Ухвала суду № 39252685, 05.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Сілкової І.М.

суддів - Балацької Г.О., Горб І.М.

за участю секретаря судового засідання - Кацідима В.О.

прокурора - Тертичного О.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва кримінальне провадження за № 32013110010000008 відносно -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого,

працюючого на посаді директора ТОВ «Гармонія Трейд»

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України, за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою обвинувачений ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 212 КК України - на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та за ч.1 ст. 366 КК України - на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року скасувати та ухвалити нову, якою призначити новий судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 32013110010000008 відносно

_____

Справа: 11-кп/796/440/2014

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрук Н.Ю.

Доповідач: Сілкова І.М.

ОСОБА_1 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що прийняте судом рішення підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд першої інстанції на підготовчому судовому засіданні розглянув обвинувальний акт по суті, що не передбачено вимогами ст. 314 КПК України та прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. При цьому вказує, що на підтвердження зміни обстановки та втрату суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, суд в ухвалі підготовчого судового засідання послався на долучену до матеріалів кримінального провадження ухвалу ВАСУ від 16.01.2014 року якою нібито підтверджується реальність господарських операцій (товарність операцій) між підприємствами ТОВ «Ново Світ», ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Укртехномас - Сервіс», однак не взяв до уваги показання судового експерта ОСОБА_3, висновки акта позапланової документальної невиїзної перевірки №473/1-22-70-23168274 від 08.11.2012 року та висновок експерта Лабораторії економічних досліджень Науково-дослідного центру судової експертизи №190/13 від 23.09.2013 року, які підтверджують безтоварність операцій ТОВ «Гармонія» з вищезазначеними підприємствами. Також зазначає, що звільняючи обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв»язку зі зміною обстановки у підготовчому судовому засіданні, судом не було встановлено, що після вчинення злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне та обстановка навколо ОСОБА_1 зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення ним нового злочину, а тому вважає, що суд безпідставно застосував ст. 48 КК України та безпідставно залишив без розгляду цивільний позов, заявлений відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, прокуратурою Голосіївського району м. Києва у даному кримінальному провадженні.

На зазначену апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав заперечення.

До початку перегляду судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги прокурора, від захисника - адвоката ОСОБА_2, з посиланням на підстави з яких обвинувачений ОСОБА_1 не вважає себе винним, надійшло клопотання про закриття кримінального провадження у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та підтримали заявлене клопотання про закриття кримінального провадження у зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих злочинів; провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне провадження за № 32013110010000008 відносно ОСОБА_1, якому пред»явлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України надійшло до суду з обвинувальним актом і суд, у підготовчому судовому засіданні, з посиланням на положення п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України закрив кримінальне провадження на підставі ст. 284 ч. 1 КПК України у зв»язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

При цьому суд вказав, що на момент розгляду кримінального провадження, сплинули строки притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України, а також на час розгляду справи встановлено, що вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 366 КК України втратило суспільну небезпечність внаслідок зміни обстановки і, що обвинувачений ОСОБА_1, який має позитивні характеристики, перестав бути суспільно небезпечною особою.

Як зазначено у частині 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час підготовчого, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з з відповідною постановою чи з обвинувальним актом, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке постановлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним Кодексом. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Крім того, у цій постанові звертається увага на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Однак суд, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження у зв»язку зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності не переконався у тому, що кримінальні правопорушення, які згідно обвинувального акту поставлені обвинуваченому ОСОБА_1 за провину, дійсно мали місце і, що обвинувачений дійсно винен у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, оскільки, як встановлено під час апеляційного перегляду прийнятого судом першої інстанції рішення, обвинувачений ОСОБА_1 заперечував свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України і подав до апеляційного суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв»язку з відсутністю складу злочину, яке не може бути розглянуто, оскільки судом першої інстанції докази на підтвердження чи спростування винуватості обвинуваченого у вчиненні вищезазначених правопорушень не досліджувались, а тому суд апеляційної інстанції не вправі їх досліджувати і давати оцінку щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому злочинів.

Отже, невиконання судом першої інстанції вимог кримінального і кримінального процесуального законів призвело до постановлення у підготовчому судовому засіданні незаконної ухвали про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Крім того, слід зазначити, що суд належним чином не мотивував прийнятого рішення щодо умов і підстав звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв»язку зі зміною обстановки, оскільки не навів належного обґрунтування того, що після вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України обстановка змінилась таким чином, тобто зазнала таких змін, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним і, що обвинувачений перестав бути суспільно небезпечною особою.

За таких обставин, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності ухвали підготовчого судового засідання суду першої інстанції та необхідності її скасування через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог КПК.

На підставі викладеногота керуючись ст.ст. 404, 407, КПК України , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 212 КК України - на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та за ч.1 ст. 366 КК України - на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки - скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 зі стадії підготовчого судового засідання.

Судді: ___ _______ ___

Сілкова І.М. Балацька Г.О. Горб І.М.