Постанова № 39256027, 18.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.06.2014 року справа №20/241пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Шевкової Т.А. Бойченка К.І., Стойка О.В. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Удовенко К.В. дов. № 270619 від 21.10.2013 року Колотілін О.В. дов. № 5-14Д від 01.01.2014 року Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м.Вишгород, Вишгородський район, Київська область на ухвалу господарського суду відДонецької області 14.04.2014 рокупровизнання наказів такими, що підлягають виконаннюу справі№ 20/241пд (суддя Кротінова О.В.) за позовом доДержавного підприємства «Регіональні електричні мережі», м.Вишгород, Вишгородський район, Київська область Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка, Донецької областьпровизнання угоди недійсною

В С Т А Н О В И В :

Господарський суд Донецької області ухвалою від 14.04.2014 року задовольнив заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області про визнання наказів господарського суду Донецької області по справі №20/241пд від 03.06.2011р. такими, що не підлягають виконанню.

Наказ господарського суду Донецької області по справі №20/241пд від 03.06.2011р. про стягнення на користь ДП «Регіональні електричні мережі» 85,00грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визнано таким, що не підлягає виконанню повністю.

Наказ господарського суду Донецької області по справі №20/241пд від 03.06.2011р. про стягнення на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» 79 800,00 грн. витрат за проведення судової експертизи визнано таким, що не підлягає виконанню повністю.

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі», м.Вишгород Вишгородського району Київської області, не погоджуючись з ухвалою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 14.04.2014 року по справі № 20/241пд скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволення заяви ПАТ «ДТЕК «Донецкобленерго» про визнання наказів від 03.06.2011 року такими, що не підлягають виконанню.

Заявник скарги вважає вищевказану ухвалу прийнятою з порушенням норм процесуального права, а саме: ч.4 ст.15, ч.4 ст.28 ГПК України, оскільки справу розглянуто господарським судом за відсутності сторони, не повідомленої належним чином про місце засідання суду. Так, заяву про визнання наказів не підлягаючими виконанню було подано за місцезнаходженням Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі», а не за юридичною адресою підприємства - Київська область, м. Вишгород, тоді як ухвала про відкладення розгляду справи судом направлена лише на адресу юридичної особи і не направлялась на адресу відособленого підрозділу за адресою - м. Донецьк, вул. Щорса, 87.

Представник відповідача повідомив у судовому засіданні апеляційної інстанції, що вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 14.04.2014 року по справі № 20/241пд законною та обґрунтованою, тому просив залишити дану ухвалу без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Державне підприємство "Регіональні електричні мережі", м.Вишгород Вишгородський район Київська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м.Горлівка, Донецька область про визнання угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП "Укренерговугілля", мережами ВАТ "Донецькобленерго" №101 від 27.07.2007р. недійсною.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2010р. по справі №20/241пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2011р., позовні вимоги ДП "Регіональні електричні мережі" до ВАТ "Донецькобленерго" задоволені, угоду про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП "Укренерговугілля", мережами ВАТ "Донецькобленерго" №101 від 27.07.2007 року визнано недійсною з моменту укладення.

Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 22.03.2011року по справі №20/241пд судові витрати за проведення судової експертизи покладено на відповідача, в порядку ст.49 ГПК України, стягнено з ВАТ "Донецькобленерго" на користь ДП "Регіональні електричні мережі" 79800,00 грн. витрат за проведення судової експертизи по справі №20/241пд.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2011р. у справі №20/241пд рішення господарського суду від 30.11.2010р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2011р. залишено без змін.

03.06.2011р. на виконання судових рішень, що набули законної сили 18.05.2011р., видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.03.2014р. замінено сторону (відповідача - боржника) у справі №20/241пд з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 00131268) на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 00131268).

31.03.2014 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області звернулось із заявою №52юр-1014/14 від 26.03.2014р. про визнання наказу господарського суду Донецької області по справі №20/241пд від 03.06.2011 року про стягнення на користь ДП «Регіональні електричні мережі» 85,00грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та наказу господарського суду Донецької області по справі №20/241пд від 03.06.2011р. про стягнення на користь ДП «Регіональні електричні мережі» 79 800,00 грн. витрат за проведення судової експертизи такими, що не підлягають виконанню повністю, посилаючись на виконання виконавчих документів, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 14.04.2014 року у справі № 20/241пд заяву ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» задовольнив, встановивши, що зобов'язання відповідача зі сплати сум за наказами від 03.06.2011 року по справі №20/241пд припинено у належній спосіб, між позивачем та відповідачем у відповідності до положень ст.601 ЦК України, ст.203 ГК України здійснено залік зустрічних однорідних вимог за спірними сумами.

Відповідно до ч.2 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Приписами ч.2 ст.601 ЦК України передбачена можливість заліку зустрічних вимог за заявою однієї із сторін.

Заявник, звертаючись із заявою про визнання наказів від 03.06.2011р. про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2010р. та додаткового рішення цього суду від 22.03.2011р. по справі №20/241пд такими, що не підлягає виконанню, посилався на здійснення заліку зустрічних однорідних вимог на суму у загальному розмірі 80 121,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину. Частина 4 ст.203 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Згідно п.1 ст.208 Цивільного кодексу України правочин між юридичними особами вчиняються у письмовій формі.

Заяву про зарахування як односторонній правочин слід вважати зробленою і такою, що тягне відповідні цивільно-правові наслідки в момент вручення однією стороною іншій відповідного письмового повідомлення (заяви тощо), в момент отримання від підприємства зв'язку кореспонденції, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Обидва зобов'язання (борг заявника перед адресатом і борг адресата перед заявником) слід вважати припиненими в момент здійснення заяви про зарахування (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду Україні по справі №15/187-07 (33/204-06)).

В матеріалах справи наявна заява №52юр-6356/13 від 16.07.2013 року, яка була відправлена позивачеві на дату подання заяви до суду, у порядку ст.117 ГПК України, про що свідчить копія опису вкладення до цінного листа №34316350 та фіскального чеку №8661 від 20.03.2014р. (а.с.189-190)

З відомостей, що містить означений опис вкладення вбачається, що вказана заява направлена на адресу: «Державне підприємство «Регіональні електричні мережі», 07300, Київської області, Вишгородський район, м.Вишгород, ПАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО»».

Як свідчить зміст довідки АБ №536113 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.01.2013р. це є адресою позивача.

Тобто, станом на дату подачі заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, заява про зарахування зустрічних вимог направлена позивачеві і він повідомлений про намір здійснення припинення існуючого зобов'язання у наведеній спосіб, що свідчить про належне вчинення заліку зустрічних однорідних вимог у розумінні перелічених норм чинного законодавства.

Зі змісту п.22 листа Вищого господарського суду України №01-08/163 від 12.03.2009р. «Про деякі питання, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» слідує, що, як було вже зазначено вище, відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилось спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог повинна бути отримана адресатом для відповідного реагування і саме після цього можна вважати означений односторонній правочин вчиненим, а саме залік зустрічних однорідних вимог таким, що відбувся у розумінні ст.601 Цивільного кодексу України, ст.ст.202, 203 Господарського кодексу України.

Матеріали справи містять наявні докази направлення оригіналу заяви №52юр-6356/13 від 16.07.2013р. про залік зустрічних однорідних вимог на належну адресу, тобто слід визнати, що на день вирішення спірного питання позивач обізнаний належним чином про здійснення припинення існуючого зобов'язання у наведений спосіб.

Враховуючи вищенаведене, слід визнати, що між позивачем та відповідачем у відповідності до положень ст.601 Цивільного кодексу України, ст.203 Господарського кодексу України здійснено залік зустрічних однорідних вимог за спірними сумами, у зв'язку з чим зобов'язання відповідача зі сплати сум за наказами від 03.06.2011р. по справі №20/241пд було припинено у належній спосіб, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

За таких обставин, та враховуючи те, що господарським судом в повному обсязі досліджені всі матеріали справи, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, їм надано належну правову оцінку у відповідності до чинного законодавства України, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Донецької області від 14.04.2014 року по справі № 20/241пд з наведених в апеляційній скарзі мотивів.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м.Вишгород, Вишгородський район, Київська область, залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 14.04.2014 року по справі № 20/241пд залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надруковано 5 прим.:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - ДАГС;

5 - ГСДО.