Ухвала суду № 39252881, 05.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2014 р. м.Київ К/800/39510/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Стрелець Т.Г.,

Логвиненко А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Братської районної державної адміністрації Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства імені Лесі Українки до Братської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання неправомірною відмови в поновленні договорів оренди земельних ділянок, скасування розпорядження від 04 грудня 2012 pоку №390-р «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду»,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Сільськогосподарське приватне підприємство імені Лесі Українки звернулося до суду з позовом до Братської районної державної адміністрації Миколаївської області, в якому просило визнати неправомірною відмову в поновленні договорів оренди земельних ділянок загальною площею 52,07 га із земель державної власності в межах території Кам'яно-Костуватської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати розпорядження від 04 грудня 2012 року №390-р «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про протиправність відмови відповідача в поновлені договорів оренди земельних ділянок та незаконність розпорядження про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо земельних ділянок, які знаходяться у нього в користуванні, оскільки ним виконанні усі умови договорів оренди, будь-яких порушень допущено не було, із повідомленням про укладення договорів оренди на новий строк до відповідача звернувся своєчасно.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року позов задоволено частково; визнано неправомірною відмову Братської районної державної адміністрації Миколаївської області у поновленні Сільськогосподарському приватному підприємству ім.Лесі Українки договорів оренди земельних ділянок загальною площею 52,07 га із земель державної власності в межах території Камяно-Костуватської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладених 03 грудня 2007 року між Сільськогосподарським приватним підприємством ім.Лесі Українки та Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області; скасовано розпорядження Братської районної державної адміністрації Миколаївської області від 04 грудня 2012 року №390-р «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» в частині надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на території Кам'яно-Костуватської сільської ради громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Братська районна державна адміністрація Миколаївської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03 грудня 2007 року між Сільськогосподарським приватним підприємством імені Лесі Українки (орендар) та Братською районною державною адміністрацією (орендодавець) укладені договори оренди земельних ділянок: площею 15,61 га та 36,46 га із земель державної власності в межах території Кам'яно-Костуватської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 5 років. Договори зареєстровано в Братському секторі Миколаївської регіональної філії Державного комітету України з земельних ресурсів 25 грудня 2007 року, про що у Державному реєстрі земель зроблені записи за №№040700902241 та 040700902242 відповідно.

Згідно з умовами п.44 договорів оренди вони набрали чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

22 листопада 2012 року позивачем на ім'я голови Братської районної державної адміністрації направлені листи з пропозицією про поновлення строку дії договорів оренди земельних ділянок від 03 грудня 2007 року на 5 років.

Листом-повідомленням від 18 грудня 2012 року №463 відповідач відмовив у задоволені заяви, вказуючи про те, що орендарем земельні ділянки були надані в суборенду без повідомлення та письмової згоди райдержадміністрації, до заяви про поновлення не було надано проектів додаткових угод.

19 грудня 2012 року позивачем надані до Братської районної державної адміністрації додаткові угоди.

04 грудня 1012 року Братською районною державною адміністрацією винесено розпорядження №390-р «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду», яким надано дозвіл громадянам на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянко в оренду, в тому числі щодо земельних ділянок, які перебувають в користуванні позивача.

24 грудня 2012 року відповідачем на адресу позивача направлено лист-повідомлення про заперечення проти поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Також, п.8 договорів оренди закріплено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Враховуючи порушення відповідачем вищенаведених вимог закону та договорів оренди, переважного права позивача на укладення договорів оренди на новий строк, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність відмови Братської РДА у поновленні договорів оренди землі та безпідставність надання відповідачем дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок в оренду іншим особам, у зв'язку з чим судами задоволені позовні вимоги щодо визнання відмови у поновленні позивачу договорів оренди неправомірною та скасування розпорядження відповідача в оскаржуваній частині.

Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій виходили із того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У даній справі районна державна адміністрація, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст.5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а, отже, суб'єкт владних повноважень - районна державна адміністрація - владних управлінських функцій не здійснювала.

За вказаного, з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 01 жовтня 2013 року №21-345а13, слід дійти висновку, що даний спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Братської районної державної адміністрації Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді