Рішення № 39257336, 11.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18875/13 11.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласла»

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський

феронікелевий комбінат"

Про стягнення 302 689,79 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Зенькович О.О. по договору № б/н від 20.09.2013 р.

Від відповідача Слєпуха О.С. по довіреності №01-14/139 від 19.05.2014 р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласла" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" про стягнення 302 689,79 грн. з яких: 291 662,55 грн. основного боргу, 11 027,24 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 4/05-13 від 14.05.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2013 р. у справі № 910/18875/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (м. Київ, вул. П.Мирного, 16/13, кв. 3, код ЄДРПОУ 31076956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласла" (м. Одеса, вул. Транспортна, 3, корпус А, код ЄДРПОУ 34736912) 291 662 (двісті дев'яносто одну тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 55 коп. основного боргу, 4 906 (чотири тисячі дев'ятсот шість) грн. 32 коп. пені, 5 931 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одну) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. у справі 910/18875/13 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2013 р. у справі № 910/18875/13 - без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2013 р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. у справі № 910/18875/13, 24.12.2013 р. судом видано відповідний наказ, що відповідає резолютивній частині вказаного рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 р. у справі № 910/18875/13, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" - задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. у справі № 910/18875/13 скасовано. Справу № 910/18875/13 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушені вимоги ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів. Зокрема не досліджено наявності у ТОВ «Ласла» (позивача) ліцензій серії АД № 075617 від 12.12.2012 р., виданої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, на підставі якої діє позивач.

Суди не врахували обставини виконання позивачем умов договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р. в частині надання послуг у повному обсязі. Зокрема, суди дійшли передчасного висновку щодо надання позивачем послуг, передбачених п. 1.1 договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р. у повному обсязі, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт утилізації/видалення позивачем відходів, визначених у протоколі узгодження договірної ціни - додаток № 1 до договору, а саме: договори, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт за період з травня по серпень 2013 року та стосуються відходів відповідача, а також наявність у позивача або у третіх осіб, уповноважених позивачем, ліцензії та дозволу на здійснення операції по утилізації відходів.

Судами попередніх інстанції не встановлено, ким здійснювалась утилізація небезпечного відходу «содовий шлак з великим вмістом сірки» відповідно до умов п. 1.1 договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р. та протоколу № 1 узгодження договірної ціни від 14.05.2013 р. до вказаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Автоматичною системою документообігу Господарського суду міста Києва справу № 910/18875/13 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.

За вказаних обставин суд ухвалою від 12.02.2014 р. прийняв справу до свого провадження та призначив розгляд даної справи у судовому засіданні за участю представників сторін на 17.03.2014 р.

З урахуванням вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України ухвалою від 12.02.2014 р. суд зобов'язав позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача станом на день вирішення спору.

В судовому засіданні 17.03.2014 р. представником відповідача ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності №01-14/507 від 19.01.2012 р., що підписана генеральним директором ОСОБА_4, подано заяву про визнання позову.

Представник відповідача ОСОБА_8, що діє на підставі довіреності №01-14/24/5 від 27.01.2014 р., що підписана генеральним директором ОСОБА_4, заперечила проти задоволення даної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. відповідно до ст.ст. 30, 38, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 02.04.2014 р. Повторно зобов'язано відповідача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача станом на день вирішення спору. Викликано в судове засідання генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» ОСОБА_4 для надання пояснень з приводу заяви представника товариства ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності №01-14/507 від 19.01.2012 р. про визнання позову.

02.04.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Генерального директора ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» ОСОБА_4 (діє на підставі наказу № 10-к від 11.01.2012 р. згідно з протоколом загальних зборів ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» від 09.0.2012 р.) за вих. № 01-14/772 від 01.04.2014 р. про відкликання заяви ОСОБА_9 про визнання позову за вих. б/н від 17.03.2014 р.

В судовому засіданні 02.04.2014 р. Генеральний директор ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» ОСОБА_4 підтримав подану раніше заяву про відкликання заяви ОСОБА_9 та заперечив проти задоволення позову в повному обсязі.

02.04.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника ТОВ «Ласла» про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р., відповідно до ст.ст. 38, 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 14.04.2014 р. Втретє зобов'язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті справи, належні та допустимі докази, які підтверджують факт утилізації/видалення позивачем відходів, визначених в протоколі узгодження договірної ціни - додаток № 1 до договору, а саме: договори, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт за період з травня по серпень 2013 року та стосуються відходів відповідача, а також наявність у позивача або третіх осіб, уповноважених позивачем, ліцензії та дозволу на здійснення операції по утилізації відходів (оригінали для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи).

