Ухвала суду № 39252865, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/800/59885/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Калашнікової О.В.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011, 2012, 2013 роки у загальному розмірі 8411,64 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості було задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2013 роки у загальному розмірі 8411 грн. 64 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 58 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сумах, було призначено пенсію за вислугу років з 02.04.1990 року.

Спеціалістом УПФУ в м. Сумах складено та направлено рекомендованим листом відповідачу повідомлення-розрахунки сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011, 2012, 2013 роки разом з вимогою про сплату боргу з єдиного внеску від 23.05.2013 № Ф-2428.2 на суму 8411,64 грн.

Згідно з п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 року (далі по тексту Закон № 2464), платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07.07.2011 року, яким статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Висновок суду апеляційної інстанції відносно того, що відповідач є пенсіонером за віком та має пільгу щодо сплати єдиного внеску у зв'язку з досягненням пенсійного віку, є неправильним. Визначальним у даному випадку є вид пенсії, яку отримує відповідач фактично, а саме пенсія за вислугу років.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не є пенсіонером за віком, тому, в силу положень п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464, на нього не розповсюджується пільга щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, заборгованість відповідача з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належить стягнути.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається наявність виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги про сплату недоїмки № ф-2428-у від 20.02.2013 року на суму 7217,61 грн.

Суду необхідно перевірити період, за який нарахована зазначена заборгованість та, з урахуванням цього, вирішити спір, не допустивши повторного стягнення сум боргу за один і той же період.

Враховуючи, що відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає можливим направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити справу.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року у цій справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: