Ухвала суду № 39255431, 17.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/938/14 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студіо Модерна" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року адміністративний позов ТОВ "Студіо Модерна" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 23 травня 2013 року по 27 серпня 2013 року Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків (надалі - відповідач) була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 03 вересня 2013 року, в якому послався на порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, а також Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

04 листопада 2013 відповідачем на підставі акта перевірки №1230/39-20/33104763 від 17 жовтня 2013 року прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0000493920, яким позивачу за порушення п.п.168.1, абз. «е» пп.164.2, 164.5, 167.3, 176.2, 119.2 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на загальну суму 375 968,29 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 300 621,92 грн., штрафними санкціями в сумі 75 346,37 грн.;

- № 0000453920, яким позивачу за порушення п.п.198.6, 201.1, 201.4, 201.10 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 818 096 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 654 477 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 163 619 грн.;

- № 0000483920, яким до позивача за порушення п.9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 040 грн.;

- № 0000473920, яким до позивача за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 118 024,05 грн.;

- № 0000503920, яким позивачу за порушення пп.242.1.3, 250.2.1 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «екологічний податок» на загальну суму 119 433,68 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 96 705,14 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 22 728,54 грн.;

- № 0000463920, яким позивачу за порушення п.п.138.2, 139.1.9, 144.1 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 616 884 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 517 439 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 99 445 грн.

Зміст порушення полягає у тому, що позивачем неправомірно за відсутності відповідних підтверджуючих документів включив до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку нараховані (сплачені) по операціям з ТОВ «Альта Клатронік», ТОВ «РІК «Новий Донбас», ТОВ «Газпромсталь».

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що між "Студіо Модерна" та ТОВ «Альта Клатронік» було укладено господарські договори.

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офісу з обслуговування великих платників податків зробив висновок про безтоварність операцій позивача з вказаним контрагентом, посилаючись на акт Дніпропетровської ОДПІ від 25 січня 2013 року № 89/226/34059324.

Колегія суддів не погоджується з таким посиланням, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року по справі №804/3312/13-а дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складено акт №89/226/34059324 визнано неправомірними.

Натомість, правовідносини між позивачем та ТОВ «Альта Клатронік» і підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними,, платіжними дорученнями копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, товар, придбаний у листопаді 2012 року у ТОВ «Альта Клатронік» було в подальшому реалізовано фізичним та юридичним особам, що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача.

Слід також зазначити, що облік товарних запасів ТОВ «Альта Клатронік» має здійснюватись відповідачем шляхом детального аналізу первинних бухгалтерських та податкових документів останнього в рамках відповідного контрольного заходу. Однак, окрім акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альта Клатронік», дії по проведенню якої визнані неправомірними в судовому порядку, інших посилань акт перевірки позивача та письмові заперечення відповідача в собі не містять.

Також позивач уклав господарські договори з ТОВ «РІК «Новий Донбас»: договір № 14 від 11 квітня 2012 року про надання послуг з закупівлі ефірного часу для розміщення рекламних матеріалів замовника на телеканалах ТК «Україна - Кривий Ріг і Донецьк» та ТК «Донбас - Донецьк»; договір № 25 від 18 липня 2012 року, за яким ТОВ «РІК «Новий Донбас» здійснював організацію виходу в ефір матеріалів, наданих замовником на телеканалі «Донбас».

При проведенні перевірки відповідач також посилається на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 07 травня 2013 року №316/22-4/24646379 про неможливість проведення зустрічної звірки останнього, як на належний доказ безтоварності взаємовідносин позивача з ТОВ «РІК «Новий Донбас».

Однак, правовідносини між позивачем та зазначеним контрагентом підтверджуються актами приймання-передачі виконаних робіт, банківськими виписками, податковими накладними. Крім того, відповідно до акта перевірки кредиторська заборгованість позивача перед даним контрагентом відсутня.

Додатково факт виконання договорів та виходу рекламних відео матеріалів в ефір ТК «Україна» підтверджується листом ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» від 12 лютого 2014 року №К-0118, в якому підтверджується розміщення в ефірі телеканалу «Україна» (м. Донецьк) рекламних матеріалів ТОВ «Студіо Модерна» протягом наступних періодів: 14 травня - 27 травня, 25 червня 2012 року - 25 червня 2012 року, 01 липня 2012 року - 08 липня 2012 року згідно ефірних довідок, копії яких наявні в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач також мав взаємовідносини з ТОВ «Газпромсталь».

Так, ТОВ «Студіо Модерна» (покупець) уклало з ТОВ «Газпросталь» (постачальник) договір від 28.09.2011 №2809/1 про поставку товарів (гофроящиків).

Факт поставки гофроящиків підтверджується, зокрема, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, банківськими виписками.

Судом встановлено, що отримані від ТОВ «Газпромсталь» товари (гофроящики) були використані ТОВ «Студіо Модерна» у власній господарській діяльності для пакування (пакетування) товарів, які надсилались споживачам.

Суми сплаченого ПДВ за вказаними договорами були включені позивачем до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України - визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтями 3 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а також визначено їх обов'язкові реквізити.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При вирішенні даної справи, суд враховуючи правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини між позивачем та ТОВ «Альта Клатронік», ТОВ «РІК «Новий Донбас», ТОВ «Газпромсталь», а саме, факт виконання вказаних договорів, підтверджуються зазначеними вище первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, дійсність документів підтверджується тим, що вказані контрагенти позивача в установленому порядку були зареєстрованими платниками ПДВ.

