Ухвала суду № 39260848, 10.06.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/1841/14 Головуючий в І інстанції Іванцова Н.К.

Категорія: 20 Доповідач: Орловська Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року червня місяця 10 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Орловської Н.В.

Суддів: Майданіка В.В.

Кутурланової О.В.

при секретарі Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль та виключення майна з акту опису та арешту,

В С Т А Н О В И Л А:

03 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль і виключення майна з акту опису та арешту вказуючи, що 01 липня 2010 року, на підставі договору купівлі-продажу, укладеному у простій письмовій формі, придбав у відповідача автомобіль марки «ЗАЗ» модель № 110307, державний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, бежевого кольору, за який сплатив обумовлену ціну 3000 доларів США грн., про що продавець ОСОБА_3 видав письмову розписку. 16 лютого 2014 року на стаціонарному посту ДПС автодороги Р-47 Херсон - Нова Каховка - Генічеськ, автомобіль був вилучений, як такий що знаходиться під арештом згідно постанови ВДВС Суворовського РУЮ в м. Херсоні від 23 жовтня 2013 року та оголошена заборона його відчуження, що позбавляє його можливості користуватись придбаним майном.

Просив визнати за ним право власності на автомобіль марки «ЗАЗ» модель № 110307, державний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, та виключити його з акту опису і арешту майна від 23 жовтня 2013 року, складеного державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні.

Заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 квітня 2014 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не враховано, що правочини які укладаються на суму що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян укладаються у письмовій формі, при цьому не вимагається його нотаріальне посвідчення або державна реєстрація, а тому договір купівлі-продажу автомобіля було укладено у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Висновок суду щодо порушення ним порядку державної реєстрації та зняття з обліку автомобіля є неправильним, оскільки це обов'язок власника, який має намір продати автомобіль, а зняття з обліку транспортного засобу проводиться після його огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що автомобіль марки ЗАЗ модель "110307", 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_3, що підтверджується виданим 03.02.2004р. Херсонським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.5).

Довіреністю від 25.05.2005 року, посвідченої нотаріально, ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_5 і ОСОБА_6 керувати і розпоряджатися від свого імені зазначеним автомобілем, належним йому на праві приватної власності. (а.с.6).

В свою чергу, посвідченої нотаріально довіреністю від 01.07.2010 року ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_7 продати належний ОСОБА_3 зазначений автомобіль за ціну та на умовах за їх розсудом.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 посилався на те, що право власності на спірне майно виникло на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2010р., укладеному у простій письмовій формі, предметом якого є автомобіль.

Відповідно до вимог ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно положень ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» та п.п. 8, 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. № 1371, обов`язковою передумовою для укладання договору купівлі - продажу транспортного засобу автомобіль має бути знятий з обліку попереднім власником на час його продажу.

На підставі заяв власників і поданих ними документів, які підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, проводиться державна реєстрація транспортних засобів, що підтверджує перехід права власності, в тому числі і на підставі відповідних угод.

Таким чином, законодавець пов'язує набуття права власності на автомобіль з певною процедурою, чого не було зроблено у даному випадку.

Враховуючи, що в момент укладання письмової угоди сторони не дотримались встановленого законодавством умов та порядку, такий договір не можна визнати укладеним, та право власності на майно отримане за такою угодою не виникає, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених вимог.

Надана суду апеляційної інстанції заява ОСОБА_3 про підтвердження факту укладання договору купівлі-продажу автомобіля, та укладений між сторонами договір купівлі-продажу, не спростувують висновки суду, оскільки ці наміри сторін підлягають реалізації на час укладання угоди, в тому числі шляхом зняття компетентним органом автомобіля з реєстрації за заявою ОСОБА_3 та перереєстрації його на нового власника, як це передбачено вище зазначеним «Порядком…».

Крім того, із заяви ОСОБА_3 вбачається, що він визнає позов та не заперечує проти його задоволення, що свідчить про відсутність між сторонами спору, який би підлягав вирішенню в судовому порядку.

Оскільки справа розглянута з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: