Ухвала суду № 39253034, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 червня 2014 року м. Київ К/800/30467/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області про скасування рішення,

встановив:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області від 27 червня 2013 року № 66 в частині визначення фінансових санкцій сумі 712 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції, а позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області від 27 червня 2013 року № 66 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 27800,50 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідач протиправно виніс рішення від 27 червня 2013 року № 66 про застосування до позивача фінансових санкцій за заниження сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на підставі пункту 3 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Наведені у абзацах 5 та 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" правила щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та абзаців 5, 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області, посилаючись на те, що заборгованість позивача виникла під час дії пункту 3 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому штрафні санкції можуть бути застосовані і після 1 січня 2011 року, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області про скасування рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак