Ухвала суду № 39252452, 16.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 червня 2014 року Справа № 908/2284/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя - суддіПоляк О.І. (доповідач), Бакуліна С.В., Шаргало В.І.перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014у справі№ 908/2284/13 Господарського суду Запорізької областіза позовомПрокурора Приазовського району Запорізької області доПриазовської районної державної адміністраціїтреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1.Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області; 2.Відділ Держземагентства у Приазовському районі Запорізької областітреті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.ОСОБА_2, 2.ОСОБА_3, 3.ОСОБА_4, 4.ОСОБА_5, 5.ОСОБА_6, 6.ОСОБА_7, 7.ОСОБА_8, 8.ОСОБА_9, 9.ОСОБА_10, 10.ОСОБА_11, 11.ОСОБА_12, 12.ОСОБА_13, 13.ОСОБА_14, 14.ОСОБА_15, 15.ОСОБА_16, 16.ОСОБА_17, 17.ОСОБА_18, 18.ОСОБА_19, 19.ОСОБА_20, 20.ОСОБА_21, 21.ОСОБА_22, 22.ОСОБА_23, 23.ОСОБА_24, 24.ОСОБА_25, 25.ОСОБА_26, 26.ОСОБА_27, 27.ОСОБА_28, 28.ОСОБА_29, 29.ОСОБА_30, 30.ОСОБА_31, 31.ОСОБА_32, 32.ОСОБА_33, 33.ОСОБА_34, 34.ОСОБА_35, 35.ОСОБА_36, 36.ОСОБА_37, 37.ОСОБА_38, 38.ОСОБА_39, 39.ОСОБА_40, 40.ОСОБА_41, 41.ОСОБА_42, 42.ОСОБА_43, 43.ОСОБА_44, 44.ОСОБА_45, 45.ОСОБА_46, 46.ОСОБА_47, 47.ОСОБА_48, 48.ОСОБА_49 про14.ОСОБА_15, 15.ОСОБА_16, 16.ОСОБА_17, 17.ОСОБА_18, 18.ОСОБА_19, 19.ОСОБА_20, 20.ОСОБА_21, 21.ОСОБА_22, 22.ОСОБА_23, 23.ОСОБА_24, 24.ОСОБА_25, 25.ОСОБА_26, 26.ОСОБА_27, 27.ОСОБА_28, 28.ОСОБА_29, 29.ОСОБА_30, 30.ОСОБА_31, 31.ОСОБА_32, 32.ОСОБА_33, 33.ОСОБА_34, 34.ОСОБА_35, 35.ОСОБА_36, 36.ОСОБА_37, 37.ОСОБА_38, 38.ОСОБА_39, 39.ОСОБА_40, 40.ОСОБА_41, 41.ОСОБА_42, 42.ОСОБА_43, 43.ОСОБА_44, 44.ОСОБА_45, 45.ОСОБА_46, 46.ОСОБА_47, 47.ОСОБА_48, 48.ОСОБА_49 визнання недійсним розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Подана ОСОБА_1 касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі № 908/2284/13 Господарського суду Запорізької області не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги, до останньої додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від його сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Так, ч. 1 ст. 4 названого Закону закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2014 року складає 1218,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється, виходячи з 1 розміру мінімальної заробітної плати.

За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру (підпункт 5 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру про визнання недійсним розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області № 910 від 04.12.2009 "Про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку".

Таким чином, не погоджуючись з оскаржуваними судовими актами, скаржником до матеріалів касаційної скарги мали бути додані докази сплати судового збору у сумі, обчисленій за ставкою, визначеною згідно з пп.5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - 852,60 грн.

Однак, доданою до матеріалів касаційної скарги квитанцією № к3/Т/57 від 29.04.2014 підтверджується сплата скаржником судового збору лише у сумі 802,90 грн, що є менше, ніж встановлено чинним законодавством.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України, для повернення касаційної скарги заявникові.

Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Отже, останнім днем встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду, винесену 09.04.2014, було 29.04.2014.

Однак, згідно відтиску поштового штемпелю на конверті з касаційною скаргою на зазначену постанову суду заявник звернувся 30.04.2014, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 110 ГПК України процесуального строку.

Проте клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку скаржником подане не було.

При цьому не виклав таке клопотання скаржник і в тексті самої касаційної скарги, зазначивши лише, що у судовому засіданні апеляційної інстанції 09.04.2014 присутнім не був, а копію оскаржуваної постанови отримав лише 29.04.2014.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, для повернення скаржнику касаційної скарги, поданої на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі № 908/2284/13 Господарського суду Запорізької області.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений ОСОБА_1 судовий збір у сумі 802,90 грн за квитанцією № к3/Т/57 від 29.04.2014 підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 110, 111, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України, -

ухвалив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі № 908/2284/13 Господарського суду Запорізької області повернути скаржникові.

2.Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 802,90 грн (вісімсот дві грн 90 коп.), сплачений за квитанцією № к3/Т/57 від 29.04.2014.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

В.І. Шаргало