Рішення № 39257069, 10.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2014 Справа №905/2224/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром», м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юз Алко-Трест», м. Донецьк

про стягнення 22158,13грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром», м. Одеса до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юз Алко-Трест», м. Донецьк заборгованості у розмірі 21100,15грн., 3% річних у розмірі 889,67грн., та інфляційних у розмірі 168,31грн. (Усього 22158,13грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про дистриб’юцію №4312 від 01.02.2012р. в частині поставки товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії додатку №2 до договору, додатку №3 до договору, додатку №4 до договору, додатку №5 до договору, додатку №6 до договору, додатку №7 до договору, копії видаткових накладних №11749 від 11.07.2012р., №11748к від 11.07.2012р. копію акту розбіжностей від 02.04.2012р., копії товарно-транспортних накладних, копію акту звірки розрахунків №б/н від 02.11.2012р., копію листа про повернення продукції №25/09-1 від 25.09.2012р. копії накладних на повернення продукції №2530 від 28.09.2012р., №3425 від 28.09.2012р. №4974 від 28.09.2012р., №11749 від 28.09.2012р.

22.05.2014р. через канцелярію суду від позивача надійшла у матеріали справи надійшла заява, в якій Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром», м. Одеса збільшує розмір позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21100,18грн., 3% річних у розмірі 1024,95грн., та інфляційні у розмірі 1488,24грн. (Усього 23613,37 грн.).

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.05.2014р., у зв’язку із перебуванням судді Подколзіної Л.Д. у відпустці, справу №905/2224/14 було передано на розгляд судді Рижинко Т.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.06.2014р. у зв’язку із виходом судді Подколзіної Л.Д. з відпустки, справу №905/2224/14 було передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з’явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов’язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ :

01.02.2012р. між Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром» (компанія) та Донецькою філією «Сапфир» Товариства з обмеженою відповідальністю «Юз Алко-Трест» (дистриб’ютор), був укладений договір про дистриб’юцію №4312, згідно умов якого позивач зобов’язується передати у власність продукцію дистриб’ютору, а дистриб’ютор в свою чергу зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити отриманий продукцію.

Згідно п. 1.1 договору встановлено, що компанія зобов’язується передати у власність дистриб’ютора продукцію для її подальшого розповсюдження на території, умовах та у порядку, визначених даним договором, а дистриб’ютор зобов’язується прийняти продукцію у власність та оплатити її вартість, а також здійснити дії, які не обхідні для розповсюдження та просування продукції на території, умовах та у порядку визначених даним договором.

Пунктом 4.7 договору сторони погодили, що продукція передається на складі дистриб’ютора на основі пакету відвантажувальних документів, у склад яких входять:

- видаткова накладна;

- товарно-транспортна накладна;

- податкова накладна;

- свідоцтво якості готової продукції;

Перехід права власності на продукцію від компанії до дистриб’ютора та усіх ризиків випадкового пошкодження продукції здійснюється у момент підписання товарно-транспортної накладної та видаткової накладної представником дистриб’ютора на його складі. (п. 4.7 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору оплата продукції, яка була реалізована дистриб’ютору здійснюється на умовах відстрочення платежу. Строк виникнення зобов’язання по оплаті такої продукції визначається з моменту відвантаження продукції – дати, вказаної у відвантажувальних документах компанії, з урахуванням періоду відстрочення платежу на двадцять вісім календарних днів.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Господарським судом встановлено, що відповідно до вищевказаного договору за видатковими накладними №11749 від 11.07.2012р., №11748к від 11.07.2012р. копію акту розбіжностей від 02.04.2012р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 61890,86грн. В подальшому у зв’язку із виявленням битої продукції у кількості чотирьох пляшок сторонами було складено акт розбіжностей від 02.04.2012р. та розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №1202 від 31.03.2012р. за вищевказаним договором та повернуто товар на суму 78,52грн.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлену продукцію у сумі 40712,19 грн. Одже на час звернення Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» до суду з урахуванням акту розбіжностей від 02.04.2012р. та розрахунком коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №1202 від 31.03.2012р. та наданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог сума боргу складає 21100,18грн.

За своїм змістом та правовою природою договір №4312 від 01.02.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

В порушення наведених вище норм, а також умов договору відповідач оплату вартості отриманого товару в сумі 21100,18грн. не здійснив, заявлені позовні вимоги в цій частині з допомогою належних та допустимих у розумінні ст. 34 ГПК України доказів не спростував.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 21100,18грн. підтверджена матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1024,95грн. Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов’язання відповідачем порушені, так як до пред’явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних залишилось невиконаним грошове зобов’язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що розрахунок 3% річних у сумі 1024,95грн., який надано позивачем до матеріалів справи є арифметично не вірним, за таких обставин, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за періоди з 29.09.2012р. по 12.05.2014р. частково у сумі 1024,50грн.

Також позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача інфляційні витрати у сумі 1488,24грн. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок інфляційних судом встановлено, що він арифметично вірний, тому вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1488,24грн. підлягають задоволенню у повному обсягу

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови – на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 692, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юз Алко-Трест», м. Донецьк про стягнення 23613,37 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юз Алко-Трест» (83023, м. Донецьк, вул. Сєченова, б. 31, код ЄДРПОУ 37902628) на користь Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» (65044, м. Одеса, Французький бульвар, б. 10, код ЄДРПОУ 00412027) заборгованість у розмірі 21100,18грн., 3% річних у розмірі 1024,50грн., інфляційні у розмірі 1488,24грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1826,96грн.

В решті частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.06.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2014р.

Суддя Л.Д. Подколзіна