Постанова № 39261493, 11.06.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа № 809/1663/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Саранчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.М.",

про стягнення заборгованості в сумі 15458,28 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі також - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.І.М." (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 15458,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення норм Податкового кодексу України, не погашено узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15458,28 грн, у тому числі пеня 172,28 грн, що виникли на підставі самостійно поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад та грудень 2013 року. Оскільки відповідачем не надано доказів погашення сформованої заборгованості, просить суд стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача, вимоги викладені в адміністративному позові підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 06.06.2014 року (а.с.19). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без участі уповноваженого представника на адресу суду не поступало, правом подання заперечення на адміністративний позов відповідач не скористався.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11-13), юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.М." зареєстроване 31.01.2006 року. Згідно із статтею 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що 04.03.2014 року відповідачем подано до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за 11 місяць 2013 року (а.с.5-6), на суму податку - 9733 грн, та за 12 місяць 2013 року, на суму податку - 5553 грн. (а.с.7-8). У зв'язку із несплатою вищевказаних зобов'язань у встановлений законом строк, дані суми набули статусу податкового боргу.

Станом на момент розгляду даної адміністративної справи самостійна визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті, в загальному розмірі 15286 грн відповідачем не погашена. Окрім цього, на суму боргу нарахована пеня в загальному розмірі 172,28 грн. Заборгованість з податку на додану вартість щодо відповідача в розмірі 15458,28 грн підтверджується випискою з облікової картки платника податку щодо відповідача (а.с.10).

Судом встановлено, що 19 вересня 2013 року відповідачу направлялася податкова вимога №184-11 на суму 1986,02 грн, яка отримана уповноваженою особою відповідача у відповідності до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.9) та останнім не оскаржувалася.

Відповідно до приписів частини 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Враховуючи, що заборгованість, визначена у вищевказаній податковій вимозі відповідачем не погашалася, а сума податкового боргу зросла, додатково податкова вимога не надсилалася.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами пункту 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до частини 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 203.1. статті 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із пунктом 203.2. статті 203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

В пункті 87.1. статті 87 Податкового кодексу України зазначається, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент розгляду даної адміністративної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в загальному розмірі 15458,28 грн, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку. Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "М.І.М." (ідентифікаційний код 33932690), а також за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "М.І.М." (ідентифікаційний код 33932690) в дохід бюджету заборгованість в сумі 15458 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 28 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 16.06.2014 року.