14.04.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 752242 від 09.04.2014 р.; копії довідки з ЄДРПОУ АБ № 152180 від 20.01.2012 р.; копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 492659; копії протоколу загальних зборів ТОВ «ПФК» від 09.01.2012 р. про призначення на посаду Генерального директора ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» ОСОБА_4; копії приказу № 10-к від 11.01.2012 р.

Також, 14.04.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Генерального директора ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» ОСОБА_4 надійшли пояснення, якими останній просив відмовити у задоволенні позову та долучити до матеріалів справи копію подорожнього листа та копії товарно-транспортних накладних від 23.05.2013 р.; копію службової записки юрисконсульта та копію службової записки начальника юридичної служби ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» від 25.06.2013 р., а також копію витягу з книги реєстрації договорів ТОВ «ПФК».

В судовому засіданні 14.04.2014 р. оглянуто оригінали витребуваних у позивача документів, а саме: оригінал договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р.; протокол № 1 узгодження договірної ціни; заявка на виконання робіт за договором № 4/05-13 від 14.05.2013 р.; акт здачі-прийняття наданих послуг № 09/05-13 від 31.05.2013 р.; претензія № 1; рахунок № 2/07 від 02.07.2013 р; відповідь на претензію; протокол загальних зборів від 18.08.2011 р.; протокол № 6 від 19.08.2013 р.; наказ № 9 від 19.08.2011 р.; наказ № 5 від 19.08.2013 р.; витяг з ЄДР на позивача станом на 24.03.2011 р.; витяг з ЄДР на відповідача станом на 24.03.2011 р.; свідоцтво про державну реєстрацію позивача; оригінал статуту; додаткова угода по договору № 1806/13 від 18.06.2013 р.; 10 актів здачі-прийняття робіт за період з 14.05.2013 р. по 23.05.2013 р., що підписані між ТОВ «Ласла» та ТОВ «Верхвугілля», Ліцензія № 272239 Міністерства Екології та природних ресурсів України, видана позивачу на підставі рішення № 307 від 12.07.2013 р., строк дії ліцензії з 07.12.2009 р. по 07.12.2014 р.

У судовому засіданні 14.04.2014 р. представник відповідача звернувся із заявою про продовження строку розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р., відповідно до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору було продовжено на п'ятнадцять днів та оголошено в судовому засіданні перерву до 28.04.2013 р.

25.04.2013 р. представник ТОВ «Ласла» звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про долучення до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду Одеської області від 17.01.2014 р. № 916/3147/13; копії позовної заяви ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» про визнання недійсним договору від 14.05.2013 р. № 4/05-13; копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» від 11.01.2012 р.; копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» від 09.01.2012 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 28.04.2014 р. справу № 910/18875/13 за позовом ТОВ «Ласла» до ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» про стягнення 302 689, 79 грн., передано для розгляду судді Ващенко Т.М., у зв'язку перебуванням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2013 р. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 19.05.2014 р.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. справу № 910/18875/13 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку з її поверненням з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Трофименко Т.Ю.

В судовому засіданні 19.05.2014 р. представник ТОВ «Ласла» звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи: наказу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» № 104-к від 18.04.2014 р.; наказу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» № 103-к від 18.04.2014 р., наказу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» № 157 від 25.04.2014 р.

В судовому засіданні 19.05.2014 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 11.06.2014 р.

11.06.2014 р. надійшли пояснення Генерального директора ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» Беспалова О.Л., в якому останній просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначеними поясненнями також долучено до матеріалів справи копії наказу № 104-к від 18.04.2014 р. та протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» від 18.04.2014 р., копії статуту ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», затвердженого протоколом загальних зборів ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» від 14.06.2011 р., оригінал довіреності представника ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» ОСОБА_8 №01-15/139 від 19.05.2014 р.

11.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 752385 від 06.06.2014 р.

Позивач в судовому засіданні 11.06.2014 р. позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 11.06.2014 р. проти задоволенні позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 11.06.2014 р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

14.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласла» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (замовник) було укладено договір № 4/05-13 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по збиранню, перевезенню, зберіганню відходів, визначених у протоколі узгодження договірної ціни - додаток № 1 до договору, який є невід'ємною частиною даного договору, з їх подальшою утилізацією/видаленням (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 291 662,55 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 11 027,24 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням вказівок, наданих у постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2014 р., суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Пунктом 1.1 договору про надання послуг № 4/05-13 від 14.05.2013 р. передбачено, що позивач зобов'язався оплатити, а відповідач надати послуги з по збиранню, перевезенню, зберіганню відходів, визначених у Протоколі узгодження договірної ціни - Додаток № 1 до договору, який є невід'ємною частиною даного договору, з їх подальшою утилізацією/видаленням, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Згідно з протоколом № 1 узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р.) назва відходу «содовий шлак з великим вмістом сірки», який відповідно до чинного законодавства є небезпечним відходом.

