Постанова № 39261790, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3319/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М. А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника відповідача Орленка М. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" заборгованості в розмірі 80 615,42 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, однак, оскаржувану постанову суду - скасувати частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ДП "Український науково-дослідний і пректно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" (ідентифікаційний код 00294349) є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва.

За підприємством відповідача обліковуються особи, яким призначено пенсію згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Згідно повідомлень управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва від 30 жовтня 2013 року № 3, від 9 грудня 2013 року № 14814/03, від 30 грудня 2013 року № 20, від 8 січня 2014 року № 61/03, від 5 лютого 2014 року № 1627/03, управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 30 жовтня 2013 року № 4, від 29 листопада 2013 року № 2, від 30 грудня 2013 року № 50, управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва від 30 жовтня 2013 року № 9, від 29 листопада 2013 року № 26, від 30 грудня 2013 року № 28, управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва від 29 листопада 2013 року № 20, від 30 грудня 2013 року № 26, управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва від 29 листопада 2013 року № 3, від 30 грудня 2013 року № 49, управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва від 29 листопада 2013 року № 25, від 30 грудня 2013 року № 29, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 29 листопада 2013 року № 31, від 30 грудня 2013 року № 36, управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 29 листопада 2013 року № 23, від 30 грудня 2013 року № 27, управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 29 листопада 2013 року № 24, управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 29 листопада 2013 року № 28, від 30 грудня 2013 року № 32, управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 28 листопада 2013 року № 1, від 30 грудня 2013 року № 1, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 30 грудня 2013 року № 48 про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, ДП "Український науково-дослідний і пректно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" повинно було відшкодувати кошти на виплату різниці між сумами пенсій за період з листопада 2013 року по січень 2014 року в розмірі 80 615,42 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 24 Закону України від 13.12.1991 № 1977-ХІІ "Про наукову і науково-технічну діяльність" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1977-ХІІ) встановлено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (пункт 3 Порядку).

Згідно пункту 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 05.06.2014 р., вищезазначені повідомлення пенсійного органу відповідачем не оскаржувалось.

За таких обставин вимога позивача є нескасованою, а тому правомірною.

Цифрові показники суми, що вимагається шляхом стягнення, відповідають сумам розрахунків, залучених позивачем до матеріалів справи.

Незгода з цими сумами відповідача у зв'язку з неоскарженням визначених сум не може бути прийнята колегією суддів в якості правомірної підстави для відмови у їх оплаті.

Натомість, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї копій платіжних доручень № 1504 від 13.03.2014 р., № 1486 від 25.02.2014 р., № 1487 від 20.02.2014 р. заборгованість за спірний період була сплачена позивачем частково у загальному розмірі 25167, 96 грн.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 71 КАС України, колегія суддів зазначає, що представнику позивача своєчасно були направлені матеріали апеляційної скарги, з якої вбачається твердження відповідача про сплату ним вищезазначеної суми, з пропозицією позивачу надати відповідні заперечення.

Станом на день ухвалення рішення заперечення позивача до суду апеляційної інстанції не подавалися.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів, щодо яких наявний доказ про їх сплату, з метою уникнення подвійного відшкодування різниці сум пенсій науковим працівникам з боку відповідача.

В іншій частині доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції, а тому задоволенню не підлягають.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення частково не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 р. в частині стягнення з Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" 25167, 96 грн. (двадцяти п'яти тисяч ста шестидесяти семи гривень 96 копійок) скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 р. залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" (ЄДРПОУ 00294349) судовий збір у розмірі 285, 19 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 19 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 10.06.2014 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.