Рішення № 39254033, 05.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2014 Справа № 905/2376/14

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів», Донецька область, м. Макіївка

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», Донецька область, м. Маріуполь

про: стягнення заборгованості у розмірі 161219, 62 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Зверева С.С. за довіреністю №234/юро-78 від 17.03.2014р.;

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів», Донецька область, м. Макіївка, звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 161219, 62 грн., а саме: 151039,95 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 10179,67 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №ПСН-04172 від 01.02.2011р., акт звірки взаєморозрахунків, специфікація №1, претензійна вимога №113 від 25.02.2014р.

27.05.2014р. через канцелярію суду представник відповідача надав відзив на позовну заяву №523/584 в якому заперечував проти задоволення розміру позовних вимог.

30.05.2014р. представник позивача через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника позивача та надав документи для залучення до матеріалів справи, а саме: видаткова накладна № РН-0001394 від 27.12.11 р., рахунок-фактури № СФ-0001503 від 27.11.11р., довіреністю № 5336 від 20.12.11. на представника відповідача. Питання стягнення штрафних санкцій у розмірі 10179,67 грн. залишив на розгляд суду.

05.06.2014р. відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на проведення часткових оплат за спірними накладними на підтвердження чого надав платіжні доручення про часткову сплату суми боргу. Повідомив про залишення несплаченою суми боргу за спірними накладними у розмірі 2360,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.02.2011р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів», Донецька область, м. Макіївка (Постачальник) та Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», Донецька область, м. Маріуполь (Покупець) був укладений договір №ПСН-04172 (надалі Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти покупцю метисну ( в подальшому товар) в асортименті, кількості згідно специфікації №1 (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Умовами п. 12.1. визначено, що договір чинний з дати укладення до 31.12.2011р.

Відповідно до п.4.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах FCA м. Макіївки (Макіївський метизний завод), відповідно до «ІНКОТЕРМС - 2000».

Згідно до 4.2. договору, Постачальник разом з товаром передає наступні документи: рахунок - фактуру, накладну, податкову накладну, сертифікат якості.

Поставка товару здійснюється протягом 10 днів з моменту проведення 15% авансового платежу, відповідно до п.7.1. Договору (п. 5.1. договору).

За згодою сторін допускається дострокова поставка товару (п. 5.2. договору).

Відповідно до п.7.1. договору, оплата товару Покупцем продукції здійснюється у національній валюті України на розрахунковий рахунок наступному порядку: 15% - авансовий платіж за 3 дні до запланованої відгрузки товару зі складу Постачальника і 85% - оплата протягом 10 банківських днів з моменту відгрузки товару зі складу Постачальника та виставлення рахунку.

Сторонами підписана специфікація № 1 до договору від 2011р., відповідно до якої узгоджені, зокрема, найменування, кількість, ціна продукції, загальна вартість продукції.

Актом звіряння взаєморозрахунків станом на 25.02.2014 р. сторонами узгоджено наявність заборгованості ПАТ «Азовзагальмаш» перед ТОВ «Завод метизних виробів» у розмірі 151039,95 грн. Означений акт підписано представниками сторін та засвідчено печатками підприємств, але в акті звірки взаєморозрахунків відсутні посилання на первинні документи, а також відображені лише дати поставок та оплат та не вказано за якою видатковою накладною поставлено товар, тому до уваги акт звірки взаєморозрахунків судом не приймається.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 214424,99 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001394 від 27.12.11 р., рахунком-фактури № СФ-0001503 від 27.11.11р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Повноваження представника відповідача на отримання товару за означеною накладною підтверджено довіреністю № 5336 від 20.12.11., належним чином засвідчена копія якого містяться у матеріалах справи.

Факт поставки товару та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується відмітками про прийняття та відбитками штампу відповідача на підтвердження прийому товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу товару.

За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач отриманий товар оплатив не у повному обсязі.

Згідно до наявних у матеріалах справи належним чином засвідчених копій платіжних доручень, а саме: №464348 від 27.12.2011р. на суму 100000,00 грн., №464636 від 28.12.2011р. на суму 45000,00 грн., №490923 від 25.05.2012р. на суму 4424,14 грн., №493962 від 16.06.2012р. на суму 47640,85 грн., №496542 від 25.06.2012р. на суму 15000,00 грн., відповідачем сплачено грошові кошти на загальну суму 212064,99 грн.

Тобто основна заборгованість становить 2360,00 грн. за видатковою накладною № РН-0001394 від 27.12.11 р. та рахунком-фактури № СФ-0001503 від 27.11.11р., а в іншій частині про стягнення основного боргу у розмірі 148679,95 слід відмовити.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про 3% річних у розмірі 10179,67 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлений до стягнення розмір 3% річних у сумі 10179,67 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір 3% річних становить 1000,30 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 9179,37 грн. задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 536, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів», Донецька область, м. Макіївка до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 161219, 62 грн., а саме: 151039,95 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 10179,67 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1, код ІПН 135043305190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів» (86115, Донецька область, м. Макіївка, вул. Магістральна, буд. 7, код ІПН 313139205186) заборгованість у розмірі 2360 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1000,30 грн. судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

В вимогах в частині стягнення 148679,95 основного боргу відмовити.

В вимогах в частині стягнення 3% у розмірі 9179,37 грн. відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2014р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. Буховець С.А.

т.387-59-05