Згідно вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2014 р., при новому розгляді справи суду необхідно з'ясувати, чи надавались послуги п.1.1 договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р. позивачем у повному обсязі, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт утилізації/видалення позивачем відходів, визначених у протоколі узгодження договірної ціни - додаток № 1 до договору, а саме: договори, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт за період з травня по серпень 2013 року та стосуються відходів відповідача, а також наявність у позивача або у третіх осіб, уповноважених позивачем, ліцензії та дозволу на здійснення операції по утилізації відходів.

Крім того, суду слід встановити, ким здійснювалась утилізація небезпечного відходу «содовий шлак з великим вмістом сірки» відповідно до умов п. 1.1 договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р. та протоколу № 1 узгодження договірної ціни від 14.05.2013 р. до вказаного договору.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 ст. 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору, в першу чергу є умови про предмет договору.

Предметом договору про надання послуг є сама нематеріальна послуга, тобто те нематеріальне благо, яке отримує замовник у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Для договорів цього типу важливе значення має якість послуг, що надаються.

Таким чином, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про відходи» № 187/98-ВР від 5.03.1998 р. небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Абзацем 5 тієї же статті передбачено, що поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Відповідно абз. 5 ст. 1 Закону України «Про відходи» оброблення (перероблення) відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про відходи» утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Пунктом «н» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

Обов'язковою умовою надання послуг в повному обсязі є утилізація небезпечних відходів, що передбачено умовами договору.

На вимогу суду позивач повинен був надати:

- докази, що підтверджують транспортування содового шлаку автотранспортом позивача, а в разі транспортування найманим транспортом - надати інформацію про існування відносин з цією компанією;

- документи, в яких вказане місце утилізації відходів виробництва та докази, що підтверджують факт утилізації небезпечних відходів.

Проте позивачем надано лише документи про транспортування відходів, а щодо місця утилізації відомості надані не були. Позивач мотивував свою відмову тим, що умови договору з компанією КП «ЕкоДніпро», яка зі слів позивача займалася утилізацією, є конфіденційними та не можуть бути розголошені третім особам, при цьому умови договору про транспортування зазначених відходів також є конфіденційними.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до товарно-транспортних накладних від 23.05.2013 р. та подорожнього листа вантажного автомобіля МАН д.н.з НОМЕР_3 та причепа до нього д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 пунктами розвантаження в них одночасно зазначено м. Одеса та м. Дніпродзержинськ. Тобто в один і той же самий день, один і той же водій на одному і тому транспортному засобі мав здійснити та здійснив виїзд у зазначених напрямках, що підтверджується матеріалами справи та відповідно не є належними доказами транспортування відходів згідно зі

Згідно з листом Управління СБУ України в Кіровоградській обл. від 02.08.2013 р., що міститься в матеріалах справи, на адресу Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області направлено лист з метою перевірки фактів щодо утилізації відходів виробництва «Побужський феронікелевий комбінат» на території адміністративного центру смт. Побузьке, а саме, що содовий шлак фактично не вивозиться, а зливається у котловани, які знаходяться поблизу ТОВ «ПФК» на території іншої організації.

У відзиві ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» зазначає, що надана позивачем інформація про компанію, яка начебто займалась утилізацією відходів, а саме КП «ЕкоДніпро», як така, що має право займатися даним видом діяльності фактично не підтверджуються. Так, на офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів України, який знаходиться за адресою: http://www.menr.gov.ua/index.php/license/204-perelik-sub-iektiv-hospodariuvannia-shcho-otrymaly-dozvil-na-rozmishchennia-nebezpechnykh-vidkhodiv-ta-iakym-pohodzheno-limit-na-utvorennia-ta-rozmishchennia-nebezpechnykh-vidkhodiv-na-2013-rik в переліку суб'єктів, що отримали дозвіл на розміщення небезпечних відходів на 2013 рік такої компанії як КП «ЕкоДніпро» не значиться.

Відповідно до п. 3 абзацу 3 ст. 9 Закону України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами і доповненнями) ліцензуванню відповідно до вимог цього Закону підлягають зокрема такі види господарської діяльності, як операції у сфері поводження з небезпечними відходами.

