Ухвала суду № 39261841, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17111/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представників позивача Смиковського Д. П., Колотила А. О., представника відповідача Бондар І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Олімп" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004402220 від 19.07.2013 року, №0005312220 від 25.10.2013 року..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 р. позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на підставі направлення від 21.06.13 р. №1279, згідно пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу, відповідно до наказу від 20.06.13 р. №55 та на виконання постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України Борисенка В.М. від 04.06.2013 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Скс -Буд», ТОВ «Сагуаро», ТОВ «Асс Буд Груп», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Камтес» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року за результатами якої складено акт від 08.07.2013 року №252/22-221-30973577.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено: п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п.139.1.9., п.139.1 ст.139 Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 491275,00грн.; пп.7.2.3 п.7.2, п. 7.4.1 п. 7.4, п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, всього на суму 419118,00грн.

На підставі акту перевірки від 08.07.2013 року №252/22-221-30973577 ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0004402220 від 19.07.2013 року, за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 369 389,00грн, з яких, за основним платежем - 299013 грн., штрафні (фінансові) санкції 70376 грн.; податкове повідомлення-рішення №0004302220 від 19.07.2013 року за платежем з податку на прибуток на загальну суму 489856,00грн., з яких за основним платежем - 395219 грн., штрафні (фінансові) санкції - 94637 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0005312220 від 25.10.2013 року за платежем податок на прибуток на загальну суму 119 129,00грн., з яких за основним платежем - 96056грн., штрафні (фінансові) санкції - 23073 грн.

Так що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Сагуаро», ТОВ «Асс Буд Груп», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Камтес».

На підтвердження реального здійснення господарської діяльності, позивачем надано до суду та залучено в матеріали справи копії податкових накладних.

Решта первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами була вилучена старшим оперуповноваженим з ОВС УПМ ДПС у м. Києві підполковником податкової міліції Симанович В. Л. 01.04.2013 р. на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.02.2013 р. (а. с. 124) в межах кримінального провадження.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як зазначалося вище, у матеріалах справи відсутні первинні документи в обсязі, що має бути, на думку колегії суддів, достатнім для підтвердження позивачем реальності господарських операцій з контрагентами.

В судовому засіданні 15.05.2014 р. представника позивача зазначено, що всі первинні документи у позивача вилучено та не повернуто.

Натомість, як випливає з матеріалів справи, постановою старшого слідчого з ОВС слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України підполковника податкової міліції Лисенка О. О. від 07.11.2013 р. (а. с. 188-202 Т. 1) вирішено вилучені під час проведення слідчих дій речі, предмети та документи повернути їх власникам.

В судовому засіданні 15.05.2014 р. представники позивача пояснили, що на звернення в усній формі до органів податкової міліції вилучені первинні документи повернуті не були.

Крім того, в судовому засіданні 15.05.2014 р. колегією суддів було вирішено питання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі та судове засідання перенесено за клопотанням позивача для повернення позивачем вилучених первинних документів та надання їх до суду апеляційної інстанції.

Стосовно долучених в судовому засіданні документів за наслідками їх дослідження колегія суддів зазначає наступне.

Вказані документи являють собою сукупність довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання - передачі виконаних робіт за виконання робіт позивачем на користь замовників (Т. 2, Т. 3).

З вказаних документів випливає, що позивачем виконувались певні будівельні роботи в статусі підрядника або субпідрядника.

Натомість, колегія суддів зауважує, що жоден з долучених документів не підтверджує реальність здійснення господарської діяльності між позивачем та зазначеними вище контрагентами, якими було виписано податкові накладні, оскільки в жодному документі не зазначено контрагентів в якості підрядника чи субпідрядника та назви цих контрагентів не згадуються взагалі, а тому колегія суддів не приймає подані документи в якості належного доказу реальності господарських операцій.

Також, в судовому засіданні 05.06.2014 р. представниками позивача подано довідки про вартість виконаних робіт на користь позивача від ТОВ «Камтес» (4 арк.), від ТОВ «Асс Буд Груп» (1 арк.), від ТОВ «Екотех-СМУ» (1 арк.) та копії податкових накладних, виписані контрагентами, що вже наявні в матеріалах справи (21 арк.).

Натомість, колегія суддів зауважує, що подані документи не відповідають обсягу виконаних робіт і не є поданими в достатній кількості.

З огляду на все вищезазначене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.