Постанова № 39252478, 11.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 905/1736/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

СГ Еквіпмент

лізинг України"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 15.04.2014 року

у справі № 905/1736/14 Господарського суду Донецької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

"СГ Еквіпмент

лізинг України"

до товариства з обмеженою

відповідальністю "Донспецпром"

про стягнення заборгованості у розмірі 26 519 037,50 грн.,

розірвання договорів фінансового лізингу, витребування

майна та оригіналів свідоцтв про реєстрацію

транспортних засобів

за участю представників сторін:

позивача - Бабій В.В. дов. від 10.06.2014 р.,

відповідача - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.03.2014 року (суддя - Чернов О.В.) повернуто без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент лізинг України" на підставі пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2014 р. (судді - Ломовцева Н.В., Принцевська Н.М., Скакун О.А.) ухвалу Господарського Донецької області від 18.03.2014 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з ухвалою місцевого господарського суду та постановою

апеляційного господарського суду, ТОВ "СГ Еквіпмент лізинг України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент лізинг Україн" звернулось в Господарський суд Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", про стягнення заборгованості у розмірі 26 519 037,50 грн., розірвання договорів фінансового лізингу, витребування майна та оригіналів свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Ухвалою від 18.03.2013 р. Господарський суд Донецької області у справі № 905/1736/14 повернув без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент лізинг України" на підставі пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Судом зазначено, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, в одній заяві об'єднані вимоги, що виникли з різних підстав, розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи та у строки передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлено ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч. 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

З позовної заяви вбачається, що підставою позову є стягнення заборгованості у розмірі 26 519 037,50 грн., яка утворилася у відповідача за договорами фінансового лізингу №F26 від 13.11.07р., №F35 від 06.12.07р., №F50 від 05.02.08р., №F61 від 20.02.08р., №F97 від 11.04.08р., їх розірвання, витребування майна, переданого за договорами, та витребування оригіналів свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Отже, позивачем заявлені вимоги за п'ятьма договорами фінансового лізингу, які відповідно до приписів ст. 202 Цивільного кодексу України є самостійними правочинами, містять окремі суттєві умови такі, як предмет, ціну, строк дії.

Як вірно зазначено апеляційним господарським судом, згідно приписів ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України законодавець пов'язує можливість об'єднання позовних вимог лише підставою виникнення або поданими доказами.

Позивач посилався на те, що в даній позовній заяві заявлено вимоги по договорах, які є ідентичними за змістом і відрізняються лише предметами лізингу, їх вартістю, розміром лізингових платежів та ці вимоги пов'язані між собою єдиними підставами - несплата лізингових платежів.

Однак, об'єднання позовних вимог за п'ятьма договорами, по кожному з яких заявлено 4 вимоги, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи та у двомісячні строки, передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Також, суд звернув увагу на те, що заявляючи вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 26 519 037,50 грн. за п'ятьма договорами фінансового лізингу, позивач, всупереч ст. 54 Господарського процесуального кодексу України не надав розрахунок стягуваної суми, що хоча і не стало підставою для повернення позову, але суттєво ускладнило б та призвело б до зволікання розгляду справи.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірних висновків відносно того, що об'єднання позивачем в одній позовній заяві вимог про стягнення заборгованості, розірвання договорів фінансового лізингу та витребування майна за цими договорами, та витребування оригіналів свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, тобто вимог, що виникли з різних підстав, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент лізинг України" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.03.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2014 у справі № 905/1736/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Кравчук Г.А.

Мачульський Г.М.