Рішення № 39255973, 30.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3088/13 30.04.13

за позовом комунального господарства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

до державного комунального підприємства «Київжитлотеплокомуненерго»

про стягнення 25 763,74 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представник сторін:

від позивача Калінчук В.В. (за довіреністю)

від відповідача Кабанов В.А. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне господарство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного комунального підприємства «Київжитлотеплокомуненерго» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за постачання комунальних послуг у сумі 13 355,84 грн. та пені у розмірі 13 355,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 240 ЕК про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг споживачу від 05.05.2006 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. порушено провадження у справі № 9810/3088/13 та призначено її до розгляду на 19.03.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача відхилив позовні вимоги та надав документи для приєднання до матеріалів справи. Суд оголосив перерву в судовому засідання.

У наступному судовому засіданні представник позивача надав письмові заперечення на пояснення. Представник відповідача надав письмові заперечення та документи для приєднання до матеріалів справи. Суд оголосив перерву в судовому засіданні.

09.04.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів.

У наступному судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст. 69 ГПК України. Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив заявлені клопотання, продовжив строк вирішення спору та оголосив перерву в судовому засіданні.

У судовому засіданні 23.04.2013 р. представник позивача надав пояснення до позову та заяву про зменшення позовних вимог до 25 763,74 грн., а саме: 12 881,87 грн. основного боргу та 12 881,87 грн. пені. Представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду. Суд прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог та оголосив перерву в судовому засіданні до 30.04.2013 р.

У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача відхилив позов повністю.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2006 р. між комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (правонаступником якого є позивач) та державним комунальним підприємством «Київжитлотеплокомуненерго» було укладено договір № 240 ЕК про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг споживачу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 2 (надалі - Будівля), загальною площею 4002,8 м2, а також утримання прибудинкової території, послуги по технічному обслуговуванню бойлерної, внутрішньобудинкових та зовнішніх мереж, надає комунальні (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення, опалення, електро та газопостачання) та інші послуги споживачу, а споживач бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Споживач користується приміщенням загальною площею 161,6 м2, розміщеним в підвалі Будівлі (надалі - орендоване Приміщення). Орендоване приміщення використовується для розміщення комунального підприємства.

Згідно з пунктом 2.1.2 Договору балансоутримувач будівлі зобов'язується надавати споживачу комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що споживач зобов'язується не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за постачання комунальних послуг, послуг по технічному обслуговуванню бойлерної внутрішньобудинкових та зовнішніх мереж згідно з розрахунками-фактурами балансоутримувача.

Відповідно до п. 6.1. Договору останній діє з 05.05.2006 р. до 04.05.2007 р. та укладається за юридичною адресою балансоутримувача, зазначеною в цьому Договорі.

Згідно з п. 6.5. Договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що реорганізація балансоутримувача чи споживача, або перехід права власності на приміщення чи будівлю до інших осіб, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього Договору і зберігає свою чинність для нового власника приміщення та будівлі (їх правонаступників), якщо інше не передбачається цим Договорів або чинним законодавством.

18.02.2009 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, спору, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 14.02.2008 р. № 271.

Даною угодою були внесені зміни до п. 2.1. Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, спору, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 14.02.2008 р. № 271, а саме зменшено площу приміщення що орендується до 85,2 м2.

28.09.2012 р. відповідач звільнив орендоване приміщення, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження № 29711482 від 08.11.2012 р.

З 01.12.2011 р. по 28.10.2012 р. позивач надав комунальні послуги та послуги по технічному обслуговуванню бойлерної внутрішньобудинкових та зовнішніх мереж відповідачу на загальну суму 15 871,72 грн. Даний факт підтверджується рахунками-фактурами, табуляграмами та обліковими картками, які наявні в матеріалах справи.

Відповідач лише частково виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати наданих послуг. Останній сплатив на користь позивача 2 989,85 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 12 881,87 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, факт наявності у відповідача заборгованості за договором № 240 ЕК про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг споживачу від 05.05.2006 р. в розмірі 12 881,87 грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Щодо заперечень відповідача про завищення позивачем розміру експлуатаційних витрат, який згідно з додатковою угодою № 4 від 15.06.2010 р. до договору дорівнює 533,20 грн., а не 551,50 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з заяви про зменшення позовних вимог, позивач врахував дане заперечення та зменшив розмір позовних вимог на відповідну суму.

Під час розгляду справи, відповідач надав контррозрахунки заборгованості перед позивачем, але жодних доказів на підтвердження відомостей, зазначених в останній, відповідачем надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку з недоведеністю суд не приймає контррозрахунки заборгованості відповідача до уваги як необґрунтовані та не підтверджені документальними доказами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 12 881,87 грн.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 2.2.5 Договору при несвоєчасному внесенні плати на відшкодування витрат, визначених у п. 1.1. цього Договору, споживач зобов'язується сплачувати пеню з розрахунку 1% від несплаченої суми наданих послуг за кожен прострочки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальною суми боргу.

Суд перевірив розрахунок пені позивача та дійшов висновку, що останній відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам Договору. При здійсненні розрахунку позивачем враховано вимоги, встановлені статтею 232 Господарського кодексу України (нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 12 881,87 грн. пред'явлено правомірно.

У той же час, суд вважає за необхідне скористатися правом, передбаченим ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання та перерахувати розмір пені, застосувавши повійну облікову ставку НБУ.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом враховано неодноразове затоплення приміщення, що орендував відповідач, державну форму власності останнього, скрутне фінансове становище та часткове погашення заборгованості.

На підставі викладеного вище, суд зробив власний розрахунок пені за подвійною обліковою ставкою НБУ та встановив, що остання дорівнює 884,15 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12 881,87 грн. та пені в розмірі 884,15 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного комунального підприємства «Київжитлотеплокомуненерго» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8; 03057, м. Київ, вул. Довженка, 2, код 05506193) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код 31454734) 12 881 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 87 коп. боргу, 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 87 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 22.05.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова