Постанова № 39261618, 16.06.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2014 року Чернігів Справа № 825/1844/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

2. Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові

про визнання протиправною та скасування вимоги

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність від 26.03.2014,

від відповідача 1 Литвиненко Я.В., довіреність від 18.04.2014 № 4713/9/25-26-10-00-10,

від відповідача 2 Мірошниченко О.П., довіреність від 27.02.2014 року № 4112/01, -

В С Т А Н О В И В:

28.05.2014 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до 1. Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові), 2. Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - УПФУ в м. Чернігові) про визнання протиправною та скасування Вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № Ф-777 від 21 травня 2014 року - про сплату ОСОБА_1 недоїмки у сумі 9879 грн. 12коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що є фізичною особою - суб'єктом господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування та є пенсіонером за віком з 29.11.2011 (як матір дитини-інваліда 2-ої групи з дитинства по зору), а тому згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звільняється від сплати за себе єдиного внеску. За таких обставин позивач вважає вимогу про сплату недоїмки № Ф-777 від 21.05.2014 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до картки особового рахунку по єдиному соціальному внеску позивача, переданої Пенсійним фондом України у м. Чернігові станом на 01.10.2013 рахується заборгованість в сумі 6198,47 грн. (позивач в 2013 році застосувала спрощену систему оподаткування (єдиний податок). Відповідно позивачу в картці особового рахунку в автоматичному режимі в АІС "Податковий блок" проведено нарахування 21.10.2013 за 3 квартал 2013 року в сумі 1194,03 грн., 20.01.2014 за 4 квартал 2013 року в сумі 1218,67 грн. та за 1 квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн. Звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, можливо лише після досягнення пенсійного віку, встановленою нормами статті 26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Всі інші категорії осіб, що отримують пенсію на пільгових умовах зобов'язані сплачувати єдиний внесок. Заява позивача щодо надання документів, що підтверджують статус пенсіонера за віком або інваліда та отримання відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу для звільнення від сплати єдиного внеску до ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області не надходила, а тому вимоги, викладені в позовній заяві, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача 2 просила у задоволенні позову відмовити, надавши заперечення проти позову наголосила, що критерієм звільнення від сплати єдиного внеску є досягнення особою, яка обрала спрощену систему оподаткування, певного віку після якого вона має право на призначення відповідної пенсії, а не факт отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах, а оскільки позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах та не досягла 60 років, то вона не звільняється від сплати єдиного соціального внеску.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач (код НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 08.06.1992, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.8).

Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3 дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування з 01.04.2012, ставка єдиного податку позивача складає 5%, група 1 (а.с.9).

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою - суб'єктом господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування та пенсіонером за віком з 29.11.2011 (як матір дитини-інваліда 2-ої групи з дитинства по зору), що підтверджується матеріалами справи (а.с.7, 10, 11-12).

Між тим, ДПІ у м. Чернігові на підставі картки особового рахунку платника 21 травня 2014 року була винесена вимога за № Ф-777 про сплату ОСОБА_1 недоїмки у сумі 9879,12 грн. (а.с. 6).

Таким чином, дослідивши фактичні підстави нарахування даного зобов'язання суд зазначає, що згідно Закону України від 07.07.2011 № 3609-УІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України те деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" доповнено статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" частиною четвертою такого змісту: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком, відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також згідно вищезазначеної статті такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Враховуючи вищезазначене, положення частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" поширюється на осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства у відповідність із цим законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами, внесеними Законом № 3609 від 07.07.2011 та набули чинності 06.08.2011), тимчасово, до прийняття відповідного закону: матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Тобто, приймаючи до уваги період чинності Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та його Прикінцевих положень - 06.08.2011, своє право на пенсію за віком позивач оформила згідно вказаного Закону на час його дії - 07.05.2012.

Таким чином, суд приходить до висновку, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, враховуючи наведене для вищезазначених платників, починаючи з серпня 2011 року, обов'язок щодо сплати єдиного внеску є добровільним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога про сплату недоїмки № Ф-777 від 21.05.2014 в розмірі 9879,12 грн. прийнята з порушенням вимог Закону, оскільки вона винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

Щодо посилання позивача на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 825/963/14 від 24 квітня 2014 року (а.с. 14-15), суд зауважує, що вона законної сили не набрала, а тому на підставі статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не приймає її до уваги, оскільки лише постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи статтю 19 Конституції України, частину 1 статті 11, статей 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування вимоги від 19.11.2013 року ДПІ м. Чернігова ГУ Міндоходів № Ф-789 про визнання протиправною та скасування Вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № Ф-777 від 21 травня 2014 року - про сплату ОСОБА_1 недоїмки у сумі 9879 грн. 12 коп. - підлягають задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати Вимогу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № Ф-777 від 21 травня 2014 року - про сплату ОСОБА_1 недоїмки у сумі 9879 грн. 12коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого квитанцією від 28.05.2014 № 11/18 у сумі 182,70 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О.Скалозуб