Таким чином, подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами. та підставою для формування позивачем податкового кредиту і відповідних податкових зобов'язань.

Тобто, з аналізу фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів з зазначеними контрагентами та мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Крім того, ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 04 листопада 2013 року №№0000463920, 0000453920 підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення №0000503920 (екологічний податок).

Згідно пп.240.1.3 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Розміщенням відходів згідно пп.14.1.223 п.14.1 статті 14 ПК України визначається зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, споруда, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Тобто, спеціально відведеним місцем для зберігання відходів є лише те місце чи об'єкт, на використання якого отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

ТОВ «Студіо Модерна» не має спеціально відведених місць/об'єктів для зберігання відходів, на які отримані відповідні дозволи, в розумінні пп.14.1.223 п.14.1 статті 14, пп.240.1.3 п.240 статті 240 ПК України, та не є платником екологічного податку.

Платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб'єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.

Місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.

Зазначена позиція викладена в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженій наказом ДПС України від 16 грудня 2011 року №258.

Таким чином, ТОВ «Студіо Модерна» не є платником екологічного податку, оскільки не здійснювало розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення №0000503920 підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000473920 (касова дисципліна).

В акті перевірки №1230/39-20/33104763 відповідач прийшов до висновку про несвоєчасність оприбуткування позивачем готівкових коштів в повній сумі в день їх надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі звітних чеків РРО на загальну суму 23 604,81 грн.

Згідно п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п.2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Студіо Модерна» велись Книги обліку розрахункових операцій №2658012360р/1 та №2665015849р/1, зареєстровані ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

З пояснень представник позивача вбачається, що ТОВ «Студіо Модерна» своєчасно здійснило облік зазначених в Акті перевірки готівкових коштів в загальній сумі 23 604,81грн., але під час внесення записів в КОРО допустило помилки в датах внесення записів.

Згідно п.4.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.

Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ (п.4.4 Положення №88).

Згідно п.8.5 Порядку, чинного на час виникнення спірних правовідносин, реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614, виправлення записів у книзі ОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, що виконують їх обов'язки. Виправлення повинно завірятися підписом відповідальної особи агента та розповсюджувача (у першій частині аркуша) або розповсюджувача (у другій частині аркуша.

Проаналізувавши пояснення позивача та вивчивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що позивач виправив допущені помилки в записах в КОРО коректурним способом, а саме шляхом закреслення неправильних дат та надписуванням над ними правильних дат. Внесені виправлення засвідчені підписами головного бухгалтера та скріплені печаткою. Крім тогодопущення помилок в КОРО зафіксовано у складених головним бухгалтером ОСОБА_3 бухгалтерських довідках.

Оскільки ТОВ «Студіо Модерна» в передбаченому порядку усунуло помилки в датах оприбуткування готівки, зазначених в КОРО, застосування відповідачем фінансової санкції на підставі абз.2 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 є неправомірним, тому податкове повідомлення рішення №0000473920 з цих підставі підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000483920 (не роздрукування/не забезпечення зберігання чеків) слід зазначити, що твердження відповідача про не забезпечення зберігання ТОВ «Студіо Модерна» фіскальних касових звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, а саме Z- звітів №№0098, 0099, 0100 в КОРО №2658011064р/1 спростовується належним чином завіреною копією КОРО №2658011064р/1 зі вказаними Z-звітами.

Однак, позивачем в порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не забезпечено щоденного роздрукування на РРО фіскальних звітних чеків за 16 серпня 2010 року, 23 листопада 2010 року та 17 серпня 2011 року.

Згідно п. 9 статті 3 Закону «Про РРО» суб'єкти господарювання, які застосовують реєстратори розрахункових операцій зобов'язані щоденно друкувати фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. При цьому, будь якого звільнення від цього обов'язку у випадку тимчасового припинення діяльності підприємства («раптової інвентаризації»), Законом «Про РРО» не передбачено.

Однак, навіть враховуючи вчинення порушення позивачем у 2010 Закону «Про РРО», застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу в сумі 680 грн. є неправомірним, оскільки згідно статті 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи зазначене, ППР №0000483920 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині 1 700 грн., адже застосування до позивача штрафу в сумі 340 грн. за незабезпечення роздрукування фіскального чеку на РРО за 17 серпня 2011 року згідно КОРО №2658010541р/1 є правомірним.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000493920 (податок на доходи фізичних осіб).

Враховуючи те, що станом на дату вирішення даної справи судом першої інстанції по суті заявлених позовних вимог сума ПДФО, в тому числі 257 362,37 грн. вважається зарахованою на правильні реквізити, збільшення позивачу грошового зобов'язання в даній сумі є неправомірним, адже бюджетом не понесено втрат в цій частині.

Однак, оскільки сума ПДФО в розмірі 257 362,37 грн. перерахована до бюджету несвоєчасно з вини позивача, застосування до останнього штрафних санкцій в сумі 64 340,59 грн. є обґрунтованим, а ППР в цій частині скасуванню не підлягає.

Таким чином правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову частково.

Отже суд першої інстанції при винесенні постанови було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.