Постанова № 39258270, 12.06.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2014 р. Справа № 914/51/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Галушко Н.А. Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради м. Червоноград

на рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2014р.

у справі № 914/51/14

за позовом прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради

до відповідача-1: Сокальської районної державної адміністрації м. Сокаль

до відповідача-2: приватного підприємства «Авто-транс-сервіс» м. Червоноград

про скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації №447 від 10.10.2013 «Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі Сокальського району»; скасування рішення засідання Сокальського районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі району від 11.11.2013 (протокол №2) про визнання ПП «Авто-транс-сервіс» переможцем конкурсу на автобусних маршрутах №№122-126 та укладання з вказаним підприємством договору на їх обслуговування; скасування розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації №495 від 13.11.2013 «Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету з визначення переможця конкурсу на приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Сокальського району»; визнання недійсним договору про організацію перевезення №2 від 14.11.2013р. на маршрутах №122-126, укладеного між Сокальською районною державною адміністрацією та ПП «Авто-транс-сервіс»

за участю представників сторін від:

прокуратури: Коморний В.І. - посвідчення №011179;

позивача: Цюпа В.П. - за довіреністю №2476/1-3 від 13.05.2014р., Лінинська Т.В. - за довіреністю №2491/1-3 від 14.05.2014р.;

відповідача-1: не з'явився;

відповідача-2: Буй Б.В. - за довіреністю б/н від 07.05.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Н.Мороз) у позові відмовлено. Стягнуто з Червоноградської міської ради в дохід державного бюджету 4872,00грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що судовому захисту підлягає лише порушене право, однак, прокурором та позивачем у справі не доведено порушення відповідачами прав позивача.

Заступником прокурора Львівської області подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі, посилаючись на ст. ст. 7, 14 Закону України «Про автомобільний транспорт», вказує, що Сокальська райдержадміністрація, провівши оспорюваний конкурс, вийшла за межі своїх повноважень, оскільки взагалі не уповноважена його проводити. Крім цього, скаржник зазначає, що при укладенні оспорюваного договору №2 від 14.11.2013р., Сокальська райдержадміністрація порушила вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які застосовуються при укладенні договорів на організацію перевезень пасажирів на автомобільних маршрутах загального користування, зокрема, Закон України «Про автомобільний транспорт» та «Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.12.2008 р.

Позивачем подано пояснення по суті апеляційної скарги, в яких просить скасувати оскаржуване рішення першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, позивач стверджує, що Сокальська райдержадміністрація не дотримала порядку щодо організації пасажирських перевезень, який передбачає відкриття маршруту, а далі оголошення конкурсу з організації пасажирських перевезень на маршрутах загального користування по цих відкритих маршрутах, що призвело до прийняття незаконних рішень та укладення незаконного договору з організації пасажирських перевезень. Вважає, що неузгодження Сокальською райдержадміністрацією новоствореного маршруту порушує право Червоноградської міської ради на здійснення місцевого самоврядування у відповідності до чинного законодавства. Водночас позивач вказує про те, що прокурором помилково визначено Червоноградську міську раду як позивача.

Відповідачем-1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що Сокальська райдержадміністрація вправі була проводити конкурс по визначенню переможця перевізника на здійснення перевезення пасажирів за маршрутами, які знаходяться в межах території райдержадміністрації, та укладати з переможцем відповідні договори на перевезення.

Відповідачем-2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У своєму відзиві зазначає про відсутність підстав для скасування рішення суду у даній справі. Вказує, що Сокальська райдержадміністрація на виконання своїх повноважень організувала здійснення перевезень пасажирів в межах території Сокальського району. Одночасно Червоноградська міська рада не має жодного відношення до Сокальського району, на території якого здійснюються спірні перевезення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, відзивів на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації №447 від 10.10.2013 р. «Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі Сокальського району», було вирішено оголосити конкурс з визначення перевізників для роботи на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Сокальського району згідно із додатком.

Рішенням засідання Сокальського районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі району від 11.11.2013 р. (протокол №2), було визнано ПП «Авто-транс-сервіс» переможцем конкурсу на автобусних маршрутах №№122-126 (№122 «Хлівчани - Сокаль АС»; №123 «Карів - Сокаль з/д Піддубне»; №124 «Ванів - Сокаль»; №125 «Діброва-Сокаль»; №126 «Сокаль - Белз з/д Заболоття») та вирішено укласти з вказаним підприємством договір на їх обслуговування.

Розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації №495 від 13.11.2013 р. «Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету з визначення переможця конкурсу на приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Сокальського району», було введено в дію зазначене рішення конкурсного комітету та вирішено укласти із переможцем відповідний договір на перевезення пасажирів.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що між переможцем конкурсу - ПП «Авто-транс-сервіс» та Сокальською районною державною адміністрацією було укладено договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №2 від 14.11.2013 р. на маршрути №122-126.

Згідно вказаного договору, на період з 14.11.2013 р. по 13.11.2018 р. згідно з протоколом засідання конкурсного комітету від 11.11.2013 р. №2, перевізник зобов'язується здійснювати пасажирські перевезення на зазначеному маршруті на умовах, передбачених договором.

Згідно п.4.1 термін дії договору становить 5 років.

Договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №2 від 14.11.2013 р. на маршрути №122-126, підписаний і скріплений печатками його сторін, що свідчить про погодження всіх його істотних умов.

Підставою звернення заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що в ході проведеної прокуратурою Сокальського району перевірки за зверненням міського голови м. Червонограда щодо законності дій службових осіб Сокальської райдержадміністрації при виконанні функцій організатора перевезень у межах району виявлено грубі порушення вимог ст. 7 та ст. 14 Закону України «Про автомобільний транспорт». Прокурор вказує, що відповідачем без погодження з Львівською обласною державною адміністрацією оскаржуваним розпорядженням було оголошено конкурс на обслуговування 5 новостворених маршрутів. Крім того, оскільки м. Червоноград є містом обласного підпорядкування, відноситься до другого рівня класифікації та прирівнюється до району області, відповідно, конкурси на такі маршрути повинні проводитись Львівською обласної державної адміністрації. Одночасно, на думку прокурора, при оголошенні конкурсу не дотримано вимог Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки маршрути руху транзитного пасажирського транспорту та місця зупинок автобусів приміських маршрутів на території міста не погоджено з виконавчим комітетом Червоноградської міської ради та ВДАІ Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, не дотримано механізму організації підготовки до відкриття автобусних маршрутів та обстеження пасажиропотоків, визначеного Порядком організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним.

Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

В процесі розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли на підставі проведеного конкурсу по визначенню перевізників для роботи на автобусних маршрутах загального користування, результати якого оформлені рішенням (протоколом) засідання конкурсного комітету по організації та проведенню конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Своєю чергою, вказане рішення слугувало підставою для укладення договору між організатором конкурсу та переможцем конкурсу.

Оскільки, проведення конкурсу є необхідною передумовою для укладення між сторонами договору на перевезення пасажирів, який є господарським договором, тому спір у даній справі носить господарський характер та не підпадає під визначення адміністративного спору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» ( в редакції Закону України від 20.11.2012 р. N 5502-VI), забезпечення організації пасажирських перевезень покладається, зокрема: на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації; на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, - на районні державні адміністрації; на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Наведеною нормою Закону не розмежовано повноважень вищеназваних органів державної влади і органів місцевого самоврядування по забезпеченню організації пасажирських перевезень в межах району, на території якого знаходиться місто обласного підпорядкування.

Згідно ст. 14 Закону України «Про автомобільний транспорт», формування та ведення реєстру міжміських і приміських автобусних маршрутів загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласних маршрутів), покладається на Верховну Раду Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації, які затверджують мережу і паспорти міжміських та приміських автобусних маршрутів, які не виходять за межі території області (внутрішньообласних маршрутів).

З аналізу наявних матеріалів не можливо зробити стверджувальний висновок про те, що спірні автобусні маршрути є внутрішньообласними, оскільки в цілому вказані маршрути не виходять за межі території Сокальського району. Тому, посилання на порушення відповідачами статті 7 та 14 Закону України «Про автомобільний транспорт» суд вважає необґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду, що в окресленій ситуації відсутній факт звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, право якої вважає порушеним, а тому безпідставними є твердження прокурора про те, що спірні правовідносини виникли внаслідок використання Сокальською районною державною адміністрацією повноважень, які належать до компетенції Львівської обласної державної адміністрації.

Оскаржуваним розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації за №447 від 10.10.2013 «Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі Сокальського району», було вирішено оголосити конкурс з визначення перевізників для роботи на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Сокальського району згідно із додатком.

Відповідно до п. 2 ст. 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями транспортного обслуговування незалежно від форм власності.

Згідно ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений Постановою КМУ № 1081 від 03.12.2008р., визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Пунктом 53 вказаного Порядку передбачено, що організатор не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з обов'язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову в частині скасування рішення засідання Сокальського районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі району від 11.11.2013 (протокол №2) враховуючи наступне.

Як зазначалося вище, рішенням засідання Сокальського районного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі району від 11.11.2013 (протокол №2), було визнано ПП «Авто-транс-сервіс» переможцем конкурсу на автобусних маршрутах №№122-126 та вирішено укласти з вказаним підприємством договір на їх обслуговування.

При зверненні до суду з даним позовом, прокурор не навів аргументів щодо порушення порядку проведення такого конкурсу, ні щодо підставності визначення ПП «Авто-транс-сервіс» переможцем, як наслідок, вказану позовну вимогу правомірно залишено судом першої інстанції без задоволення у зв'язку з її недоведеністю.

Оскаржуваним розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації №447 від 10.10.2013 «Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі Сокальського району» вказане рішення конкурсного комітету введено в дію та вирішено укласти із переможцем відповідний договір на перевезення пасажирів.

Договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №2 від 14.11.2013 р. на маршрути №122-126 укладений між ПП «Авто-транс-сервіс» та Сокальською районною державною адміністрацією строком на 5 років.

Відповідно до ч.1 ст.21, ст.215 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частинами першою - п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми та зміст договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №2 від 14.11.2013р. на маршрути №122-126, укладений між ПП «Авто-транс-сервіс» та Сокальською районною державною адміністрацією, колегія суддів зазначає, що вказаний договір не суперечить діючим на момент його укладення вимогам законодавства України.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що у даному випадку відсутні порушення прав Червоноградської міської ради внаслідок винесення оспорюваних розпоряджень Сокальської райдержадміністрації та укладення на їх виконання правочину, у зв'язку з чим, у позові необхідно відмовити.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2014 р. у справі

№ 914/51/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.06.2014 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.