Ухвала суду № 39259709, 17.06.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/17/14-к Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.

Провадження № 11-кп/783/314/14 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року в м. Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Березюка О.Г.,

суддів: Галина В.П., Пайонкевича Т.Т.,

при секретарі судового засідання Мельниченко І.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013150010000817 від 04.11.2013 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Діброва Миколаївського району Львівської області, який проживає АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 31 березня 2014 року,

з участю прокурора Немерівського О.Ю.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 31.03.2014 року в часині призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 покарання скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на шість років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та з конфіскацією майна. У відповідності до ст.54 КК України позбавити ОСОБА_1 шостої категорії одинадцятого рангу державного службовця.

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 31.03.2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та призначено йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком три роки та покладено обов'язки згідно зі ст.76 КК України. У відповідності до ст.54 КК України позбавлено ОСОБА_1 шостої категорії одинадцятого рангу державного службовця. Запобіжний захід застава в розмірі 91760 грн. до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог прокурор покликається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано було звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання, при цьому не було враховано характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, а саме те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин з ознаками корупції, поєднаний з вимаганням.

Таким чином, прокурор вважає вирок суду в частині призначеного покарання незаконним, оскільки, на думку прокурора, судом було неправильно застосовано закон та особі призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_4, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора. Заперечуючи доводи апеляційної скарги прокурора, захисник ОСОБА_4 зазначає, що постановлений вирок відносно ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим в частині застосування ст.75 КК України, а тому вважає, що вирок слід залишити без змін.

Згідно з вироком суду обвинувачений ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника відділу Держземагенства у Радехівському районі Львівської області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, якій присвоєно 11 ранг державного службовця в межах 6 категорії посад, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, діючи з корисливих мотивів, вимагав у ОСОБА_5 неправомірну вигоду у великому розмірі та одержав першу її частину за вчинення дій з використанням службового становища та наданих йому законом повноважень.

Так, ОСОБА_1, діючи на підставі п. 4.21 Положення про Управління (Відділ) Держземагенства у районі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.05.2012 за № 258, будучи в силу службового становища уповноваженим на вчинення дій, пов'язаних з погодженням документації з землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою подальшої їх безоплатної приватизації, в період з серпня по жовтень 2013 року, під час неодноразових спілкувань з ОСОБА_3, яка мала намір отримати у власність земельну ділянку, перебуваючи в приміщенні Управління Держземагенства у Львівській області, що за адресою: м. Львів, проспект В.Чорновола, 4, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, маючи умисел на безпідставне та незаконне одержання грошової винагороди, вимагав у ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 30 тис. доларів США, що згідно курсу НБУ становить 239 790 грн. та в 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за позитивне вирішення питання погодження, підготовки та видачі відповідних документів, які є підставою для одержання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,8 га за межами села Вузлове Радехівського району Львівської області, в порядку безоплатної приватизації, при цьому встановивши порядок оплати з розрахунку 10 тис. доларів США в якості авансу та в подальшому 20 тис. доларів США, в якості основної суми платежу, після виготовлення технічної документації та зміни цільового призначення земельної ділянки.

Усвідомлюючи, що позитивне вирішення питання погодження, підготовки та видачі відповідних документів прямо залежить від дій ОСОБА_1, а також те, що останній, користуючись своїм службовим становищем, умисно створює умови, за яких ОСОБА_6 вимушена дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, остання погодилась з пропозицією ОСОБА_1

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 06.11.2013, близько 14.00 год., перебуваючи в салоні свого транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, припаркованому на автостоянці біля супермаркету «Арсен», що на проспекті В.Чорновола, 93 у м. Львові, одержав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10 тис. доларів США (згідно офіційного курсу НБУ становить 79 930 грн.), в якості першої частини неправомірної вигоди за позитивне вирішення питання погодження, підготовки та видачі відповідних документів, які є підставою для одержання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,8 га за межами села Вузлове Радехівського району Львівської області, в порядку безоплатної приватизації, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів, а предмет неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США вилучено.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор Немерівський О.Ю. підтримав вимоги апеляційної скарги та навів аналогічні доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 заперечили апеляційну скаргу прокурора з мотивів, викладених в поданих запереченнях захисником ОСОБА_4

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивні характеристики з місця праці та проживання, те, що ОСОБА_1 одружений, на обліках у психоневрологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, являється інвалідом третьої групи загального захворювання, визнанням ним своєї вини, відношення до вчиненого та щире каяття, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, позитивну характеристику, стан здоров'я, інвалідність третьої групи, обставини, що обтяжують покарання - відсутні.

Таким чином колегія суддів приходить до переконання, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України у межах встановлених у санкції статті, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з врахуванням вище викладених обставин та характеризуючи даних особу обвинуваченого ОСОБА_1, дійшов до правильного висновку про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст.75 КК України, а тому не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Суд апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного вироку суду за апеляційною скаргою прокурора не виявив істотних порушень кримінального процесуального та кримінального законів, які б тягнули за собою зміну чи скасування вироку суду, вважає вирок суду в цьому кримінальному провадженні законним, обґрунтованим та вмотивованим.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.405, 407, 419, 426 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 31 березня 2014 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: