Рішення № 39255958, 29.05.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.2014р. Справа №905/7368/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», м.Київ

до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні

відповідача: 1) ОСОБА_1, м.Ясинувата

2) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Злагода», м.Донецьк

3) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія 611», м.Київ

про стягнення 14810,04грн. матеріальної шкоди

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: - ОСОБА_2 - за дов. №04/85 від 16.12.13р.,

третя особа-1: не викликався,

від третьої особи-2: ОСОБА_3 - за дов. №02 від 27.12.13р.

від третьої особи-3: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

29.05.2014р. з 11-25год. до 11-30год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк про стягнення 14810,04грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (а.с.1).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2014р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Злагода» (а.с.159-160).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.03.2014р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія 611» (а.с.176-177).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір страхування наземного транспорту №06-04.000434 від 22.03.2013р.; Довідки ДАІ; заяву на виплату страхового відшкодування вх.№1359 від 26.04.2013р.; постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20.05.2013р. у справі №255/5177/13-п; рахунок-фактуру №GNF0006294 від 19.04.2013р.; Страховий акт №ТР-05-1817 від 07.05.2013р.; платіжне доручення №73 від 13.05.2013р.; акт огляду транспортного засобу №Ф-ДТВ.12-15/01 від 18.04.2013р. тощо.

31.10.2013р. на адресу господарського суду від Ворошиловського районного суду м.Донецька з супровідним листом №21013/13 від 31.10.2013р. надійшли копії адміністративної справи №255/5250/13-п відносно ОСОБА_1, які судом розглянуті та долучені до матеріалів даної справи (а.с.42-55).

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) клопотання №3701 від 22.11.2013р. про відкладення розгляду справи (а.с.57);

2) з клопотанням № 37 від 17.01.2014р. - копії розрахунку страхового відшкодування, правовстановлюючих документів та уточнену позовну заяву із зазначенням вірного розміру стягнення - 14477,54грн. (а.с.99-130).

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в п.3.11. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд розцінює позовну заяву (уточнену) б/н від 11.12.2013р. (а.с.101-102), що надійшла 20.01.2014р. з клопотанням №37 від 17.01.2014р., як заяву про зменшення розміру позовних вимог і розглядає справу щодо викладених в ній вимог.

Таким чином, з урахуванням позовної заяви (уточненої) б/н від 11.12.2013р. предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача 14477,54грн. матеріальної шкоди.

3) з клопотанням № 51/13 від 20.03.14р. - документи на підтвердження повноважень генерального директора позивача (а.с.183-193).

Відповідач протягом розгляду справи надав:

1) з клопотанням № 27/11 від 27.11.2013р. - зокрема, копії документів на підтвердження свого правового статусу, особової картки ОСОБА_1, довідку № 03/718 від 27.11.2013р. (а.с.62-70);

2) відзив на позовну заяву №04/4971 від 13.12.2013р. з додатками, в якому, зокрема зазначив, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, яким, на його думку, має бути ПрАТ «Страхова компанія «Злагода», з огляду на що просив у задоволенні позову відмовити (а.с.76-86);

3) з клопотанням № б/н від 12.02.2014р. - зокрема, копії Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №300/001 від 08.11.2012р. та платіжних доручень про сплату страхових платежів; клопотання б/н від 12.02.2012р. про залучення ПрАТ «СК «Злагода» у якості другого відповідача, у задоволенні якого судом відмовлено (а.с.140-157, 159-160);

4) клопотання №05/03-14 від 05.03.2014р. про залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія 611» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Клопотання судом задоволене (а.с.163, 176-177).

5) доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає Договір позивача №06-04.000434 таким, що не набрав чинності (а.с.180-182).

06.03.2014р. від ПрАТ «СК «Злагода» надійшли пояснення б/н від 05.03.2014р. з додатками, в яких товариство зазначило, що відповідно до договору доручення №01-06/2012 від 13.06.2012р. з ПрАТ «СК 611» під час укладення Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №300/001 від 08.11.2012р. АТ «СК «Злагода» діяло як агент від імені та в інтересах ПрАТ «СК 611» (а.с.164-174).

Ухвалою господарського суду від 06.03.2014р. на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів (а.с.162, 176-177).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. справу передано на розгляд судді Фусової С.М. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. на лікарняному (а.с.87).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 08.01.2014р. справу повернуто на розгляд судді Шилової О.М. у зв'язку з виходом останньої з лікарняного (а.с.95).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 24.03.2014р. справу передано на розгляд судді Мирошниченку Я.С. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. на лікарняному (а.с.182).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 08.05.2014р. справу передано на розгляд судді Зекунову Е.В. у зв'язку з перебуванням судді Мирошниченка Я.С. у відпустці (а.с.199).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14.05.2014р. справу повернуто на розгляд судді Шилової О.М. у зв'язку з виходом останньої з лікарняного (а.с.202).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2013р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша» (Страховик) та ОСОБА_5 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06-04.000434 (далі - Договір страхування), згідно з п.3. якого позивачем застрахований транспортний засіб марки Nissan Tiida, державний НОМЕР_2 (надалі - застрахований автомобіль), зокрема, за випадком « ДТП» (п.8«А1»). За ризиком «ДТП» Договором встановлена франшиза Страховика 665грн. (1-й, 2-й та 3-й страховий випадок) (п.9). За наявності встановленого винуватця події іншого, ніж водій застрахованого ТЗ, при настанні страхового випадку «А1» франшиза зменшується вдвічі (п.3.4 Договору). Вигодонабувачем за Договором визначено Страхувальника. Згідно з п.19 Договору він діє з 00-00год. 23.03.2013р. до 24-00год. 22.04.2014р.

17.04.2013р. біля будинку №56 по вул. Університетській в м.Донецьку відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля та тролейбуса марки ЮМТЗ-2 НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1. В результаті ДТП застрахований автомобіль отримав пошкодження (а.с.44-46, 48-50).

Повна дійсна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 14810,04грн. (з ПДВ), що підтверджується складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Схід» рахунком №GNF0006294 від 19.04.2013р. (а.с.23).

ТОВ «Алекс Схід» є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом платника ПДВ №8961244 (а.с.23).

На підставі Договору страхування і заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування від 26.04.2013р. (а.с.20) уповноваженим представником позивача був складений Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 18.04.2013р. та зроблені фотознімки (а.с.27-28, 29-33). З посиланням на виставлений Страхувальнику Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Схід» рахунок №GNF0006294 від 19.04.2013р. на суму 14810,04грн. (з ПДВ) (а.с.23) позивачем складений Страховий акт №ТР-05-1817 від 07.05.2013р. (а.с.24), з розрахунку суми страхового відшкодування до якого (а.с.100) вбачається, що з вартості відновлювального ремонту (14810,04грн.) позивач вирахував 332,50грн. власної франшизи та платіжним дорученням №73 від 13.05.2013р. сплатив 14477,54грн. страхового відшкодування на користь ТОВ «Алекс-Схід», яке здійснило ремонтні роботи (а.с.25).

Аналіз Договору страхування, положень ст.ст.22, 1192 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, встановлена постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20.05.2013р. у справі №255/5177/13-п (а.с.54). У заяві від 17.05.2013р. (а.с.53) ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєнні правопорушення.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки обов'язок з її повного відшкодування покладається на винну особу - тобто у даному випадку на ОСОБА_1

Відповідно до Довідки №03/718 від 27.11.2013р. відповідача та копії Особової картки №2326 ОСОБА_1 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ККП ДМР «Донелектроавтотранс» та займав посаду водія тролейбуса (а.с.63, 64).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

08.11.2012р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Злагода», що за Договором доручення №1-06/2012 від 13.06.2012р. (а.с.165-172) діяло як Агент від імені та в інтересах Страховика - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія 611», та відповідачем (Страхувальником) укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №300/001 (далі - Договір №300/001, а.с.143-147). Предметом Договору №300/001 є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з цивільною відповідальністю Страхувальника як власника наземного транспорту за шкоду, заподіяну ним третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: майну фізичних осіб та/або майну юридичних осіб (п.3).