В преамбулі укладеного між сторонами договору зазначено, що ТОВ «Ласла» (Виконавець) діє на підставі Статуту та Ліцензії серія АД № 075617 від 12.12.2012 р., виданої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

На вимогу суду, відповідач надав Ліцензію серії АЕ № 272239 від від30.07.2013 р., яка видана у зв'язку з переоформленням замість ліцензії серія АД № 075617 від 12.12.2012 р.

Проте, матеріалами справи підтверджується, що ні ТОВ «Ласла» (позивач), ні КП «ЕкоДніпро» фактично не здійснювали розміщення та утилізацію відходів виробництва ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» за договором № 4/05-13 від 14.05.2013 р., оскільки позивачем не надані докази утилізації содового шлаку, як небезпечного відходу згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Викладене також підтверджує невиконання позивачем умов договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р. в частині надання послуг у повному обсязі, а відповідно у позивача відсутнє право вимагати отримання зазначених у позові сум.

Крім того, в преамбулі укладеного між сторонами договору зазначено, що від Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» договір уклав ОСОБА_4 - генеральний директор, що діє на підставі Статуту ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат». Крім того, у розділі 9 зазначеного договору «Реквізити сторін» вказано прізвище ОСОБА_4, проте підпис що міститься на договорі не належить генеральному директору ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» ОСОБА_4

Суд приходить до висновку, що договір № 4/05-13 від 14.05.2013 р. є неукладеним у зв'язку з недотриманням форми договору. Частина 3 ст. 639 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі домовленості сторін договору про його письмову форму, такий договір є укладеним з моменту підписання його сторонами.

Зокрема, назване положення дає можливість говорити, що письмова форма договору є дотриманою у разі існування підпису сторін на договорі.

Відповідно до п. 5.23 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, визначено, що підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища. У разі відсутності посадової особи, підпис якої зазначено в документі, документ підписує особа, яка виконує її обов'язки, або її заступник. У цьому випадку обов'язково зазначають посаду і прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом), наприклад: "Виконувач обов'язків", "Заступник". Підписувати документ із прийменником "за" або ставити правобіжну похилу риску перед назвою посади не дозволено.

Оскільки підпис на договорі № 4/05-13 від 14.05.2013 р. не належить генеральному директору ОСОБА_4, який відповідно до Статуту товариства мав повноваження підписувати вказаний договір і якого в преамбулі договору зазначено, як особу, що підписала договір і виражає волю ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», вказаний договір є неукладеним (недійсним).

Відповідно до п. 3.2.2 положення про порядок ведення договірної роботи в ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», затвердженого приказом Генерального директора ОСОБА_4 № 150 від 17.04.2014 р., погодження договору з Генеральним директором і директором з економіки є обов'язковим навіть у випадку їхньої відсутності.

При підписанні спірного договору особу, що підписувала договір від ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» не ідентифіковано. Замість директора ОСОБА_4, призначеного на посаду згідно з приказом ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» № 10-к від 11.01.2013 р. та протоколу загальних зборів товариства від 09.01.2013 р., договір підписала особа, посада, прізвище та ініціали якої при підписанні договору не встановлені, в договорі не вказані. Будь-які докази в підтвердження повноважень вказаної особи до договору не надані, в матеріалах справи відсутні. Відповідно і акт здачі-прийняття наданих послуг № 9/05-13 від 31.05.2013 р. до договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р., підписаний тією же особою, що і договір, без встановлення права на підписання замість директора ОСОБА_4

Абзацом 8 п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено наступне: якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Отже особа, що підписує договір повинна ідентифікувати особу, яка підписує договір і прізвище якої вказано на документах, що підписують сторони. В іншому випадку вказаний договір є неукладеним (нікчемним) і не породжує будь-яких прав та обов'язків, а також не породжує визначені договором наслідки.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що договір № 4/05-13 від 14.05.2013 р. є неукладеним, оскільки наявний дефект форми правочину і договір не відповідає справжній волі особи, яка його вчинила. Договір № 4/05-13 від 14.05.2013 р. не породжує яких би то ні було правовідносин і обставини, пов'язані з визнанням договору неукладеним, є невід'ємною частиною сукупних обставин справи, на підставі оцінки яких судом приймається рішення.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги про стягнення 302 689,79 грн. згідно договору № 4/05-13 від 14.05.2013 р. не підлягають задоволенню повністю.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.06.2014 р.

Суддя Трофименко Т. Ю.