ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення , звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» правомірно проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату та довідки про грошове забезпечення позивача виплачено різницю в пенсії у розмірі 930,26 грн., оскільки право на підвищення пенсії позивач набув саме з моменту отримання ГУПФУ документів з новим розміром грошового забезпечення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, в ході судового розгляду довили обґрунтованість своїх дій, що є наслідком скасування рішення суду першої інстанції і зазначеній частині.

При цьому, колегія суддів вважає правильним рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ХНУВС негайно надати до ГУ МВС України в Харківській області та в ГУ ПФУ в Харківській області всі необхідні документи для отримання позивачем пільг Ветерана ОВС України, зобов'язання ГУ МВС України в Харківській області негайно видати позивачу посвідчення "Ветеран ОВС України", медаль "Ветеран ОВС України", а також довідку, що дає право користуватися пільгами Ветерана ОВС України, відразу після того, як судове рішення за даним позовом набере законної сили, з наступних підстав.

Відповідно до 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2003 року № 4-рп/2003 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) визначено, що в аспекті порушених у конституційному поданні питань положення статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" слід розуміти так, що громадяни України визнаються ветеранами органів внутрішніх справ за наявності умов, передбачених зазначеною статтею, незалежно від часу їх звільнення в запас або у відставку з органів внутрішніх справ.

Згідно п. 2.1 "Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям внутрішніх військ, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей", затвердженої Наказом МВС України "Про окремі питання організації роботи із соціальних виплат в органах внутрішніх справ України" № 611 від 25.06.2013 р., робота з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям внутрішніх військ, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей здійснюється відповідними структурними підрозділами фінансового та кадрового забезпечення головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

У відповідності до п.п. 2.3.3 п. 2.3 вказаної Інструкції, на уповноважений структурний підрозділ покладаються: надання особам, звільненим зі служби на пенсію, посвідчень "Ветеран органів внутрішніх справ", "Учасник бойових дій" і листів талонів на право одержання проїзних документів (квитків) відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, яким призначено пенсію, та членам їх сімей довідок про право на пільги, передбачених для них законодавством.

Таким чином, позивач, вважаючи, що має всі підстави для отримання статусу ветерана внутрішніх справ на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" , має право звернутися із відповідною заявою щодо надання йому такого статусу до уповноваженого структурного підрозділу МВС України, а тому висновки суду першої інстанції про передчасність позовних вимог в цій частині є правомірними.

Щодо надбавки за оперативно - службову діяльність (50%) та надбавки за боротьбу з організованою злочинністю (50 %), судовим розглядом встановлено наступне.

ОСОБА_1 обґрунтовує своє право на вказані надбавки тим, що тривалий час веде боротьбу, беручи участь у судових засіданнях, з організованим злочинним співтовариством, до якого належать, на думку позивача, окремі робітники ХНУВС, органів прокуратури та інші, проводить слідчі дії, що підтверджується судовими рішеннями.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів та додаткові види грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно вказаної постанови, керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надати право установлювати, крім іншого, надбавки.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що, надбавки за оперативно - службову діяльність та за боротьбу з організованою злочинністю не були встановлені позивачу, про що свідчить його пенсійна справа (а.с. 147 - 152, 168 т. 2). Також матеріалами справи не встановлено підстав встановлювати надбавки за оперативно - службову діяльність (50%) та надбавки за боротьбу з організованою злочинністю (50 %).

Колегія суддів також вважає правильним рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині зобов'язання ХНУВС виконати в 3-х денний термін, після того, як судове рішення за даним позовом набере законної сили, всі визначені дії для оформлення та отримання страховки позивачем, зобов'язання ГУМВС України в Харківській області вирішити питання у відповідних органах державної влади про видачу в найкоротший період часу позивачу посвідчення, яке дає право користуватися, за аналогією, пільгами, якими користуються особи, у яких проведено перерахунок окремого періоду служби в ОВС України відповідно до п.п. а) п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", з наступних підстав.

Згідно п. IV Інструкції "Про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям внутрішніх військ, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 611 від 25.06.2013 р., відділ соціальних виплат Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України здійснює контроль за: станом роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям внутрішніх військ, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей; забезпеченням правильності і своєчасності оформлення документів для призначення пенсій та їх подання до органів, що призначають пенсії; визначенням розміру грошового забезпечення, з якого здійснюється перерахунок пенсій; повнотою і своєчасністю розгляду звернень з питань оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг.

При цьому, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України та Законами України віднесені до виключної компетенції органу державної влади.

Наданий позивачем лист Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань від 09.02.2008 р. № 146/0/98-08 свідчить про звернення ОСОБА_1 до міської ради з питання надання вказаного посвідчення (а.с. 93 т. 2).

Позивачем не надано доказів в підтвердження отримання відмови у Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з питань страховки, видачі посвідчення, яке дає право користуватися, за аналогією, пільгами, якими користуються особи, у яких проведено перерахунок окремого періоду служби в ОВС України, а тому висновки суду першої інстанції про відсутність порушень прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах збоку відповідача 1, 3 є правомірними.

Також враховуючи положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання МВС України направити відповідні подання до Міністерства освіти і науки України; Міністерства молоді та спорту України; Міністерства юстиції України про позбавлення наукових ступенів, вчених і почесних звань, заборону займатися правовою та педагогічною діяльністю, в тому числі тренерською роботою, суддівством спортивних змагань, осіб, причетних до правопорушень, зазначених у п. 4 даних позовних вимог, за підсумками проведеного Міністерством внутрішніх справ України службового розслідування, оскільки вони не можуть підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України та Законами України віднесені до виключної компетенції органу державної влади.

Крім того, позивачем пред'явлено позов до Харківського національного університету внутрішніх справ, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. Інших відповідачів позивачем зазначено не було.

Таким чином, суд не може вирішувати питання захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача іншими особами, які на його думку причетні до правопорушень, зазначених у п. 4 даних позовних вимог та до яких не було заявлено позовних вимог.

Водночас, згідно п. 41 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 24 липня 2013 р., МОН може позбавити осіб, яким присуджено наукові ступені або присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, цих ступенів і звання на підставі рішень спеціалізованих вчених рад, де проводився захист дисертацій, або клопотань вчених (науково-технічних) рад, якими приймалося рішення щодо присвоєння вченого звання. Розгляд питання про обґрунтованість присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання, стосовно яких рішення прийняті понад десять років тому, органами атестації не проводиться, за винятком виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело.

Крім того, згідно висновку за матеріалами службового розслідування за фактом нанесення збитків Університету в результаті оплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу у зв'язку з неправомірним звільненням з ОВС, особа, в результаті дій якої ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ України з порушенням чинного законодавства, що потягло подальше нарахування та виплату останньому грошового забезпечення у розмірі 20635,30 грн., померла, службове розслідування припинено. (а.с. 224-225 т. 2).

Враховуючи те, що рішення суду має бути наслідком чинного правового регулювання і не вирішувати позовні вимоги на майбутнє, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок пенсії позивачу починаючи з 01.09.2013 р. і виплачувати пенсію позивачу виходячи з наступного: посадовий оклад (посада доцента) - 1450 гривень; спеціальне звання "підполковник міліції" - 130 гривень; надбавка за науковий ступінь "кандидат юридичних наук" (15%); надбавка за вчене звання "доцент" (25%); надбавка за спортивне звання "Майстер спорту" (10%); надбавка "за виконання особливо важливих завдань" (50%), надбавка за оперативно - службову діяльність (50%); надбавка за боротьбу з організованою злочинністю (50 %), надбавка за вислугу років (40%), преміальна грошова надбавка - 100%, а також з урахуванням всіх підвищень розміру пенсії працівникам органів внутрішніх справ України, які здійснювалися після звільнення на пенсію позивача, тобто після 30 квітня 2010 р.

Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог щодо вирішення публічно- правового спору. У зв'язку з тим, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення на його користь моральної шкоди.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняття в цій частині нової постанови про ОСОБА_1 в задоволенні даної частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Харківського Національного університету внутрішніх справ, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. по справі № 2а-13531/12/2070 скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 невиплаченого грошового утримання та невиплачену частину разової допомоги при звільненні на пенсію в розмірі 176610,11 грн., стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 невиплаченого розміру пенсії за період з 01.05.2010 р. по 01.09.2013 р. в розмірі 66191,12 грн., зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2010 р. по 01.09.2013 р. в розмірі 3818,34 грн. та стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 945,24 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні даної частині позовних вимог.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року по справі № 2а-13531/12/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. Повний текст постанови виготовлений 16.06.2014 р.