Згідно з п.49 Додатку №1 до Договору №300/001 страхуванню, зокрема, підлягає тролейбус з бортовим номером 1030, заводський номер 01278, 2001 року випуску (а.с.146, зворотній бік).

За умовами п.6 Договору №300/001 страховим випадком є: «Дорожньо-транспортна пригода, яка сталась за участю транспортного засобу, зазначеного у розділі 5 цього Договору, та внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, передбаченої розділом 4 Договору, за заподіяну шкоду майну третіх осіб на підставі рішення суду, що набрало законної сили». При цьому особою, передбаченою розділом 4 Договору, є водій Страхувальника (відповідача).

Відповідач вважає, що «рішенням суду, що набрало законної сили», є постанова суду про притягнення водія Страхувальника до адміністративної відповідальності, оскільки в такій постанові встановлюється вина водія у настанні події, яка має ознаки страхового випадку (а.с.151-152).

Суд не погоджується з наведеною позицією відповідача з огляду на те, що наслідком прийняття судом постанови про притягнення водія Страхувальника до адміністративної відповідальності є настання саме адміністративно-правової, а не цивільної (як це зазначено у п.6 Договору №300/001) відповідальності такого водія, а в постанові суду встановлюється факт вчинення водієм не цивільного, а адміністративного правопорушення у вигляді порушення водієм приписів Правил дорожнього руху України.

Отже, у п.6 Договору №300/001 сторони фактично домовились про те, що відповідальність Страховика наступає лише після набрання законної сили рішенням про застосування цивільно-правової відповідальності до заподіювача шкоди - тобто у будь-якому разі лише після розгляду справи №905/7368/13 по суті.

Суд також зазначає, що тлумачення пункту 6 в контексті інших умов Договору №300/001 не є предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, з урахуванням умов Договору №300/001, приписів ст.ст.993, 1172 ЦК України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування" особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс».

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 14477,54грн. матеріальної шкоди є обґрунтованою, підтвердженою належним чином та такою, що підлягає задоволенню.

Викладені у відзиві №04/4971 від 13.12.2013р. (а.с.76-77) та доповненні до відзиву №04/980 від 19.03.2014р. (а.с.180-181) заперечення відповідача про те, що позивачем не надано доказів чинності Договору страхування, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно з п.п.18-20 основної частини та п.11 загальної частини Договору добровільного страхування наземного транспорту №06-04.000434 від 22.03.2013р. він набуває чинності з 00-00год. 23.03.2013р., але не раніше дня, наступного за днем зарахування страхового платежу на поточний рахунок (до каси) Страховика, та діє до 24-00год. 22.04.2014р. Якщо Страхувальник не сплатив у повному обсязі страховий платіж до початку чергового періоду страхування, то зобов'язання Страховика за Договором припиняються через п'ять робочих днів, починаючи з 00-00год. дати, визначеної як початок такого періоду страхування. При цьому Договором страхування передбачена одноразова сплата всієї суми страхового платежу за період страхування з 23.03.2013р. по 22.03.2014р. (а.с.4, 14).

У розділі І страхового акту №ТР-05-1817 від 07.05.2013р. (а.с.24) позивачем зазначений період дії Договору: з 23.03.2013р. по 22.03.2014р., що свідчить про визнання позивачем факту набуття Договором страхування чинності. У розділі І вказаного страхового акту позивачем також зазначено: «страховий платіж: 7203,28грн., загальний борг: 0,00грн.».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт неукладеності або недійсності Договору добровільного страхування наземного транспорту №06-04.000434 від 22.03.2013р., а отже, суд виходить з презумпції правомірності вказаного правочину (ст.204 ЦК України) та обов'язковості зазначеного Договору для виконання позивачем (ст.629 ЦК України, ч.1 ст.16 Закону України „Про страхування").

Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 204, 629, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 16, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», м.Київ до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк про стягнення 14477,54грн. матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 39; код ЄДРПОУ 03328250) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (03118, м. Київ, пр. Червонозоряний, 150; код ЄДРПОУ 31681672) 14477,54грн. матеріальної шкоди, 1720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.05.2014р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 03.06.2014р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 6 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 3 - третім особам