Постанова № 39261380, 01.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 р. Справа № 804/3251/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Букіна Л.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання Червяченко Д.В.,

представників позивача Жикіна А.Б., Шкарбан Т.В.,

представника відповідача Задорожна А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Профіль України» із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів від 18.10.2013 року № 110100000/2013/00576.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 18.10.2013 року № 110100000/2013/200475/1.

В обґрунтування позовних вимог Позивач послався на те, що митна вартість товару, визначена декларантом (позивачем) у ДМВ за ціною угоди, для митного оформлення надані всі необхідні документи, проте митним органом митна вартість товару визначена за резервним методом, посилаючись на цінову інформацію ЦБД ДМСУ, що призвело до підвищення митної вартості товару. Позивач вважає, що Рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті безпідставно і з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити, пояснили, що позивачем надано Дніпропетровській митниці перелік необхідних документів, на підставі яких можливо визначити митну вартість товару за ціною угоди, проте відповідачем прийняті оскаржені рішення із порушенням нормам чинного законодавства. Представники позивача додатково пояснили, що митним органом не проведено консультації із декларантом, що є порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, митним органом було застосовано цінову інформацію щодо товару, який за своїми фізичними характеристиками не відповідає товару, оформлення якого здійснював позивач.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, заперечуючи проти позову пояснив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав пакет документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, проте вони мають розбіжності, а тому визначити митну вартість за ціною договору було не можливо, у зв'язку з чим застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Торговий дім Профіль України» 16.10.2013 року звернулось до Дніпропетровської митниці для здійснення митного оформлення товару - «оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,35 мм», «оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,40 мм», який надійшов на адресу ТОВ «Торговий дім Профіль України», на підставі зовнішньоекономічного контракту від 08.06.2010 року № YF0806-10, укладеного між фірмою «HANGZHOU YONGZHAN TRADING CO., LTD.» (КНР) та ТОВ «Торговий дім Профіль України», шляхом електронного декларування (митна декларація №110100000/2013/232727).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару декларантом надані документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 03.12.2012 № 110/2012/0001937;

- залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 12.10.2013 року №40824617;

- коносамент від 28.08.2013 року № ZBJD115721;

- банківський платіжний документ від 09.08.2013 року №358, від 07.10.2013 року №411;

- прейскурант цін (прайс-лист виробника) від 12.08.2013 року;

- Swift 1503 від 09.08.2013, Swift 1617 від 07.10.2013 року;

- Виписка с бухгалтерської документації № 01-470 від 16.10.2013 року;

- розрахунок ціни (калькуляція) від 12.08.2013 року;

- рахунок-фактура (інвойс) від 12.08.2013 року № TR110755C;

- пакувальний лист №б/н від 12.08.2013 року;

- специфікація № 101 від 07.08.2013 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.06.2010 року № YF0806-10;

- сертифікат про походження товару від 13.08.2013 року № CCPIT130584688;

- сертифікат якості від 12.08.2013 року № TR110755C;

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 110100000/0701 від 15.10.2013 року;

- копія митної декларації країни відправлення від 05.09.2013 року № 310420130549312783.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 2 статті МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч. 5 статті 54 МК України має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до статті 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:

- формато-логічного контролю;

- контролю співставлення;

- контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митним органом за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 затверджено Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками.

Так, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості у Програмно інформаційному комплексі «Інспектор-2006» спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР), а саме:

- Захід 106-2: Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Заявлена митна вартість товарів нижча, ніж при попередньому митному оформленні такого товару одержувача;

- Захід 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів - «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».

Згідно із п. 2.3 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Так, посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

За результатами такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме:

- дата оплати (07.10.2013) не кореспондується з датою фактичного відвантаження відповідно до дати інвойсу №TR110755A від 12.08.2013;

- висновок ДП «Укрзовнішекспертиза» від 30.09.2013 року № 4390 посилається на специфікацію №101 від 07.09.2013 до зовнішньоекономічного контракту №YF0806-10 від 08.06.2010, тоді як заявлено та надано до митного оформлення специфікацію №101 від 07.08.2013 до зовнішньоекономічного контракту №YF0806-10 від 08.06.2010;

- згідно п.13 контракту №YF0806-10 від 08.06.2010 строк його дії до 31.12.2011, відсутня будь-яка інформація щодо пролонгації;

- у декларації країни експорту зазначено контракт №YF110755А, який не надано до митного оформлення та зміст якого невідомий.

Митним органом направлено електронне повідомлення, яким зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) інформацію про строк дії контракту №YF0806-10 від 08.06.2010 року та контракт №YF110755А;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивач листом від 18.10.2013 року № № 01-505 надав наступні документи:

- пролонгація контракту №YF0806-10 від 08.06.2010 року,

- лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про помилки у висновку № 4673/1 від 15.10.2013 року.

Крім того, декларант зазначив, що на його думку, виявлені розбіжності не впливають на визначення митної вартості товару, а також повідомив митницю про неможливість надання додаткових документів.

Слід зазначити, що консультація з декларантом проводиться з метою обміну інформацією, і така інформація (додаткові документи) надано декларантом, що є підтвердженням того, що консультацію було проведено. Тому, твердження представників позивача щодо непроведення консультацій із декларантом є безпідставними.

Щодо розбіжностей та відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, які виявлені митним органом при проведенні перевірки документів декларанта, слід зазначити наступне.

Дата оплати (07.10.2013 року) не кореспондуються з датою фактичного відвантаження відповідно до дати коносаменту, інвойсу.

Згідно п.3.1 контракту №YF0806-10 від 08.06.2010 року товар продається на умовах, визначених в доповненнях до даного контракту. Пункт 3.2 визначає, що поставка буде здійснюватись за реквізитами, вказаними у доповненнях до контракту.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом встановлено, що умови оплати згідно Доповнення № 101 від 07.08.2013 року до контракту - 100% передплата.

Прайс-лист від 12.08.2013 року в якості умов платежу передбачають 100% передплату.

рахунок-проформа від 07.08.2013 № TR110755В в якості умов платежу також передбачає 100% передплату.

Фактично відвантаження за коносаментом №ZBJD115721 відбулось 28.08.2013, а оплата відбулась всупереч умовам договору:

- платіжним дорученням від 08.08.2013 № 358 на суму 3 982,50 дол. США,

- платіжним дорученням від 07.10.2013 № 411 на суму 77 918,38 дол. США, тобто здійснена після відвантаження товару, що не можна вважати передплатою.

Так, передплата повинна бути здійсненна до відвантаження товару. З огляду на це 100% платіж за товар повинен бути здійснений до дати відвантаження (28.08.2013).

Крім того, в графі «Призначення платежу» платіжного доручення від 07.10.2013 №411 наявне посилання на контракт від 08.06.2010 №YF0806-10 та на рахунок-фактуру від 12.08.2013 № TR110755С. У вказаному рахунку № TR110755С наявне посилання лише на вищезгаданий контракт від 08.06.2010 №YF0806-10, яким передбачено здійснення великої кількості товару на загальну суму 2 000 000, 00 дол. США. Тобто, відсутнє посилання на реквізити доповнення до контракту, за яким здійснюється поставка, як в рахунку, так і в платіжному документі.

Інше платіжне доручення № 358 від 08.08.2013 має посилання на контракт від 08.06.2010 №YF0806-10 та на рахунок-проформу від 12.08.2013 № TR110755. Вказаний рахунок № TR110755 передбачає здійснення поставок на загальну суму 199 125 дол. США та має посилання лише на вищезгаданий контракт від 08.06.2010 №YF0806-10, яким передбачено здійснення великої кількості товару на загальну суму 2 000 000, 00 дол. США.

Так, за поданими документами можна пересвідчитись виключно в тому, що поставка і оплата за товар здійснюються за контрактом від 08.06.2010 №YF0806-10, а підтвердження того, за яким саме доповненням до контракту це здійснено, відсутні.

Комерційні документи - документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на підставі їх здійснює оплату. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та у рахунку-проформі.

Рахунок-фактура - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку.

Крім того, в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Вказане не дає можливості ідентифікувати товар та може свідчити про зміну вартості товару після відвантаження і відноситься до розбіжностей в наданих документах.

У митного органу були сумніви щодо дії строку договору.

Так, Згідно п.13 контракту №YF0806-10 від 08.06.2010 строк його дії до 31.12.2011. При митному оформленні декларантом не надано пролонгацію контракту від 08.06.2010 YF0806-10 про термін його дії.

Так, декларантом при митному оформленні не надано документ, який визначає ціну товару, умови поставки та інші обов'язкові умови, необхідні для митного оформлення товару за ціною угоди.

В процесі консультацій Позивач надав доповнення до контракту від 15.09.2011, який нібито продовжує строк дії контракту №YF0806-10 від 08.06.2010. Пункт 2 вищевказаного доповнення визначає наступне: «Дійсний контракт вступає в силу після підписання і діє до 31 грудня 2014 року». Однак, в п.3 вказано: «Ця додаткова угода набирає чинності з моменту підписання його сторонами».

Слід зазначити, що надане доповнення до контракту від 15.09.2011 містить лише підпис і печатку покупця (Позивача), а також печатку продавця, в той час як підпис продавця відсутній. З огляду на таку обставину, дане доповнення до контракту не можна вважати таким, що набрало законної сили.

Крім того, у декларації країни експорту зазначено контракт №YF110755С, який не надано до митного оформлення та зміст якого невідомий.

Надані в листі від 18.10.2013 № № 01-505 пояснення з приводу права відправника зазначати в декларації країни відправлення в графі «№ контакту» (яку Позивач назвав «№ документу», що не відповідає дійсності) або номер контракту, або номер рахунку, за яким відбувається відвантаження не є належним доказом і не має жодного документального підтвердження.

Так, Позивач вказав на те, що в експортній митній декларації відправник вказав номер рахунку - 110755С.

Проте, поставка товару здійснюється за контрактом від 08.06.2010 №YF0806-10, який повинен бути вказаній у митній декларації країни відправлення. Більш того, в даному випадку номер рахунку, який подано до митниці, - № TR110755С, а не №YF110755С, а тому посилання на те, що документ в декларації країни відправлення в графі «№ контакту» є саме рахунком з огляду на часткове співпадіння номеру є неприйнятним.

Таким чином, надані Позивачем документи не відповідають положенням п.2 ч.2 ст. 52 Митного кодексу України щодо достовірності відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони можуть витребувати додаткові документи для перевірки правильності вказаної митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву, що вона визначена вірно.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом.

Відповідно до п.6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Отже, митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати лише належні документи, оскільки надання неналежних документів не може вважатись виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товару.

У зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці послідовно застосовано другорядні методи визначення митної вартості.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів), у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування Дніпропетровською митницею цього методу для визначення митної вартості товару.

Відповідно до статті 60 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 Митного кодексу України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (статті 62, 63 Митного кодексу України) повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів також унеможливила застосування зазначених методів.

Тому, під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів.

Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості (статті 64 Митного кодексу України) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

З урахуванням позиції підприємства, відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, митним органом, відповідно до статті 55 Митного кодексу України, прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 28.10.2013 року № 110100000/2013/200475/1.

При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, у рішенні, зокрема, зазначено про неподання декларантом до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України. Вказується також, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що: заявлено неповні відомості про митну вартість товару; використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності).

Також зазначено, що митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості, заявленій по ВМД №125130005/2013/162407 від 04.10.2013 року.

У судовому засіданні представники позивача зазначали про незгоду із застосуванням митницею декларації ВМД №125130005/2013/162407 від 04.10.2013 року, а можливість застосування ВМД № 110100000/2013/228403 від 11.09.2013; № 110100000/2013/229495 від 19.09.2013; № 110100000/2013/231873 від 09.10.2013; № 110100000/2013/231952 від 10.10.2013, відповідно до яких вартість товару визначена нижче, ніж у ВМД №125130005/2013/162407 від 04.10.2013 року .

Разом з тим, оскаржуване рішення про коригування вартості товару стосується митного оформлення прокату товщиною 35 та 40 мм, який надійшов за контрактом YF0806-10 від 08.06.2010.

Згадані представниками позивача митні декларації оформлені на ввезення товару «прокат плоский з нелегованої сталі, з покриттям цинком» (однак, різної товщини: від 30 до 65 мм) за тим самим контрактом YF0806-10 від 08.06.2010 року.

Проте, вказані декларації оформлені за шостим (резервним) методом, що підтверджується цифровим зазначенням (6) у графі 43. Митна вартість за вказаними митними деклараціями скоригована на підставі митної декларації №125130005/2013/162407 від 04.10.2013.

Суд зазначає, що основою для коригування митної вартості за ст. 59, 60 Митного кодексу України є вартість операції з ідентичним або подібним (аналогічним) товаром. Пунктом першим частини першої статті 57 Митного кодексу України передбачено, що основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Таким чином, основою для коригування за ст. ст. 59, 60 Митного кодексу України є митна вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначена за основним (першим) методом. Проте, митна вартість товарів за МД №110100000/2013/228403 від 11.09.2013, МД №110100000/2013/229495 від 19.09.2013, МД №110100000/2013/231873 від 09.10.2013 та МД №110100000/2013/231952 від 10.10.2013 визначена за резервним методом, що унеможливило визначення митної вартості за ст.ст. 59, 60 Митного кодексу України.

Таким чином, другий та третій методи визначення митної вартості не могли бути застосовані.

Як було зазначено, методи на основі віднімання та додавання вартості (ст. ст. 62, 63 Митного кодексу України) повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів унеможливила застосування зазначених методів.

Відповідно до ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналогічні норми містяться в ст. 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Приміткою до статті 7 пе6редбачено, що митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення митної вартості товару, за митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 18.10.2013 року №110100000/2013/00576.

Відповідно до ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, Картка відмови прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 7 ст. 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Так, товар випущено у вільний обіг за бажанням підприємства за МД № 110100000/2013/233051 під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Держбюджету України.

На підставі викладеного, враховуючи, що декларантом надано документи, за якими неможливо встановити достовірність відомостей про визначення митної вартості за основним методом, митним органом правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 28.10.2013 року № 110100000/2013/200475/1, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 18.10.2013 року №110100000/2013/00576 прийняті на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючими нормативно-правовими актами, і тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Профіль України» - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено у повному обсязі 07.04.2014 р.

Головуючий суддя Л.Є. Букіна